Рішення № 75288330, 05.07.2018, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/130/18

Провадження №2-а/472/4/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року смт. Веселинове Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

за участю секретаря

судового засідання - ОСОБА_1,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 смт. Веселинове Миколаївської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відповідачів ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державного інспектора – головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Миколаївська сільська рада Веселинівського району Миколаївської області, - про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державного інспектора – головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4, про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що 09 лютого 2018 року державним інспектором Вєч Альоною Андріївною відносно нього було винесено Постанову за № 16/ДК/0443По/08/01/-18, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень. Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, постанова № 16-ДК/0443По/08/01/-18 від 09 лютого 2018 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях ознак самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,05 га не вбачається, так як він відповідно до розписки купив в 2007 році у гр.ОСОБА_7 житловий будинок по вул.Болгарка,24 с.Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області та в зв’язку з цим до нього перейшло право користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Крім того, вказує, що державним інспектором – головним спеціалістом ОСОБА_4 під час проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення були порушені норми чинного законодавства – не ідентифіковано обстежувану земельну ділянку, в актах вказано, що обстеження земельної ділянки проведено на виконання наказу ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 16-ДК від 11.01.2017 року, при цьому для ознайомлення йому було надано наказ № 16-ДК від 11.01.2018 року; в зв’язку з його відмовою підписати протокол про адміністративне правопорушення державним інспектором не було направлено йому рекомендованим листом повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, також вважає, що відповідно до ст.244 КУпАП державний інспектор – головний спеціаліст ОСОБА_4 не мала права розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП.

Відповідач ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Миколаївській області позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що наказ ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.01.2018 року №16-ДК про здійснення державного контролю шляхом проведення перевірки земельних ділянок, які розташовані на території с.Миколаївка Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, був прийнятий на підставі звернення гр. ОСОБА_9 від 14.12.2017 року. У результаті перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_2 всупереч ст.ст.125,126 ЗК України, без оформлення будь-яких правостановлюючих документів, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,05 га комунальної власності для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: вул.Болгарка,24 с.Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області. Посилання позивача на законність користування земельною ділянкою в зв’язку з тим, що він купив у гр.ОСОБА_7 житловий будинок не може свідчити про відсутність в його діях ознак самовільного зайняття земельної ділянки, так як позивач не надав державному інспектору та суду доказів набуття права власності на житловий будинок відповідно до норм ЦК України (посвідченого нотаріально договору купівлі-продажу будинку). Доводи позивача про відсутність в актах План – схеми місця розташування земельної ділянки є безпідставним в зв’язку з втратою чинності законодавства, яким було врегульовано правила оформлення Плану – схеми земельної ділянки. Не заслуговує на увагу посилання позивача про порушення його прав в зв’язку з відсутністю даних про направлення йому повідомлення про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, так як позивач був присутній при розгляді справи та зауважень з цього питання не заявляв. Як вказує відповідач, не знаходить належного обґрунтування посилання позивача на неправомочність інспектора розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 року № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" було внесено зміни до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", зокрема пункт 4 положення було доповнено підпунктом 25-1.

Відповідно до підпункту 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 року №15 (із змінами) Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Вищезазначене свідчить, що забезпечення та реалізація державного контролю, зокрема шляхом проведення перевірок, є прямим обов'язком Держгеокадастру, який визначений законодавством.

Згідно з п. 7 вказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 4 Положення «Про ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Миколаївській області», затверджене Наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року №308, передбачено, що ОСОБА_8 управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі: дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Таким чином, ОСОБА_8 управління є уповноваженим органом, що здійснює перевірку дотримання вимог земельного законодавства, а отже, посилання позивача на протиправність дій інспектора, виконання яких на нього прямо покладено нормами чинного законодавства та наказом ОСОБА_6 управління, є безпідставними.

Пунктом 2 розділу І Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.01.2017 року №6, передбачено, що вимоги Інструкції є обов'язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастру) та її територіальних органів (далі - державні інспектори), яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідач державний інспектор – головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4 позов не визнала та подала 13.03.2018 року до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила про необґрунтованість позовних вимог та просила суд відмовити в задоволенні позову.

У вказаному відзиві відповідач зазначила, що вона була уповноважена наказом ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області №16-ДК від 11.01.2018 року здійснити заходи з державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства шляхом проведення перевірки земельних ділянок в межах території села Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області. Під час перевірки та розгляду справи про адміністартивне правопорушення вона діяла в межах своїх повноважень відповідно до ст.ст. 2, 4, 5, 9,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», якими передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Також вказала, що відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», пункту 2 розділу І Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.01.2017 року, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастру) та її територіальних органів (далі - державні інспектори), мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, та які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В межах своїх повноваженгь вона виявила порушення законодавства у сфері використання та охорони земель позивачем, а саме, що на земельній ділянці площею 0, 05 га комунальної власності для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд комунальної власності за адресою: вул. Болгарка, 24, с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області розміщено майно гр. ОСОБА_2, - металева бочка та сільськогосподарська техніка, земельна ділянка огороджена металевою сіткою, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. За результатами перевірки були складені акт перевірки земельного законодавства, акт обстеження земельної ділянки, розрахунок шкоди, протокол про адміністративне правопорушення, припис. Справа про адміністративне правопорушення була розглянута в присутності позивача, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали повністю та просили суд задовольнити позов на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_8 управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання свого представника не направив, проте до суду надійшла від представника відповідача заява, в якій представник відповідача просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача, та підтримує позиції, викладені у відзиві на позов.

