Ухвала суду № 75288018, 03.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/3716/16-к Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г. Б.

Провадження № 11-кп/783/390/18 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Урдюк Т.М.,

суддів: Каблака П.І., Ревера В.В.,

секретаря Азенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 26 лютого 2018 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.345 КК України,

з участю прокурора Горин У.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника – адвоката ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а:

вищевказаним вироком ОСОБА_3 визнано винним та засуджено: за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 1 (один) рік обмеження волі, за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий термін 2(два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов’язано ОСОБА_3 періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено: за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 2\два\ роки обмеження волі, за ч. 2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, за ч.2 ст.345 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалено рахувати з моменту затримання.

Речові докази повернуто потерпілим.

Згідно з вироком, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 29.03.2016 року біля 17 год. проник у підсобне приміщення будинку №29 на вул. Сеньковича у м.Львові, який належить потерпілій ОСОБА_5, звідки таємно викрав належне їй майно: зварювальний апарат марки «Протон», болгарку марки «Енхель», шуруповерт, а всього майна на суму 4 499,99 грн. Вказані викрадені речі помістив в багажник автомобіля НОМЕР_1, на якому приїхав, та з викраденими речами покинув місце події.

ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в ніч з 03.08.2016 року на 04.08.2016 року, перебуваючи біля буд.№14 на вул. Миколайчука, діючи повторно, усвідомлюючи, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом розбиття заднього лівого скла автомобіля марки «Фіат Скудо», д.н.з. З8АР, який належить ОСОБА_6, таємно викрав з автомобіля ручний фрезер, вартістю 1500 грн., спінінг рибацький, вартістю 250 грн., та куртку, вартістю 800 грн., чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на суму 2550 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел на викрадення чужого майна, в ніч з 19.11.2016 року на 20.11.2016 року, перебуваючи біля будинку №26 на вул. Г.Мазепи у м. Львові, усвідомлюючи, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою ножа пошкодив ущільнювач скла автомобіля марки «Мерседес Спрінтер» д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7, звідки таємно викрав мобільний телефон, марки «НТС», вартістю 5000 грн., автомагнітолу «Пролоджі», вартістю 9000 грн., каністру з дизельним пальним вартістю 1800 грн., фільтр масляний до автомобіля марки «Фольксваген Т4» вартістю 300 гри., фільтр повітряний до автомобіля марки «Фольксваген Т4», вартістю 250 грн., фільтр паливний до автомобіля марки «Фольцваген Т4» вартістю 350 грн., чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на суму 16700грн.

Крім цього, ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в період часу з 02 год. до 08 год. 30 хв. 12.12.2016 року, перебуваючи біля будинку №4 на вул. Г.Мазепи у м. Львові, усвідомлюючи, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом розбиття правого бокового скла автомобіля марки «Фіат Скудо» ВК4798ВС, який належить ОСОБА_4, таємно викрав з даного транспортного засобу валізу з інструментами, вартістю 2500 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду.

Крім цього, ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в період часу з 23 год. 30 хв. 12.12.2016 року до 00 год. 45 хв. 13.12.2016 року, перебуваючи біля будинку №66 на вул. Грінченка у м. Львові, усвідомлюючи, що за його діями ніхто зі сторонніх не спостерігає, шляхом розбиття лівого заднього скла проник в автомобіль марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8, звідки таємно викрав мобільні телефони «Нокіа Х2», вартістю 250 грн., «Нокіа 5230», вартістю 600 грн., навігатор «Престіжіо», вартістю 1500 грн., перфоратор «Девольт», вартістю 4500 грн., переносний кабель, вартістю 500 грн., два wi-fi - роутери «ТП ЛІНК841Н», вартістю 450 грн. кожен, інтернет-антену «СХТ5», вартістю 1500 грн., три медіаконвектори, вартістю 900 грн. Кожен, 5 шт. СФП модулів, вартістю 200 грн. Кожен, два інструменти для обжиму кабеля, вартістю 350 грн. кожен, які належали ОСОБА_8, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 9950 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в ніч з 13.12.2016 року на 14.12.2016 року, перебуваючи біля будинку №20 на вул. Г.Мазепи у м. Львові, усвідомлюючи, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом розбиття заднього лівого скла автомобіля марки «Опель Віваро», д.н.з. НОМЕР_4, який належить ОСОБА_9, таємно викрав з даного транспортного засобу валізу з інструментами марки «Кінг», вартістю 3500 грн., чим завдав потерпілому матеріальну шкоду

