Рішення № 75292049, 03.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8895/17

Провадження № 2а/522/593/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, гурт. № 1, кім. 321) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул.. Канатна, 83), третя особа Одеський обласний військовий комісаріат (м. Одеса, вул. Пироговська, 6) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, 83), третя особа Одеський обласний військовий комісаріат ( м. Одеса, вул. Пироговська, 6) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 16 листопада 2010 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФ в Одеській обл.) як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 90 процентів грошового забезпечення.

Розмір пенсії розраховано на підставі довідок Військового інституту Одеського національного політехнічного університету (далі - Військовий інститут) для обчислення пенсії, в тому числі довідки про додаткові види грошового забезпечення від 11 листопада 2010 року № 140.

Однак, в зазначену довідку не було включено одноразовий додатковий вид грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби поспіль перед звільненням, який дає право на підвищення пенсії: грошову допомогу на оздоровлення, що призвело до зменшення її розміру.

28 квітня 2017 року він звернувся до ГУПФ в Одеській обл. із заявою № 529/ П-11 про перерахунок пенсії із врахуванням одержаних за період з 01 листопада 2008 року по 31 жовтня 2010 року (за останні 24 календарні місяці перед звільненням) грошових допомог на оздоровлення, з яких утримано та сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Однак, ГУПФ в Одеській обл. відмовлено у перерахунку пенсії листом від 11 травня 2017 року № 529/П-11.

Позивач вважає таке рішення про відмову протиправним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства та грубо порушує його конституційне право на соціальне забезпечення.

У зв’язку з чим, позивач просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення 28 квітня 2016 року з урахуванням складових грошового забезпечення, з яких було сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зазначених у довідці Військової академії (м. Одеса) від 27 квітня 2017 року № 6/66/117, а саме: грошової допомоги на оздоровлення та здійснити доплату з урахуванням виплачених сум з 28 квітня 2016 року; стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.00 коп.

Позивач в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, поважних причин неявки суду не представив.

Представник відповідача подав заяву про проведення судового засідання без фіксації судового процесу.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що з 16 листопада 2010 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 90 процентів грошового забезпечення.

28 квітня 2017 року Позивач звернувся до ГУПФ в Одеській області з заявою № 529/ П-11 про перерахунок пенсії із врахуванням одержаних за період 01 листопада 2008 року по 31 жовтня 2010 року (за останні 24 календарні місяці перед звільненням) додаткових одноразових видів грошового забезпечення, з яких утримано та сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

11 травня 2017 року листом заступника начальника ГУПФ в Одеській області № 529/ П-11 відмовлено в задоволенні заяви та зазначено, оскільки Законом не передбачено врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсій такого виду грошового забезпечення як матеріальна допомога для оздоровлення, для перерахунку пенсії підстави відсутні.

Позивач не погоджується з вказаним висновком ГУПФ в Одеській області та стверджує, що законодавцем надано право пенсіонеру на перерахунок пенсії (підвищення) в залежності від змісту додаткових документів про таке підвищення.

Стаття 46 Конституції України право громадян на соціальний захист гарантує загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Так, ч.2. ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII встановлено: "Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону".

У відповідності з ч.2 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до заяви позивач додав додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, а саме: уточнюючу додаткову довідку Військової академії (м. Одеса) від 27 квітня 2017 року № 6/66/117 (копія якої міститься в матеріалах справи) про розмір та період виплати спірних додаткових видів грошового забезпечення, які не було включено в первинну довідку для обчислення пенсії при її призначенні на 11 листопада 2010 року № 140.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне убезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин ) пенсії особам лідерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне . урахування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня і 992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (далі - постанова №393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядової о і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захист) військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-Х1І "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що держава гарант військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять, посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія): одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про порядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) : одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону V 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням : потового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 (далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу XXX Інструкції).

З наведеного вбачається, що суми грошової допомоги на оздоровлення, які відповідно до довідки Військової академії (м. Одеса) від 27 квітня 2017 року № 6/66/117 нараховані та сплачені за 24 місяці перед звільненням та з яких було сплачено внески па загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, належать до складу грошового забезпечення військовослужбовців та мали бути враховані при призначенні мені пенсії.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові ви 10.03.2015 року №21-70а15, яка зводиться до того, що грошова допомога на оздоровлення, одержана військовослужбовцями та з якої сплачено внески, відноситься до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, про те, що вказана довідка Військової академії (м. Одеса) від 27 квітня 2017 року № 66/117 відповідає ознакам додаткових документів, які дають право на подальше підвищення пенсії в контексті зазначеної норми Закону № 2262-ХІІ.

А 28 квітня 2017 року - день подання довідки Військової академії (м. Одеса) від 27 квітня 2017 року № 6/66/117 до ГУПФ в Одеській області, і саме з цієї дати ГУПФ в Одеській області виникло зобов’язання перерахувати та виплатити пенсію за минулі 12 місяців, тобто з 28 квітня 2016 року.

Отже, відмовляючи у перерахунку пенсії позивачу, відповідач порушив зазначені соціальні права і свободи позивача, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Водночас, щодо вимоги позивача про визнання протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суд не вбачає підстав для її задоволення, а відтак в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За загальною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Будченко проти України», «Федоренко проти України» та інші), яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, на підставі ст.1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції підлягають захисту певні «законні (виправдані) очікування» громадян щодо отримання можливості ефективного використання права власності. Так, встановлена законом система виплат (зокрема, пенсійних) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Враховуючи вищезазначене, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-14, 19-20, 72-77, 90, 139, ч. 4 ст. 229, 241-246, 250 КАС України, ст.ст. 8, 22, 46, 55, 95, 64,124 Конституції України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, гурт. № 1, кім. 321) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул.. Канатна, 83), третя особа Одеський обласний військовий комісаріат ( м. Одеса, вул. Пироговська, 6) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення 28 квітня 2016 року з урахуванням складових грошового забезпечення, з яких було сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зазначених у довідці Військової академії (м. Одеса) від 27 квітня 2017 року № 6/66/117, а саме: грошової допомоги на оздоровлення та здійснити доплату з урахуванням виплачених сум : 28 квітня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул.. Канатна, 83), на користь ОСОБА_1 (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, гурт. № 1, кім. 321) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

В решті вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя:

03.07.18