Відповідач державний інспектор – головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити та у вступному слові підтримала доводи, викладені нею у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_5, письмові пояснення не надав, в судовому засіданні у вступному слові вказав, що позов необґрунтований, оскільки позивач ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0, 05 га комунальної власності для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд комунальної власності за адресою: вул. Болгарка, 24, с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, на якій розміщено було його майно - металева бочка та сільськогосподарська техніка, земельна ділянка огороджена металевою сіткою. Державний інспектор Вєч А.А. діяла в межах своїх повноважень, постанова про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення є законною, підстав для скасування не вбачає, а тому просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, відповідача державного інспектора – головного спеціаліста ОСОБА_4, представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та зазначених і доведених обставин, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що за заявою депутата Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_9 від 14 грудня 2017 року ОСОБА_8 управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області видано наказ № 16-ДК від 11.01.2018 року "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", яким уповноважено державного інспектора – головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4 здійснити захід державного контролю шляхом проведення перевірки земельних ділянок, які розташовані на території с.Миколаївка Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

30 січня 2018 року державним інспектором Вєч А.А. за участю депутата Миколаївської сільської ради ОСОБА_2, в присутності землевпорядника Миколаївської сільської ради ОСОБА_10, депутатів Миколаївської сільської ради ОСОБА_9, ОСОБА_11, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 30 січня 2018 року № 16-ДК/1907/Ап/09/01-18, згідно з яким земельна ділянка площею 0, 05 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд комунальної власності, яка знаходиться в межах території Миколаївської сільської ради за адресою: вул. Болгарка, 24, с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, самовільно зайнята гр. ОСОБА_2 На земельній ділянці площею 0, 05 га комунальної власності для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд комунальної власності за адресою: вул. Болгарка, 24, с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, розміщено майно гр. ОСОБА_2, а саме: металева бочка та сільськогосподарська техніка, земельна ділянка огороджена металевою сіткою, дії гр. ОСОБА_2 порушують п. б ч. 1 ст. 211 ЗКУ; - акт обстеження земельної діялнки від 30 січня 2018 року № 16-ДК/604/Ао/10/01/-18, яка знаходиться в межах території села Миколаївка, загальною площею 0, 05 га, форма власності: комунальна, категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земель: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, відповідно до якого земельна ділянка площею 0, 05 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд комунальної власності, яка знаходиться за адресою: вул. Болгарка, 24, с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, самовільно зайнята гр. ОСОБА_2 На земельній ділянці розміщено майно гр. ОСОБА_2, а саме: металева бочка та сільськогосподарська техніка, земельна ділянка огороджена металевою сіткою. Дії гр. ОСОБА_2 порушують п. б ч. 1 ст. 211 ЗКУ. До акту обстеження земельної ділянки державним інспектором було складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якого розмір заподіяної шкоди складає 529, 67 грн.

30 січня 2018 року державним інспектором Вєч А.А. складено протокол про адміністративне правопорушення від 30 січня 2018 року № 16-ДК/0448П/07/-01/-18, (надалі – Протокол), згідно з яким: при перевірці дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що 30 січня 2018 року земельна ділянка площею 0, 05 га комунальної власності для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: вул. Болгарка, 24, с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, самовільно зайнята гр. ОСОБА_2, що завдало шкоду у розмірі 529, 67 грн., що є порушенням статті 211 Земельного кодексу України.

В цей же день державним інспектором винесено припис від 30 січня 2018 року № 16-ДК/0452Пр/03/01/-18, згідно з яким гр. ОСОБА_2 приписано: «звільнити земельну ділянку або усунути порушення земельного законодавства у інший, не заборонений законом спосіб, строком до 01.03.2018 року».

09 лютого 2018 року державним інспектором Вєч Альоною Андріївною відносно ОСОБА_2 було винесено Постанову за № 16/ДК/0443По/08/01/-18, якою визнано гр. ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Суд вважає, що доводи позивача ОСОБА_2 стосовно відсутності в його діях ознак самовільного зайняття земельної ділянки є безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Поняття самовільного зайняття земельної ділянки міститься у ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року N 963-IV із змінами та доповненнями - (далі Закон №963), та визначається як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих права.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК України).

При проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства на території Миколаївської сільської ради встановлено, що земельна ділянка площею 0, 05 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд комунальної власності, яка знаходиться в межах території Миколаївської сільської ради за адресою: вул. Болгарка, 24, с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, самовільно зайнята гр. ОСОБА_2

Однак, позивач ОСОБА_2 ні на вимогу припису про усунення порушень вимог чинного законодавства від 30.01.2018 року, виданого державним інспектором Вєч А.А., ні у ході судового розгляду справи не надав відповідних документів щодо права власності чи права користування земельною ділянкою.

