Постанова № 75289223, 12.07.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/990/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2018 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря Бойко В.Д.; особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління держпраці у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, РНОКПП НОМЕР_2, працюючої начальником відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та правопорядку Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч. 1 ст. 41 КУпАП,-

встановив:

ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та правопорядку Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, допустила такі порушення:

- за період з серпня 2017 року по 04 червня 2018 року при прийомі на роботу працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не подала, до початку роботи працівників за укладеним трудовим договором, до органу Державної фіскальної служби повідомлення про прийняття працівника на роботу;

- у 2018 році прийнято ОСОБА_2 на роботу за сумісництвом, однак повідомлення до територіальної ДВФ про прийняття працівника на роботу на умовах сумісництва не подано;

- у Надбузькій ЗОШ в “Колективному договорі між адміністрацією і профспілковим комітетом Надбузької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Веснянської сільської ради на 2018-2022 роки” не визначено робочі дні для виплати заробітної плати працівникам;

- нарахована заробітна плата працівникам Веснянської ЗОШ та Надбузької ЗОШ з порушенням строків за жовтень 2017, за грудень 2017, з лютого 2018 по травень 2018 року;

- несвоєчасна виплата заробітної плати деяким працівникам шкіл за весь час щорічної відпустки - виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки;

- не здійснення виплати усіх сум, що належать до виплати, у день звільнення ОСОБА_3, не здійснення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в лютому, березні 2018 ОСОБА_3; не виплачено ОСОБА_3 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 01.02.2018 по 16.02.2018 за 1 календарний день; не виплачено ОСОБА_3 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 12.03.2018 по 23.03.2018 за 1 календарний день.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу”, ч. ч. 1, 4 ст. 115, ч. 1 ст. 116, ст. 117 Кодексу законів про працю України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину за складеним відносно неї протоколом визнала, однак пояснила суду, що усі виявлені порушення вже усунуті. На підтвердження усунення порушень ОСОБА_1 надала суду копію пакету документів щодо усунення виявлених порушень.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення від 05.06.2017, який підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а. с. 1-4); копією акта інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка викристовує найману працю (а. с. 5); копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 6); копією розпорядження сільського голови Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 12 вересня 2017 року про прийняття ОСОБА_1 та копією розпорядження від 13 жовтня 2017 року про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу освіти, культури, молоді, спорту, туризму та правопорядку Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з 13 жовтня 2017 року (а. с. 10) копією колективного договору на 2018-2020 р.р між адміністрацією і профкомом Веснянської ОСОБА_4 ступенів на 2018-2020 роки (а. с. 11-12); копією колективного договору на 2018-2022 р.р між адміністрацією і профспілковим комітетом Надбузької загальної школи І-ІІ ступенів Веснянської сільської ради на 2018-2022 роки (а. с. 13-14); копіями наказу про прийняття за сумісництвом ОСОБА_5 та прийняття ОСОБА_2 на роботу (а. с. 15); копією повідомлення про прийняття працівника на роботу (а. с. 16); копіями наказу про прийняття на роботу та звільнення з роботи ОСОБА_3 (а. с. 17); копією табелю обліку робочого часу Веснянської ОСОБА_4 ступенів за березень 2018 року (а. с. 18); копією виписки з банку (а. с. 19); копіями наказу про прийняття на роботу та звільнення з роботи ОСОБА_3 (а. с. 20); копією додаткового табеля обліку робочого часу Веснянської ОСОБА_4 ступенів за лютий 2018 року (а. с. 21); копією виписки з банку (а. с. 22); копією платіжного доручення № 3 від 20 лютого 2018 року (а. с. 23); копією графіку відпусток працівників Веснянської ОСОБА_4 ступенів на 2018 рік (а. с. 24); копією відомості розподілу виплат (а. с. 25); копією табелю обліку робочого часу Веснянської ОСОБА_4 ступенів за травень 2018 року (а. с. 26); копією платіжного доручення № 19 від 23 травня 2018 року (а. с. 27).

Надані у судовому засіданні копії документів на усунення виявлених порушень не спростовують виявлених порушень.

Таким чином дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

При обранні виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини. Обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність не вбачається.

З пояснень наданих особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, у якому мова йде у тому числі про закриття провадження у справі, у зв'язку з малозначністю, вбачається, що відносно ОСОБА_1 27 червня 2018 року винесено дві постанови про накладення адміністративного стягнення, однак доказів на підтвердження вказаних обставин, суду не подано.

За таких обставин, доводи письмових пояснень ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності двічі за одне і те саме порушення є неспроможними.

Також, неможливо погодитися і з позицією ОСОБА_1 з приводу того, що порушення КЗпП є малозначними, з огляду на таке.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом (ст. 45 Конституції України).

За таких обставин, суд не погоджується з доводами ОСОБА_1, що несвоєчасна виплата заробітної плати та заробітної плати за весь час щорічної відпустки, а також нездійснення виплати усіх сум, що належать до виплати, у день звільнення, не здійснення виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, не виплата грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, є малозначним правопорушенням.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 41, ст. ст. 221, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн. 00 коп. в дохід держави (р/р 311181067002230, ОКПО- 37992266 МФО- 826013, к/п-21081100, отримувач - держбюджет Миколаївського району) та стягнути судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп. в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банка отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред’явлення постанови до виконання 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 10 днів.

Суддя Н. О. Шаронова

12.07.2018