Рішення № 75292980, 13.07.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

13 липня 2018 року

смт Краснопілля

справа № 578/545/18

провадження № 2-о/578/41/18

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

за участю:

секретаря судового засідання Сотнікової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу окремого провадження

за заявою ОСОБА_1

заінтересована особа: Великописарівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області

про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

Суть питання

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, якою просить встановити факт належності їй трудової книжки виданої 19 січня 1984 року на ім’я (дані мовою оригіналу на російській мові) «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1». Вимоги обґрунтовані тим, що у зв’язку з розбіжностями у написанні дати народження заявника у трудовій книжці та у паспорті громадянина України, вона позбавлена можливості оформити пенсію за віком. Встановити цей факт в інший спосіб, ніж за рішенням суду, є не можливим.

Позиції учасників справи

Заявник на судове засідання не прибула, згідно поданої заяви просила справу слухати у її відсутність, доводи заяви підтримує з наведених у ній підстав.

Заінтересована особа явку представника в судове засідання не забезпечила, згідно поданої заяви, просила справу розглянути за відсутності їх представника, не заперечує проти задоволення заяви.

/ас 29-30/

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб згідно з вимогами статей 211, 223, 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК/.

Встановлені обставини та мотиви Суду

Суд встановив, що з трудовоїкнижки серії БТ-І № 3174817, виданої радгоспом «Липоводолинський» 19.01.1984 вбачається , що її власником є (дані мовою оригіналу на російській мові) «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1».

За інформацією Свідоцтва про народження серія І-УР № 007415 від 15.12.1959 ОСОБА_3 народилась 26.11.1959 в селі Бранцівка Краснопільского району Сумскої області, про що зроблено актовий запис № 51 від 15.12.1959.

За інформацією Свідоцтва про укладення шлюбу серія І-БП № 459596 від 26.12.1988 (дані мовою оригіналу на російській мові) «ОСОБА_4 родившаяся 26.11.1959 в селе Бранцовка Краснопольского района Сумской области заключила брак с ОСОБА_5 от 26.12.1988, о чем произведена соответствующая запись № 84 от 26.12.1988».

За інформацією паспорта громадянина України серія МВ 165630 власником паспорта є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження село Бранцівка Краснопільського району Сумської області.

/ ас 5-11, 13/

Отже, судом достовірно встановлено, що у трудовій книжці, виданій радгоспом «Липоводолинський» 19.0011984 на ім’я (дані мовою оригіналу на російській мові) «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1» було допущено помилку в написанні дати народження власника трудової книжки: замість «ІНФОРМАЦІЯ_3» вказано неправильно «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 293 ЦПК передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 частини першої статті 315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно статті 319 ЦПК у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно з приписами до п. 6 частини першої статті 315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, згідно з п. 6 частини першої статті 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України основним документом, який підтверджує трудову діяльність працівника є трудова книжка.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. N 58 працівник повинен звернутися до роботодавця, який неправильно зробив запис у трудовій книжці. Якщо на час звернення роботодавця не існує, працівник звертається до правонаступника або до вищого за підпорядкуванням органу. Якщо відсутні зазначені органи працівник звертається до архівних установ.

Встановлені по справі обставини в їх сукупності не спростовані і не оспорені заінтересованою особою, тому суд вважає доведеним факт, що трудова книжка з датою заповнення 19 січня 1984 року, виданої на ім’я (дані мовою оригіналу на російській мові) «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1» належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, обумовлене необхідністю оформлення пенсії за віком, і законом не визначено іншого порядку його встановлення.

З огляду на викладене, заява є обґрунтованою і підставною для задоволення.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК суд не відшкодовує судові витрати.

Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ТРУДОВОЇ КНИЖКИ з датою заповнення 19 січня 1984 року, виданої на ім’я /далі мовою оригіналу на російській мові/ «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1».

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи, віднести на рахунок заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.І. Косар