Посилання позивача ОСОБА_2 на розписку від імені гр. ОСОБА_7, за якою ОСОБА_7 продав позивачу успадкований ним після смерті ОСОБА_12 житловий будинок, розташований за адресою: вул. Болгарка, 24, с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, в зв’язку з чим до нього перейшло право володіння земельною ділянкою площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, до якої увійшла і обстежувана земельна ділянка площею 0,05 га, не може свідчити про правомірність використання вказаної земельної ділянки позивачем, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року, з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвіченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний.

Згідно з ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Тобто, перехід власності на будинок, будівлю чи споруду означає правомірність володіння земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а отже свідчить про відсутність факту самовільного зайняття земельної ділянки.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 нотаріально договір купівлі-продажу не було посвідчено, а розписка, на яку посилається позивач, як на договір купівлі-продажу будинку, є нікчемним правочином і не створює юридичних наслідків.

Враховуючи, що будь-яких документів, які б підтверджували правомірність використання земельної ділянки за адресою вул. Болгарка, 24 с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської позивач ОСОБА_2 не надав, а тому суд приходить до переконання, що гр. ОСОБА_2 вказана земельна ділянка використовується неправомірно, а саме: наявний факт самовільного зайняття земельної ділянки.

Посилання позивача на те, що під час проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення державним інспектором Вєч А.А. були порушені норми чинного законодавства – не ідентифіковано обстежувану земельну ділянку, в актах вказано, що обстеження земельної ділянки проведено на виконання наказу ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 16-ДК від 11.01.2017 року, при цьому для ознайомлення йому було надано наказ № 16-ДК від 11.01.2018 року; в зв’язку з його відмовою підписати протокол про адміністративне правопорушення державним інспектором не було направлено йому рекомендованим листом повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки державним інспектором було встановлено місцезнаходження земельної ділянки за адресою: вул. Болгарка, 24, с. Миколаївка Веселинівського району Миколаївської області, помилкове зазначення дати наказу в актах не свідчить про відсутність підстав для проведення перевірки земельного законодавства, та встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2, а що стосується ненаправлення державним інспектором поштового повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, то суд вважає, що порушення права позивача знати про час розгляду справи не було допущено, оскільки позивач в іншій формі був повідомлений про розгляд справи, так як особисто був присутній при розгляді його справи 09.02.2018 року та в цей же день отримав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, яку у встановлений законом строк оскаржив до суду.

Суд погоджується з доводами позивача, що в складених державним інспектором актах зазначено площу земельної ділянки в розмірі 0,05 га без механізму встановлення її фактичних розмірів, так як це впливає на розмір шкоди, яку інспектором було визначено згідно з методикою за формулою в сумі 529, 67 грн.

В судовому засіданні інспектором було зазначено, що площа самовільно зайнятої земельної ділянки була вирахувана «умовно» кроками, «на око», тому суд переконаний, що в даному випадку розмір шкоди встановлений невірно, а на припущеннях, та підлягає більш детальному з’ясуванню під час стягнення вказаної суми в судовому порядку, якщо позивач ОСОБА_2 добровільно не сплатить вказану суму збитків.

З приводу посилання позивача ОСОБА_2 на те, що оскаржувана постанова була винесена державним інспектором – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4, посада якої не відноситься до визначених статтею 244 КУпАП уповановаженних на розгляд справи про адміністративне правопорушення за статтею 53-1 КУпАП осіб, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 244 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) ОСОБА_6 державний інспектор сільського господарства України - штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники - штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення від 09 лютого 2018 року, вона була постановлена державним інспектором – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4, посада якого не відноситься до визначених ст. 244 КУпАП уповноважених на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП осіб.

Суд не може взяти до уваги доводи відповідачів про те, що оскільки функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, виконує Держгеокадастр, а тому головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель діяв в межах повноважень.

Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Вища юридична сила закону також полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

З огляду на принцип законності, пріоритетності закону над підзаконними нормативними актами, посилання відповідачів як на підставу наявності повноважень державного інспектора – головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4 розглядати справи про адміністративні правопорушення за ст. 53-1 КУпАП на підставі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України є таким, що не відповідає діючому законодавству.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №591/2475/17, провадження № К/9901/2241/18.

В пункті 18 вказаної постанови Верховний Суд зазначив, що оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення має вищу юридичну силу по відношенню до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та Положення про ОСОБА_8 управління Держгеокадастру в області, а тому виходячи з пріоритетності закону над підзаконним нормативним актом, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосування норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, а саме, що державний інспектор - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4 не мала права розглядати справу про адміністративне правопорушення і накладати адміністративне стягнення, то суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова №16-ДК/0443По/08/01/-18 від 09 лютого 2018 року є протиправною і підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 19, 139, 241 – 246, 286 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державного інспектора – головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Миколаївська сільська рада Веселинівського району Миколаївської області, - про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Березанському, Веселинівському, Миколаївському, Очаківському районах, містах Миколаєві та Очакові управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_4 № 16-ДК/0443По/08/01-18 від 09 лютого 2018 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст. 53-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10 липня 2018 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_13