Постанова № 75288109, 05.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 439/88/17 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І.

Провадження № 22-ц/783/7288/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Р.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого – Мікуш Ю.Р.,

суддів: Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар Бохонко Е.Р.

З участю позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3. представника Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_4, представника Міністерства оборони України ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Концерну «Віськторгсервіс», Військової прокуратури Тернопільського гарнізону, третьої особи Міністерства оборони України, про визнання права власності,-

в с т а н о в и л а :

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_8 звернулися в суд з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог просять визнати незаконним наказ генерального директора Концерну «Військторгсервіс» від 19 січня 2015 року № 9 «Про прийняття та постановку на баланс об’єктів нерухомості» в частині, що стосується приміщення за адресою м. Броди вул. Богуна 69 кафе «Орлятко» та зобов’язати генерального директора Концерну «Військторгсервіс» скасувати оспорюваний ними наказ.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 27 травня 2014 року визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення кафе «Орлятко», яке знаходиться за адресою м.Броди, вул.Богуна,69. Зобов’язано ОСОБА_2 та ОСОБА_7 повернути приміщення концерну «Військторгсервіс», а Концерн «Військторгсервіс» зобов»язано повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_7 сплачену за приміщення суму коштів у розмірі 107 352 грн. Виконавче провадження по даному рішенні було припинено у зв’язку з добровільною передачею боржниками приміщення. Однак позивачі стверджують, що не передавали приміщення ні добровільно, ні в примусовому порядку, постійно ним володіють та користуються, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вони зазначені як власники, а тому вважають наказ №9 від 19 січня 2015 року Концерну «Військторгсервіс» про прийняття спірного приміщення на баланс таким, що безпосередньо порушує їх прав та інтереси щодо володіння та користування приміщенням. Крім цього, даний наказ суперечить Порядку повернення у державну власність об’єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу затвердженого постановою КМУ від 18 січня 2001 року №32.

Оскаржуваним рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

Рішення оскаржили позивачі. В апеляційній скарзі зазначають, що рішення ухвалене з неповним з’ясування обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального і процесуального права. Ухвалюючи рішення, суд не врахував, що позивачі заперечували факт будь-якого виконання рішення суду, однак суд не з’ясував чи насправді відбулася передача спірного приміщення та якими доказами відповідач це підтверджує. Звертають увагу, що рішенням суду не було зобов’язано приймати приміщення на баланс, а йшлося лише про застосування наслідків недійсності правочину. Спірний наказ суперечить Порядку повернення у державну власність об’єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі-продажу затвердженого постановою КМУ від 18 січня 2001 року №32, оскільки акт приймання передачі нерухомого майна складено самовільно Концерном, а не Фондом держмайна, як цього вимагає законодавство, без проведення інвентаризації та без залучення Фонду. Стверджують, що факт добровільного виконання рішення не підтверджений жодними доказами. Звертають увагу, що право власності є непорушним, а саме вони є власниками спірного приміщення, що підтверджується записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак відповідач на неодноразові звернення про зняття приміщення з балансу не реагує. Просять скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Концерн «Військторгсервіс» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення є законним та обґрунтованим. Посилання скаржників на той факт , що в Реєстрі речових прав на нерухоме майно вони зазначені власниками, не може бути прийнято судом до уваги так як жодним чином не надає їм права з врахуванням рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 травня 2014 року вважати дане приміщення своєю власністю. Наявність даного запису є лише підставою для звернення власника до реєстраційної служби з заявою про скасування запису про право власності. Щодо оскаржуваного наказу, такий жодним чином не стосується прав та інтересів позивачів, оскільки спірне майно повернулося у власність концерну та Міністерства оборони та виданий законно.

Представник Міністерства оброни України ОСОБА_9 у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки в ході судового розгляду судом не здобуто доказів щодо порушеного права позивачів, а тому підстав для їх захисту немає. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представників відповідача концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_4, представника МОУ ОСОБА_5, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що відповідно до рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 травня 2014 року задоволено апеляційну скаргу прокурора на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 03.09.2012 року у справі за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі МОУ до концерну «Військторгсервіс», ОСОБА_2, ОСОБА_7, треті особи - Рівненська міжрегіональна універсальна товарно-майнова біржа «Прайс», приватний нотаріус, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, публічних торгів та повернення майна.

Зазначеним вище рішенням від 27 травня 2014 року Апеляційного суду Львівської області визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.03.2011 року укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_7 з однієї сторони та концерном «Військторгсервіс» з другої сторони щодо купівлі приміщення кафе «Орлятко», яке знаходиться за адресою м.Броди вул. Богуна,69. Визнано недійсними публічні торги нежитлового приміщення кафе «Орлятко». Зобов»язано ОСОБА_2 та ОСОБА_7 повернути приміщення кафе концерну «Військторгсервіс». Зобов»язано концерн «Військторгсервіс» повернути ОСОБА_2, ОСОБА_7 сплачену за приміщення суму коштів у розмірі 107 352, 70 грн.

Відповідно до зазначеного рішення концерн «Військторгсервіс» видав Наказ №9 від 19.01.2015 року «Про прийняття та постановку на баланс об»єктів нерухомості» відповідно до якого приміщення кафе «Орлятко» за адресою м.Броди вул. Богуна,69 передано на баланс концерну.

09.10.2014 року заступником начальника ВДВС Бродівського РУЮ ОСОБА_10 відкрито виконавче провадження (а.с.5), а 10.04.2015 року виконавче провадження закінчено за заявою концерну «Військторгсервіс».

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_7, cуд першої інстанції дав належну оцінку зазначеним обставинам та доказам по справі та прийняв правильне рішення, з яким колегія суддів погоджується з врахуванням встановлених обставин у справі.

Власниками зазначеного приміщення відповідно до Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 17.01.17 року залишаються ОСОБА_2 та ОСОБА_7, яким відповідач концерн «Військторгсервіс» не повернув кошти в сумі 107 352, 70 коп. (а.с. 11-12). Сторони по справі є взаємозалежні, оскільки на кожного із них рішенням Апеляційного суду Львівської області від 27 травня 2014 року покладено певний обов»язок. Виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення суду не проводилося.

За змістом ст.334 ч.4 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек (а.с.11-12) власником спірного приміщення станом на 20.01.2017 року є ОСОБА_2

Прийняття на балансовий облік кафе «Орлятко» у Львівську філію концерну «Військторгсервіс» відповідно до наказу генерального директора концерну «Військторгсервіс» від 19 січня 2015 року є передчасним та немає жодних правових наслідків для позивача зважаючи на те, що Концерн «Військторгсервіс» не є власником спірного приміщення та його дії суперечать постанові КМУ від 18 січня 2001 року №32, який передбачає порядок повернення приміщень.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції чинній на дату відкриття виконавчого провадження і дату його закінчення) строк для пред»явлення виконавчого листа на виконання рішення суду становив 1 (один) рік. Рішення апеляційного суду не виконане,а відтак позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 залишаються власниками спірного приміщення, що свідчить про те, що жодні права їх не порушені, а тому суд правильно відмовив у задоволенні позову.

За приписами статті 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 391 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст.ст. 389,391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 15 червня 2018 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин

ОСОБА_11