Постанова № 75293, 27.06.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

27.06.06 Справа № 8А/10-63

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Процик Т.С.

Юрченко Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль від 15.05.2006 року (далі Тернопільська ОДПІ, м. Тернопіль)

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 13.03.2006 року

у справі № 8А/10-63

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т. Березовиця», м. Тернопіль (далі ТзОВ «І.Т. Березовиця», м. Тернопіль)

до відповідача: Тернопільська ОДПІ, м. Тернопіль

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

За участю представників сторін:

від позивача: Лоза В.М. - представник

від відповідача: Хома І.О. –начальник юридичного відділу, Стець С.Р. –начальник відділу експертизи нормативно –правових актів

Представникам сторін роз’яснено права і обов‘язки, передбачені ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України).

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 13.03.2006 року у справі № 8А/10-63, якою задоволено позовні вимоги ТзОВ «І.Т. Березовиця», м. Тернопіль: визнано нечинними податкові повідомлення –рішення Тернопільської ОДПІ № 0000552306/072199 та № 0000012306/072200 від 26.10.2005 року.

Приймаючи постанову суд виходив з того, що висновок відповідача про те, що позивач здійснює автотранспортні послуги з перевезення за дорученням іншого перевізника є необґрунтованим, оскільки ТзОВ «І.Т. Березовиця»має Ліцензію серії АА № 8960 від 27.04.2004 року строком дії з 03.05.2004 року по 07.05.2007 року на право здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів та факт перевезення підтверджується рахунками, податковими накладними, актами приймання –передачі виконаних робіт, з яких вбачається, що ТзОВ «І.Т. Березовиця»значиться як перевізник вантажів та продавець автотранспортних послуг з перевезення.

Тернопільською ОДПІ подано апеляційну скаргу від 15.05.2006 року, у якій просить постанову суду скасувати та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог. Зокрема скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме, скаржник вважає, що при прийняті постанови господарським судом першої інстанції невірно застосовано норми пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.4.2 та пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

За результатами проведеної Тернопільською ОДПІ перевіркою ТзОВ «І.Т. Березовиця» податковим органом складено Акт № 23-623/31384091 від 07.10.2005 року «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТзОВ «І.Т. Березовиця» за період з 01.04.2005 року по 31.05.2005 року».

На підставі даного акту перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000552306/072199 від 26.10.2005 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12198,00 грн. у зв'язку з порушенням пп. 7.5.2 п. 7.5., пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7, пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6, п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»та податкове повідомлення - рішення № 00009012306/072200 від 26.10.2005 року, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2879,00 грн., з посиланням на порушення пп. 7.5.2 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з невідповідністю суми бюджетного відшкодування сумі заявленій в декларації.

Підставою для прийняття даних спірних рішень стало, як вважає відповідач, порушення товариством норм передбачених ст. 3, 6, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких останній повинен був оподаткувати в квітні - травні 2005 року вартість операцій з надання послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом не за нульовою ставкою, оскільки вважає, що Закон України «Про податок на додану вартість»на час виникнення спірних правовідносин не передбачав оподаткування таких операцій за нульовою ставкою податку, такий порядок оподаткування стосувався тільки операцій з перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) і норма Закону на час спірних правовідносин не містила слова «вантажу», однак, про перевезення саме «вантажу» зазначено в усіх первинних та транспортних документах позивача.

Як встановлено актом перевірки та вважає податковий орган, перевізником по даних господарських операціях є не ТзОВ «І.Т. Березовиця», а ПП Фірма «АМН Транс» - власник транспортних засобів, а тому, посилаючись на приписи пп. 6.2.4 п. 6.2, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких операції з транспортними квитками, проїзними документами, укладення договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, відповідач стверджує, що позивачем неправомірно застосовано оподаткування зазначених вище операцій за нульовою ставкою ПДВ, і тому визначив заниження податкового зобов'язання в квітні 2005 року в сумі 8117,00 грн. та в травні 2005 року в сумі 2450,00 грн. Крім того, актом перевірки податковим органом встановлено, що товариством в порушення п. 3.1 ст. 3, пп. 6.2.4, п. 6.2 ст. 6, пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту було зайво віднесено суму ПДВ - 4231 грн. в травні 2005 року та 4081,00 грн. у квітні 2005 року «по причині включення до податкового кредиту накладних з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг, що при реалізації не оподатковуються».

Як встановлено судом першої інстанції, у період квітень - травень 2005 року товариство здійснювало діяльність з надання послуг по перевезенню вантажів на підставі договорів - заявок, що укладаються на кожний маршрут окремо між замовником та ТзОВ «І.Т. Березовиця». Перевіркою відповідності СМР (міжнародних транспортних накладних) із оформленими дорожніми листами (згідно журналів обліку) та кількістю виданих журналів Carnet ТІР розбіжностей не встановлено. Перевезення вантажів здійснювалось транспортними засобами орендованими згідно договору № 27/01/2005 від 27.01.2005 року на оренду транспортних засобів у Приватного підприємства фірми «АМН Транс». Згідно умов даного договору (п. 2.7 договору) орендарю надано право використовувати орендовані транспортні засоби на території України і за кордоном для здійснення міжнародних перевезень вантажів з використанням міжнародних транспортних накладних CMR та книжок МДП Carnet TIR.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно п. 3.1. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»з урахуванням змін та доповнень (в редакції чинній у перевіряємий період) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку на додану вартість становить «0» відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній у період здійснення перевезення) за нульовою ставкою податку на додану вартість оподатковуються операції з надання транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

Згідно ч. 2 ст. 147 Митного кодексу України відомості про автотранспортний засіб, що перевозить товари, вносяться до митної декларації, якою оформлено ці вантажі, книжки МДП, передбаченої Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (Конвенцією МДП 1975 року), товарно-транспортних накладних, дорожнього листа, провізних та інших супровідних документів, передбачених законодавством.

Приймаючи постанову у даній справі, господарським судом першої інстанції не взято до уваги, що як вбачається з наявних в матеріалах справи копій Міжнародних товарно –транспортних накладних: А№0962836 (а. с. 39), А№0958448 (а. с. 41), А№0863894 (а. с. 44), А№0884202 (а. с. 47), А№0859082 (а. с. 50), А№0964451 (а. с. 53), А№0860772 (а. с. 56), А№0859088 (а. с. 59), А№0834202 (а. с. 62), А№0926713 (а. с. 65) в графі 16 перевізником вказано ПП фірма «АМН –Транс», м. Тернопіль, а не ТзОВ «І.Т. Березовиця». Позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту надання саме ним транспортних послуг за межами митного кордону України.

З огляду на вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що у позивача не було правових підстав для оподаткування операцій з надання транспортних послуг автомобільним транспортом за межами митного кордону України за нульовою ставкою податку на додану вартість.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанову Господарського суду Тернопільської області у даній справі слід скасувати, в задоволенні позовних вимог ТзОВ «І.Т. Березовиця», м. Тернопіль - відмовити.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, —

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль від 15.05.2006 року задоволити, постанову Господарського суду Тернопільської області від 13.03.2006 року у даній справі скасувати.

В позові відмовити.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному, згідно із ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Юрченко Я.О.