Рішення № 75290914, 09.07.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7794/15-а

2-а-259/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Трофимчук К.О.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

16 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Свої вимоги мотивував тим, що він перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Починаючи з 01 лютого 2015 року розмір отриманої ним пенсії зменшився, оскільки в Податковий кодекс України було внесено зміни Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року, якими передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку тепер включаються: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

За період з лютого 2015 по квітень 2015 року з нього неправомірно утримано 2888 гривень 82 копійки.

Позивач зазначає, що відбулося звуження змісту та обсягу його конституційного права на пенсійне забезпечення внаслідок застосування відповідачем закону, який не відповідає нормам Конституції України. Вказує, що відбувається порушення його конституційних прав і свобод у зв`язку із прийняттям вищенаведеної норми податкового кодексу.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо утримання з призначеної йому пенсії грошових коштів в сумі 962 гривні 94 копійки щомісячно;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернути йому утримані з призначеної пенсії грошові кошти за весь час утримання в сумі 2888 гривень 82 копійки;

- визнати дії начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови поновити його порушені права на отримання пенсії в повному обсязі протиправними;

- стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві моральну шкоду в розмірі 4874 гривні 85 копійок.

З заперечень представника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що відповідач діє виключно в межах тих законодавчих актів, які діють на момент вчинення ними конкретних дій, в тому числі і на момент здійснення оподаткування пенсій. З 01 січня 2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсій. У разі, якщо відповідно до п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, зокрема, розмір пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (3654 гривні), - у частині такого перевищення, такі пенсії підлягають оподаткуванню в країні їх виплати.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року відкрито провадження в справі.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року провадження в справі зупинено до прийняття рішення Конституційним Судом України за поданням Верховного Суду України щодо конституційності п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» або отримання від Верховного Суду України листа із відмовою за вищенаведеним зверненням районного суду.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 3 ст. 30 КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно до п. 10 Перехідних положень КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Таким чином, розгляд справи відбувається за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 30 грудня 2002 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

У лютому, березні та квітні 2015 року позивач отримав пенсію у зменшеному розмірі.

03 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо роз'яснення зменшення пенсії на 962 гривні 94 копійки щомісячно та вимогою про поновлення порушених прав на отримання призначеної пенсії в повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 13 березня 2015 року відповіло про те, що з 01 січня 2015 року податок на доходи фізичних осіб сплачується з суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року у частині такого перевищення. Ставка податку становить 15 відсотків. Розмір пенсії виплати ОСОБА_1 станом на 01 березня 2015 року становить 9490 гривень. Включено у відомість для проведення виплати кошти в сумі 8527 гривень 06 копійок. Розмір податку на доходи фізичних осіб становить 875 гривень 40 копійок та військового збору в сумі 87 гривень 54 копійки (а.с. 7).

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії не підлягають оподаткуванню.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесені зміни до Податкового та Бюджетного кодексів України.

Відповідно до п.п. 162.1.1, 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент.

Згідно з п.п. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Крім того, згідно Закону України«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені у п. 162.1 ст. 162 ПК України. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 163 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» у 2015 році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, а тому, відповідно до положень Податкового кодексу України, базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654 гривень на місяць.

Статтею 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Встановлено, що розмір нарахованої пенсії позивача становить 9490 гривень, що перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим із пенсії позивача було правомірно утримано податок на доходи фізичних осіб.

Таким чином, оскільки положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсій набрали чинності 01 січня 2015 року і не були визнані такими, що не відповідають Конституції України, то Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при утриманні податку на доходи фізичних осіб та військового збору з пенсії позивача, що як встановлено судом перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, діяв правомірно.

Судом враховано, що станом на дату розгляду справи рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року у справі № 1-6/2018 визнано неконституційним положення абзацу 1 п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, положення абзацу 1 п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України втратили чинність з 27 лютого 2018 року.

Тобто, станом на дату виникнення спірних правовідносин абзац 1 п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України був чинним, підлягав застосуванню та поширював свою дію на спірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22 травня 2018 року у справі № 755/3939/15-а.

З огляду на наведене, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік», ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», статтями 38, 162-167 Податкового кодексу України статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 263, п. 10 Перехідних положень КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 22869069) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: