Постанова № 75288045, 13.07.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1438/18

Номер провадження 3/623/344/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: Харківська обл. Ізюм, вул. Кам’янська, буд.20 Харківської області, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт серії МН № 829862, виданий 22.03.2006 року Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №016655 від 13.05.2018р. громадянин ОСОБА_2 13.05.2018 року о 09 год. 10 хв. в м. Ізюмі, по проспекту Незалежності керував мопедом марки «Дельта», без державного номерного знаку, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння – нестійка хода, запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя та білків очей, невиразна мова. Згідно протоколу медичного огляду № 55 від 13.05.2018 року водій ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп’яніння, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушив п.2.9А ПДР України. Від підпису та будь-яких пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення відмовився в присутності понятих.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 в судові засіданні неодноразово не з’являється, про слухання справи був повідомлений у передбаченому законом порядку, про що свідчать повідомлення про отримання ним судової повістки № 6430903398961, № 6430903425403, клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило. Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол.

У рішенні ЄСПЛ по справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. Судом було визначено що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "ОСОБА_3 проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "ОСОБА_1 проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). (п.41 Рішення).

З огляду на те, що судом здійснені заходи з повідомлення правопорушника про дату, час та місце розгляду справи були належними, а правопорушник мав бути заінтересований для вжиття заходів або для явки до суду, або до надання своїх письмових пояснень, чого зроблено не було, то суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю правопорушника за наявними у справі документами.

Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено наступне.

13.05.2018 року о 09 год. 10 хв. в м. Ізюмі, по проспекту Незалежності керував мопедом марки «Дельта», без державного номерного знаку, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння – нестійка хода, запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя та білків очей, невиразна мова. Згідно протоколу медичного огляду № 55 від 13.05.2018 року водій ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп’яніння. Від підпису та будь-яких пояснень у протоколі про адміністративне правопорушення відмовився в присутності понятих: ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти ОСОБА_6» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Громадянин ОСОБА_2 таким правом не скористався, протокол не підписав, пояснень не надав. Не вказав заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не заявляв про невідповідність внесених даних до протоколу (а.с. 1).

Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 016655 від 13.05.2018 року стосовно ОСОБА_2 складений в установленому законом порядку. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_2 зі сторони працівника поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_2 суду не надав.

Відповідно, у суду відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія БД №016655 від 13.05.2018р. (а.с.4), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 55 від 13.05.2018 року, згідно якого при огляді ОСОБА_2 о 11 год.05 хв. 13.05.2018 року лікарем відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги Ізюмської Центральної міської лікарні ОСОБА_6 було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп’яніння (а.с.8), поясненнями понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які показали, що гр. ОСОБА_2 від підпису в протоколі та надання письмових пояснень відмовився у їх присутності (а.с. 13,14).

Зі змісту зазначеного вище протоколу про адміністративну відповідальність та висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.05.2018 року, вбачається, що громадянин ОСОБА_2 керував транспортним засобом - мопедом марки «Дельта», без державного номерного знаку, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.9А ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

З матеріалів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 04.12.2012 року громадянину ОСОБА_2 було видано посвідчення водія серії АХВ № 015529 (а.с.5)

Пунктом 2.9 АПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на зазначене водій ОСОБА_2підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Стаття 53 ЗУ «Про дорожній рух» визначає відповідальність за порушення законодавства про дорожній рух згідно чинного законодавства.

Відповідно до п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Стаття 27 КУпАП - штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували відповідальність, судом не встановлено.

Обставин, які б обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення на водія - у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з вищевикладеного та оцінивши у сукупності встановлені фактичні обставини правопорушення та докази, наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а з урахуванням того, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суд вважає за необхідне піддати правопорушника адміністративному стягненню, визначеному у санкції статті, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 27, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 221, 282, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави (призначення платежу: «Адміністративні штрафи та інші санкції», рахунок отримувача: 31119149020001, отримувач коштів: ГУК Харківська обл./Харківобл/21081300, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081300

Населений пункт: Харківська область/м.Харків, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік з моменту вилучення посвідчення водія.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. (код класифікації доходів бюджету: 22030106; рахунок отримувача: 31211256026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код банку отримувача: МФО 899998; отримувач коштів –ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП)

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т.Д. Бєссонова