Крім цього, ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_3, діючи повторно та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 16.12.2016 року біля 03 год. 20 хв., перебуваючи неподалік будинку №16 на вул. Миколайчука у м. Львові, усвідомлюючи, що за їхніми діями ніхто з посторонніх осіб не спостерігає, за допомогою ножа пошкодили ущільнювач та видавили скло автомобіля марки «Сеат», д.н.з. 104-26, який належить ОСОБА_10, звідки таємно викрали генератор марки «Хілтон», вартістю 650 грн., будівельний фен «Зеніт», вартістю 250 грн., та коробку із шпателями в кількості 7 шт., вартістю 1000 грн., однак злочин до кінця не довели з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були викриті на місці вчинення кримінального порушення працівниками поліції Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській

Крім цього, ОСОБА_1 16.12.2016 року близько 03 год. 35 хв., перебуваючи на вул. Миколайчука у м. Львові, після скоєння ним замаху на таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 та виявлення таких дій працівником Шевченківського ВП у Львівській області ОСОБА_11, який виконував службові обов’язки згідно ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», маючи умисел на заподіяння працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень, умисно розпилив в обличчя ОСОБА_11 речовину невідомого походження, чим умисно спричинив останньому хімічний опік правого ока, заподіявши легке тілесне ушкодження.

Крім цього, ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел на викрадення чужого майна 12.01.2017 року, перебуваючи біля будинку №4 на вул. Щурата у м. Львові, усвідомлюючи, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, розбив заднє скло автомобіля марки «Форд Скорпіон», д.н.з. НОМЕР_5, із якого таємно викрав полімерний ящик із комплектом електроінструментів марки «Девольт», вартістю 1500 гри., однак не довів свої дії до кінця, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину працівниками поліції Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області.

Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції,обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Обвинувачений ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 26 лютого 2018 року скасувати та направити кримінальне провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог обвинувачений покликається на те, що в матеріалах провадження немає жодного належного та допустимого доказу його вини, а на його рішення про визнання вини у вчиненні інкримінованих злочинів вплинули слідчий, прокурор.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 26 лютого 2018 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Апеляційні вимоги захисника мотивовані тим, що, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції не врахував його стан здоров’я, а саме те, що обвинувачений є ВІЛ-інфікованим, що підтверджується довідкою, який у вчиненому розкаявся, перебуває у громадянському шлюбі, живе з дружиною, а також суд не врахував вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин, та те, що один з потерпілих ОСОБА_12 претензій до обвинуваченого не має.

На переконання адвоката ОСОБА_2, суд першої інстанції зробив хибний висновок, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.345 КК України, оскільки він не міг умисно заподіяти легке тілесне ушкодження працівникові правоохоронного органу у зв’язку із виконанням ним службових обов’язків, тому що він не знав, що за ним біжить саме працівник поліції, оскільки останній не представився і був в цивільному одязі.

Також, як зазначає апелянт, у суді першої інстанції прокурор просив у своєму клопотанні допитати у судовому засіданні одночасно як в статусі потерпілого, так і в статусі свідка ОСОБА_11 і це, на його думку, істотно порушує вимоги кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника на підтримання поданих апеляційних скарг, прокурора, яка заперечила проти задоволення таких, прослухавши звукозаписи на технічних носіях, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарг, колегія суддів вважає, що такі не підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Допитаний у судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_1 підтримав апеляційні вимоги, визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому епізодів лише щодо таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12

Однак, незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, яким надана належна оцінка, зокрема:

показаннями потерпілого ОСОБА_11 про те, що 16.12.2016 року близько 03 год. 35 хв. він перебував на вул. Миколайчука у м. Львові і виконував службові обов’язки згідно ст.18 Закону України «Про Національну поліцію». Ним було виявлено двох осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які переносили майно, яке було ними викрадене із автомобіля «Сеат». Коли він намагався їх затримати, ОСОБА_1 бризнув йому в обличчя речовиною із газового балончика, що призвело до опіку ока;

показаннями потерпілого ОСОБА_6 про те, що в ніч на 04.08.2016 року з його автомобіля, який знаходився біля будинку 14 на вул. Миколайчука було викрадено належне йому майно - ручний фрезер, спінінг та куртку, а всього на суму 2550 грн.;

показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те, що в ніч на 20.11.2016 року з її автомобіля марки «Мерседес Спрінтер» було викрадено мобільний телефон, автомагнітолу, каністру з пальним, фільтри, а всього їй спричинена майнова шкода на суму 16700 грн.;

показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що в ніч на 12..12.2016 року з належного йому автомобіля «Фіат Скудо», який стояв біля будинку №4 на вул. ОСОБА_13, було викрадено валізу з інструментами, вартістю 2500 грн.;

