
н\п 2-з/490/110/2018 Справа № 490/5643/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
_____________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2018 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.,
при секретарі - Кваші С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» про визнання права власності на нерухоме майно,-
ВСТАНОВИВ:
09 липня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з наданням уточненого позову після усунення недоліків згідно ухвали суду від 10.07.2018 року про визнання права власності на нерухоме майно - нежитловий обєкт, загальною площею 4132,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25/1 та нежитлова нерухомість, "бізнец-уентр", загальною площею 964,4 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25/3.
В обгрунтування позову посилається на те, що 06.01.2009 року між ним та ПрАТ "АЛЕКС-ЮГ", правонаступником якого є ТОВ "Миколаївський бізнес центр "Олександрівський" були укладені договори про надання поворотної фінансової допомоги, і станом на 01.11.2014 року заборгованість становила 7 067 512,73 грн. За такого, оскільки відповідач не повернув грошові кошти, позивач вважає, що в нього є всі підстави для набуття права власності на вказане майно, як того передбачають умови зазначеного договору про обовязок відповідача передати майно позивачеві.
Одначасно з подачою позовної заяви представник позивача ОСОБА_3 просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаїв та нежитлові приміщення бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою:вул. Нікольська 25/3, м.Миколаїв, що належить ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» на праві власності та заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна.
Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно п.1 та 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно роз'яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 13.07.2018 року ТОВ "Миколаївський бізнес-центр "Олександрівський" є власником спірного нерухомого майна.
Так, відповідно до усталеної прецедентної практики Європейського суду з прав людини, незважаючи на те, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, що відображає принцип належного здійснення правосуддя; судові рішення повинні достатньою мірою містити мотиви, на яких вони ґрунтуються. Відсутність достатнього обґрунтування у рішеннях національних судів порушує право особи на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, зазначене у пункті 1 статті 6 Конвенції (див. рішення у справах «Бочан проти України», «Суомінен проти Фінляндії»).
Вирішуючи дану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення чи невиконання можливого рішення суду, що є підставою до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» на праві власності.
Враховуючи наявність майнового спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суд приходить до висновку, про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаєва та нежитлові приміщення бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нікольська 25/3, м. Миколаїв, які належать ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» на праві власності, оскільки невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст.149-151 ЦПК України, постановою Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.06 року, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно - нежитловий об'єкт, загальною площею 4132.4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Нікольська, буд. 25/1 м. Миколаєва та - нежитлові приміщення бізнес-центру, загальною площею 964,4 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Нікольська 25/3, м. Миколаїв, та належить ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бізнес – центр «Олександрівський» - до набрання судовим рішенням по справі законної сили.
Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нерухомого майна.
Копії ухвали для негайного виконання надіслати до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.
Копії ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала може бути оскаржена разом до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Гуденко О.А.
Судове рішення № 75289665, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 13.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/5643/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: