Рішення № 75289096, 11.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4032/17

Номер провадження 2/489/497/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Миколаїв,

вул. Космонавтів,81/16 (81/17),

зал судових засідань №11

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання – Супрун Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту постійного проживання,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ММР, яким просила встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем та визнати за нею право власності на спадкове майно.

Вказувала, що 06.12.2016 року помер ОСОБА_3, який за життя склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно заповідала позивачу. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді: квартири №9 в будинку №26 по пр.. Миру в м. Миколаєві; гаражу №550 в АГК «Сонячний» та автомобіля Chevrolet Aveo TC58U. Позивач постійно проживала зі спадкодавцем та є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3.К., однак на теперішній час не має можливості оформити свої спадкові права, оскільки відсутні докази її постійного проживання зі спадкодавцем.

ОСОБА_4 наданого відзиву представник відповідача проти позову заперечував та вказував, що позивачем не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином. Від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Встановивши фактичні обставини, з'ясувавши взаємовідносини, які склались між сторонами, дослідивши надані докази, суд виходить з такого.

Відповідно до Свідоцтва про народження ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_3 (після укладення шлюбу – ОСОБА_1) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_3 на праві власності належали: квартира АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого ПН ММНО ОСОБА_6 від 25.04.2013 року; гараж №550 в Автогаражному кооперативі «Сонячний» в м. Миколаєві на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2009 року; транспортний засіб Chevrolet Aveo TC58U, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29.03.2012 року.

06.12.2016 р. ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_7, відповідно до якого він заповідав все належне йому майно, де б воно не було та з чого воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати і на що він буде мати право, на випадок смерті – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ст. 1233, ст. 1236 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

24.12.2016 року ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1, гаражу №550 в АГК «Сонячний» в м. Миколаєві та автомобіля Chevrolet Aveo TC58U, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

27.07.2017 року позивач звернулась до нотаріуса щодо подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер 24.12.2016 р.

ОСОБА_4 Роз’яснення державного нотаріуса Другої Миколаївської державної нотаріальної контори, позивачу було повідомлено, що вона попустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, оскільки не звернулась у шестимісячний строк до нотаріуса. В той же час, позивач не надала нотаріусу документів, які б підтверджували факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем на час смерті останнього.

При цьому, зі змісту Роз’яснення вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, а ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини не зверталась.

Так, згідно Довідки ЖКП ММР «Південь» виданої за №2020 від 13.07.2017 року ОСОБА_3 з 08.05.2013 року по день смерті – 24.12.2016 року був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до Довідки ЖКП ММР «Південь» виданої за №4958 від 27.07.2017 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_4 від 27.07.2017 року складеного сусідами ОСОБА_3 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 з червня 2016 року по грудень 2016 року постійно проживали: ОСОБА_3, ОСОБА_1

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 показали, що позивачка із своїм чоловіком стали проживати постійно з батьком від часу його захворювання , з червня 2016 року, оскільки доглядали за ним.

ОСОБА_4 ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За приписами ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови встановлено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Дослідивши всі надані докази в сукупності, судом вважає доведеним той факт, що позивач постійно проживала зі спадкодавцем на час його смерті – 24.12.2016 року за адресою: АДРЕСА_2, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку для прийняття спадщини без поважних причин не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не відносяться до предмету доказування – встановлення факту постійного проживання на час смерті.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення факту постійного проживання – задовольнити .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3, на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_3, який помер 24.12.2016 року.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, місце реєстрації: АДРЕСА_4;

Відповідач – Миколаївська міська рада, код ЄДРПОУ 26565573, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд м. Миколаєва або безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.07.2018 року.

Суддя Н.С. Тихонова