показаннями потерпілого ОСОБА_8 про те, що в ніч на 13.12.2016 року з його автомобіля марки «Опель», який знаходився біля будинку №66 на вул. Грінченка ,було викрадено належне йому майно: мобільні телефони телефони «Нокіа Х2», «Нокіа 5230», навігатор «Престіжіо»., перфоратор «Девольт», переносний кабель, два wi-fi - роутери «ТП ЛІНК841Н», інтернет-антену «СХТ5», три медіа конвектори, 5 шт. СФП модулів, два інструменти для обжиму кабеля, а всього на загальну суму 9950 грн.;

показаннями потерпілого ОСОБА_14 про те, що 20.11.2016 року з належного йому автомобіля марки «Опель Віваро» було викрадено валізу з інструментами марки «Кінг», вартістю 3500 грн.;

показаннями потерпілого ОСОБА_10 про те, що в ніч на 16.12.2016 року із його автомобіля «Сеат», який був припаркований на вул. Миколайчука у м.Львові, було викрадено належне йому майно: генератор марки «Хілтон», будівельний фен «Зеніт» та коробку із шпателями в кількості 7 шт.;

показаннями потерпілого ОСОБА_12 про те, що в ніч на 12.01.2017 року із його автомобіля марки «Форд», який був припаркований на вул. Щурата у м. Львові, невідомі особи намагались викрасти електроінструменти, однак були затримані працівниками поліції. Вартість інструментів становила 1500 грн.;

показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про те, що вони були присутні в якості понятих при проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого він дав пояснення про вчинені ним крадіжки майна із автомобілів;

показаннями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про те, що 16.12.2016 року вони, як працівники поліції, затримали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вул. Миколайчука у м.Львові після того, як останні шляхом розбиття скла автомобіля марки «Сеат» викрали із нього будівельні інструменти. При затриманні ОСОБА_1, намагаючись втекти, бризнув працівнику поліції ОСОБА_11 в обличчя із газового балончика;

висновком експерта №2379 від 16.12.2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_11 діагностований хімічний опік правого ока, який міг виникнути від дії струменя газового балончика і відноситься до легкого тілесного ушкодження;

протоколом огляду місця події від 16.12.2016 року – прибудинкової території будинку №16 на вул.Миколайчука у м.Львові, де припаркований автомобіль марки «Сеат», у якого розбите скло. Недалеко від автомобіля затримані обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_3, у яких виявлено викрадені із вказаного автомобіля будівельні інструменти;

протоколом огляду речей, вилучених з місця події - прибудинкової території будинку №16 на вул. Щурата від 16.12.2016 року та фототаблицею до нього;

товарними чеками про вартість майна, викраденого у потерпілого ОСОБА_10;

протоколом проведення слідчого експерименту від 24.12.2016 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого останній дав пояснення з приводу вчинення ним крадіжок із автомобілів;

товарними чеками про вартість викраденого майна потерпілого ОСОБА_12,

протоколом огляду місця події від 12.01.2017 року – автомобіля марки «Форд Скорпіон» , з якого було викрадено майно потерпілого ОСОБА_12;

протоколом огляду речей від 17.01.2017 року – ящика із інструментами, який був викрадений із автомобіля, належного потерпілому ОСОБА_12

Безпосередньо дослідивши під час судового розгляду сукупність зібраних доказів, оцінивши їх з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення, суд першої інстанції обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч. 2 ст.185, ч.2 ст.345 КК України.

Апеляційний суд оцінює критично доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 щодо заперечення факту причетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, адже такі спростовуються наявними у справі доказами та розцінюються судом як спосіб уникнення відповідальності за скоєне.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 у суді першої інстанції вину визнав та пояснив, що дійсно в ніч на 04.08.2016 року, перебуваючи біля буд.№14 на вул. Миколайчука, викрав із автомобіля марки «Фіат Скудо» ручний фрезер, спінінг рибацький, куртку. В ніч на 20.11.2016 року, перебуваючи біля будинку №26 на вул. ОСОБА_13, викрав із автомобіля марки «Мерседес Спрінтер» мобільний телефон, автомагнітолу, каністру з дизельним пальним, фільтри до автомобіля. В ніч на 12.12.2016 року біля будинку №4 на вул. Г.Мазепи викрав із автомобіля «Фіат Скудо» валізу з інструментами. В ніч на 13.12.2016 року біля будинку №66 на вул. Грінченка викрав із автомобіля «Опель» мобільні телефони, навігатор, перфоратор, переносний кабель, два wi-fi - роутери , антену «СХТ5» , три медіаконвектори, СФП модулі, інструменти для обжиму кабеля. В ніч на 14.12.2016 року біля будинку №20 на вул. Г.Мазепи викрав із автомобіля «Опель Віваро» валізу з інструментами. 12.01.2017 року він, перебуваючи біля будинку №4 на вул. Щурата у м. Львові, із автомобіля марки «Форд Фокус» викрав полімерний ящик із комплектом електроінструментів марки, але був затриманий працівниками поліції. Крім цього, ОСОБА_1 показав, що 16.12.2016 року його із ОСОБА_3 на вул. Миколайчука у м.Львові затримали працівники поліції із майном, яке було викрадено із автомобіля «Сеат». ОСОБА_3 це майно допомагав йому перенести. При затриманні ОСОБА_1 бризнув в працівника поліції газовим балончиком. У вчиненому розкаявся.

