Рішення № 75293152, 12.07.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2725/18

Номер провадження 2-о/585/292/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого-судді В.О. Шульги, за участю секретаря С.А. Дем’яненко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у судовому засіданні в місті Ромни цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Роменський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Роменський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області і просить: встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті його матері громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна с. Спичинці Погребищенського району Вінницької області, яка померла 10.05.2018 року в місті Алчевськ Луганської області, у віці 82 років. На час смерті ОСОБА_2, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 10 травня 2018 року померла його мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Родинні відносини між ними підтверджуються свідоцтвом про народження заявника серії ЯК №257873, виданим Спичинською сільською радою Плисківського району Вінницької області УРСР 19.10.1954 року. 15 липня 2018 року він звернувся до Роменського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо реєстрації смерті ОСОБА_2, при цьому на підтвердження факту смерті було подано свідоцтво про смерть серії І-ВВ №059656, видане 15.05.2018 року, відділом запису актів громадянського стану Алчевського міського управління юстиції, що знаходиться на тимчасово окупованій території. Проте, йому було відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2, оскільки ним пред’явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Загальновідомим є факт про те, що станом на 2015 рік та по даний час місто Алчевськ Луганської області, тобто місце смерті матері, є тимчасово окупованою територією України. Отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». У зв’язку з цим він вимушений звернутися до суду для встановлення факту смерті матері на тимчасово окупованій території України.

Заявник в судове засідання не прибув, в заяві про встановлення факту смерті розгляд справи прохав провести у його відсутності.

Заінтересована особа - Роменський МРВ ДРАЦС ГТУЮ у Сумській області надав лист з проханням розгляд справи провести без присутності представника відділу, проти заявлених вимог не заперечує.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З копії паспорта громадянина України серії МА 809624, виданого 16 березня 2000 року Роменським МРВ УМВС України в Сумській області, вбачається, що ОСОБА_1 народився 06 жовтня 1954 року в с. Спиченці Погребищанського району Вінницької області.

Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, є: батько ОСОБА_3, мати ОСОБА_2.

ОСОБА_2 народилася 08 липня 1935 року в с. Спичинці Погребищенського району Вінницької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ЕН703090, виданого 17 грудня 1997 року Алчевським МВ УМВС України в Луганській області.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради від 15.11.2017 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстроване місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, вул. Чапаєва, б.166, корп. Б кв. 42, Алчевськ, Луганська обл.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть «Ратушнюк Нина Романовна», ІНФОРМАЦІЯ_6, померла 10 травня 2018 року в м. Алчевськ. Місце державної реєстрації Відділ запису актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції, свідоцтво про смерть видане органом, що знаходиться на тимчасово окупованій території України.

11 липня 2018 року Роменським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області відмовлено ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті оскільки заявником пред’явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (ч.2 ст. 317 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державною фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 Глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18.10.2000 р., передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про смерть).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Встановлення факту смерті заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть встановленого законодавством України зразка.

Даючи оцінку допустимості наданих суду доказів, а саме документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правових режимів на тимчасово окупованих територіях України» передбачено, що будь-який акт виданий органами, передбаченими частиною 2 вказаної статті, є недійсним та не створює правових наслідків.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі - встановлення факту смерті на окупованій території України, суд бере до уваги практику Європейського суду України з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Тобто, документи видані органами чи установами (зокрема лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 квітня 2016 року №9-1130/0/4-16.

Оцінюючи надані заявником докази, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини по справам «Кіпр проти Туреччини», «Мозер проти Молдови і Росії» у яких суд застосовуючи «намібійський виняток» зазначав, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території та становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року N 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» м. Алчевськ Луганської області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зважаючи на викладене, оскільки заявнику відмовлено у державній реєстрації смерті матері, у зв’язку з пред’явленням документа, виданого на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, у інший спосіб провести реєстрацію смерті та отримати свідоцтво про смерть неможливо, суд дійшов висновку, що заява в частині встановлення факту смерті підлягає задоволенню.

Та обставина, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 10.05.2018 року на тимчасово окупованій території в місті Алчевськ Луганської області, підтверджена дослідженими у справі доказами і не заперечується заінтересованою особою. Розумних сумнівів щодо достовірності даної обставини у суду немає. За таких обставин, вимоги щодо встановлення факту смерті особі на тимчасово окупованій території підлягають задоволенню

В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення вимог, сформульованих в прохальній частині заяви, а саме – «встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті матері заявника», оскільки зі змісту відмови у проведенні державної реєстрації смерті вбачається, що факт родинних стосунків заявника з померлою не оспорюється.

Відповідно до п.8) ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах, зокрема про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст. ст. 10, 12-13, 18, 258- 259, 263-265, 293- 294, 315, 317, 352, 354, 355, п.8) ч.1 ст. 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Роменський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, про встановлення факту смерті – задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна с. Спичинці Погребищенського району Вінницької області, померла 10.05.2018 року в місті Алчевськ Луганської області, у віці 82 років. На час смерті ОСОБА_2, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Допустити негайне виконання рішення суду.

В іншій частині в задоволенні заяви – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суд

Суддя: підпис ...

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_4