Ухвала суду № 75288051, 11.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/1901/17 Головуючий у 1 інстанції: Кравців В.І.

Провадження № 11-кп/783/444/18 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Урдюк Т.М.,

суддів: Каблака П.І., Ревера В.В.,

секретаря Мазур-Іванько Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 березня 2018 року відносно нього,

з участю прокурора Горин У.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

його захисника – адвоката ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а:

вищевказаним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк три роки.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання невідбутої частини покарання у виді обмеження волі на строк два роки один місяць, призначеного за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 13 вересня 2017 року за частинами 1 та 4 ст. 358 КК України, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк чотири роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з дня прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. за заподіяної злочином майнової шкоди та 3 000 (три тисячі) грн. за завдання моральної шкоди, всього в сумі 7 000 (сім тисяч) грн.

У решті частині позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі 7 000 грн. відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30 червня 2017 року о 15 годині у під’їзді будинку № 2а на вул. Ясній у м. Самборі Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «Геркулес» фіолетового кольору, вартістю 2000 грн., який належав ОСОБА_3, чим завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 30 червня 2017 року о 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із приміщення загального коридору цього ж будинку, повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки «Салют», вартістю 2000 грн., який належав ОСОБА_3, чим завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Також, ОСОБА_1 22 серпня 2017 року о 18 год. 10 хв., перебуваючи біля магазину «Економчик» на вул. Завокзальній, 3 у м. Самборі Львівської області, побачив велосипед синього кольору марки «Jeep», який належить ОСОБА_4 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав цей велосипед, вартістю 3 000,00 грн., чим завдав ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 в ніч з 30 на 31 липня 2017 року, перебуваючи неподалік будинку № 15 на пл. Авіації у м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, повторно, таємно викрав із під’їзду вказаного будинку велосипед іноземного виробництва червоного кольору, вартістю 1400 грн., який належав ОСОБА_5, чим завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Також, ОСОБА_1 9 серпня 2017 року о 19 год., перебуваючи на території костелу «Івана Хрестителя» на вул. Сагайдачного у м. Самборі Львівської області та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, повторно, таємно викрав велосипед марки «Вікторія», вартістю 1800,00 грн., який належав ОСОБА_6, чим завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 17 серпня 2017 року о 18 год. 10 хв. на сходовій клітці п’ятого поверху житлового будинку № 80 на вул. Шухевича у м. Самборі Львівської області, побачив велосипед чорного кольору марки «Paradise», який належав ОСОБА_7 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, таємно викрав даний велосипед, вартістю 800 грн., чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 4 вересня 2017 року о 15 год. 30 хв., перебуваючи неподалік будинку № 45 на вул. Івана Франка у м. Самборі Львівської області та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, повторно, таємно викрав велосипед синього кольору, вартістю 700 грн. який знаходився біля під’їзду цього будинку та належав ОСОБА_8, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Також, ОСОБА_1 17 жовтня 2017 року об 11 год., перебуваючи неподалік торгового центру «Корона» на вул. Торговій у м. Самборі Львівської області та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, повторно, таємно викрав велосипед марки «Kondor», синього кольору, вартістю 1850 грн., який знаходився біля сходової клітки приміщення та належав ОСОБА_9, чим завдав потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 9 листопада 2017 року о 10 год. 30 хв. неподалік автовокзалу на вул. Залізничній у м. Самборі Львівської області побачив спортивний велосипед, чорного кольору, марки «АНВ», який належав ОСОБА_10, та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав цей велосипед, вартістю 1300 грн., чим завдав потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 10 листопада 2017 року о 13 год. 40 хв., перебуваючи на сходовій клітці житлового будинку на вул. Ясній, 2 «а» у м. Самборі Львівської області, побачив велосипед синього кольору марки «Україна», який належав ОСОБА_3, та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав цей велосипед, вартістю 250 грн., чим завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Не погоджуючись із даним вироком, обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Самбірського районного суду Львівської області від 13 березня 2018 року та призначити більш м’яке покарання.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржуваний вирок є незаконним з підстав невідповідності тяжкості злочину призначеному покаранню, оскільки він щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував заподіяну шкоду, потерпілі просили його суворо не карати, має ряд хронічних захворювань, зокрема в січні 2018 року переніс перелом правої ключиці, та на утриманні має двох неповнолітніх дітей.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його адвоката на підтримання поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами, яким надана вірна оцінка, що ніким не оспорюється.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов’язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом’якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Оскільки покарання як захід примусу має на своїй меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення ним та іншими особами нових злочинів, при визначенні покарання обвинуваченому судом враховуються не лише наявність та кількість обставин, що обтяжують й пом’якшують покарання, а й ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, при цьому значну роль відіграють дані про особу обвинуваченого, його поведінку, зокрема й наявність судимостей.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який не займається суспільно корисною працею, за місцем проживання характеризується посередньо, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальні правопорушення під час іспитового строку, а також наявність обставин, що пом’якшують покарання, - щире каяття, сприяння у розкритті злочинів, та наявність обставини, що обтяжує покарання, - вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

З огляду на те, що ОСОБА_1 раніше судимий, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення в період іспитового строку, не зробив для себе відповідних висновків, на шлях виправлення не став, наявність таких обставин як щире каяття, сприяння у розкритті злочинів, які були враховані місцевим судом, а також часткове відшкодування заподіяної шкоди, наявність хронічних захворювань та перебування на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх дітей це обставини, які враховуються судом при призначенні покарання, однак такі не можуть вважатися безумовними підставами для пом’якшення покарання.

Ураховуючи зазначене, суд першої інстанції дотримався приписів статей 50, 65, 71 КК України та призначив ОСОБА_1 покарання, яке за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, й підстав вважати таке покарання явно несправедливим унаслідок суворості у колегії суддів немає.

З огляду на вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржуваний вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

вирок Самбірського районного суду Львівської області від 15 березня 2018 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, його апеляційну скаргу – без задоволення. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді:

Т.М.ОСОБА_11ОСОБА_12Ревер