На дії працівників поліції та погрози обвинуваченого ОСОБА_3 ані обвинувачений ОСОБА_1, ані його захисник у встановленому законом порядку до правоохоронних органів не зверталися, що спростовує твердження апелянта про дачу ним визнавальних показань під тиском працівників поліції та погрозами ОСОБА_3

Відповідно до положень ст.65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Не можуть бути допитані як свідки: 1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника; 2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю; 3) нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю; 4) медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю; 5) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; 6) журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 7) судді та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали; 8) особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення; 9) особи, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо дійсних даних про їх особи; 10) особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, - щодо цих даних.

Згідно зі звукозаписом судового засідання від 18 квітня 2017 року допитаний судом ОСОБА_11 пояснив, що 15 грудня 2016 року він спільно з оперуповноваженим ВКП Шевченківського ВП проводили нічне патрулювання вулиць Шевченківського району. Близько 03 год. 16 грудня 2016 року, патрулюючи на вулицях Плугова та Миколайчука, вони помітили двох чоловіків, які стояли біля припаркованого автомобіля, білого кольору, марки «Сеат», вийняли заднє скло та почали діставати через вікно предмети, схожі на прилади та будівельні інструменти. Маючи вказані предмети в руках, почали віддалятися від автомобіля. В цей час ОСОБА_11 разом з оперуповноваженим прийняли рішення їх перевірити, тому відразу підбігли та викрикуючи «Стій поліція» почали до них наближатися, однак такі почали втікати. Втікаючи від працівників поліції один з них впав, а саме ОСОБА_3, та його було затримано. ОСОБА_11 переслідував другого правопорушника, яким виявився в подальшому ОСОБА_1, викрикував йому, що він працівник поліції та вимагав, щоб той зупинився, після чого останній зупинився та раптово бризнув ОСОБА_21 балончиком із невідомою пекучою речовиною в обличчя, від чого в нього почали текти сльози і пекло обличчя. Незважаючи на це, ОСОБА_11 продовжив переслідування, однак перечепився та травмував ногу, після чого перестав слідувати за ОСОБА_1 та повернувся до свого напарника.

Оскільки ОСОБА_11, як працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків 16.12.2016 року кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.345 КК України, було заподіяно хімічний опік першого ступеня правого ока, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, такий в силу ст.55 КПК України є потерпілим у кримінальному провадженні. Водночас такий надав показання суду про обставини по епізоду вчинення ОСОБА_1 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_3 16 грудня 2016 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Показання ОСОБА_11 узгоджуються з іншими наявними в матеріалах провадження доказами, відтак не надавати їм віри суд не має підстав.

Таким чином, наведеними показаннями потерпілого ОСОБА_11 спростовуються твердження адвоката про помилковість кваліфікації діянь ОСОБА_1 за ч.2 ст.345 КК України, а також доводи апеляційної скарги про порушення вимог кримінального процесуального закону в частині допиту ОСОБА_11 як свідка та потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України врахував характер, ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, наявність обставин, що пом’якшують покарання - щире каяття, його стан його здоров’я, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який, зокрема, у вчиненому розкаявся, раніше притягався до кримінальної відповідальності, та на підставі ст.70 КК України остаточно визначив покарання у виді двох років позбавлення волі.

На думку колегії суддів апеляційного суду указаний строк покарання відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень із точки зору його справедливості, розумності та достатності, а вирок в цій частині належним чином мотивований.

З огляду на наведене, покликання захисника на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень є безпідставними, а наявність в обвинуваченого захворювання, перебування у громадянському шлюбі, вчинення злочинів внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин, а також думка потерпілого ОСОБА_12, це обставини, які враховуються при обранні покарання, однак не є безумовними підставами для застосування, зокрема ст.75 КК України.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставою для зміни чи скасування вироку, колегією суддів апеляційного суду не встановлено.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим й вмотивованим, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 26 лютого 2018 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1залишити без змін, апеляційні скарги ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 в його інтересах – без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Т.М.ОСОБА_22ОСОБА_23ОСОБА_11