Рішення № 75287091, 11.07.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1515/18

пр.№ 2/464/887/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

11.07.2018 Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхового товариства "Домінанта" про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення додаткової суми відшкодування шкоди у розмірі 300 грн., пені в розмірі 2484,05 грн., інфляційних втрат у розмірі 1367,92 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 276 грн. за прострочення виконання зобов’язання за період з 17.11.2016 по 15.02.2018, витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 704,80 грн. Позов мотивує тим, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30.06.2017 по справі № 464/178/18 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхового товариства "Домінанта" на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 7391, 16 грн., судові витрати у розмірі 551, 20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили, тому встановлені в ньому обставини не підлягають доказуванню згідно ст. 82 ЦПК України. 18.12.2017 позивач звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у м.Києві. В межах виконавчого провадження, рішення суду примусово виконано лише 15.02.2018. Вважає, що у зв’язку із простроченням відповідачем виконання свого зобов’язання, порушені права позивача, тому просить стягнути штрафні санкції та компенсацію за порушення грошового зобов'язання за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 26 березня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_2 (згідно довіреності від 29.12.2016) в судовому засіданні позов підтримала, крім вимоги про стягнення додаткових витрат в розмірі 300 грн., які просить залишити без розгляду. Надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві. Вказала, що не заперечує проти заочного розгляду справи та просить позов задоволити в межах підтриманих вимог.

Представник відповідача за викликом суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у зазначений строк не надав суду відзив на позовну заяву без поважних причин. Суд за згодою представника позивача відповідно до ст.280 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Судом встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30.06.2017 по справі № 464/178/18 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхового товариства "Домінанта" на користь ОСОБА_3 суму страхового відшкодування у розмірі 7391, 16 грн., судові витрати у розмірі 551, 20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн., а всього 10942, 36 грн. Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили ( а.с. 4-6).

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обов’язковість судового рішення є одним з основних принципів цивільного судочинства. Дана норма закріплена п.7 ч.3 ст. 2 ЦПК України. Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, у відповідача на підставі вищевказаного судового рішення виникло зобов’язання виплати ОСОБА_3 зазначеної заборгованості за вказані періоди часу.

Добровільно відповідачем рішення суду не виконувалось.

З"ясовано, що 18.12.2017 позивач ОСОБА_3 звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у м.Києві ( а.с.9).

В межах виконавчого провадження, рішення суду примусово виконано лише 15.02.2018, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позивача ( а.с.11).

Пунктом 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Судом встановлено, що зобов'язання по виплаті страхового відшкодування відповідачем повинно було бути виконане до 16.11.2016 включно. З цього часу, права позивача щодо отримання суми страхового відшкодування є порушеними.

Згідно з ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов"язаний сплатити неустойку у розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно пункту 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню розмір обрахованої позивачем пені в розмірі 2484,05 гривень за період з 17.11.2016 по 15.02.2018.

Відповідно до даних роз'яснень у п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки з боку відповідача в даному випадку мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань перед позивачем, тому суд погоджується із доводами позивача про необхідність стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 1367,92 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 276 грн. за період з 17.11.2016 до 15.02.2018.

Враховуючи те, що відповідачем не виконано обов'язок щодо сплати позивачу страхового відшкодування своєчасно і у повному обсязі внаслідок пошкодження транспортного засобу, тому заслуговують на увагу доводи позивача про покладення обов’язку на відповідача витрат, понесених у зв’язку з відновленням порушеного права.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги, згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 704,80 грн.

Крім того, вимога про стягнення із відповідача на користь позивача витрат, понесених на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення. В підтвердження позивачем долучено наступні докази: договір про надання правничої допомоги від 05.03.2018, укладений між адвокатом та позивачем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 000317, акт виконаних робіт від 06.03.2018., розрахунок розміру правничої допомоги, рахунок-фактура про сплату витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України вказана сума підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Керуючись ст.ст.26, 610, 625, 979, 988, 992, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст. 28, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на користь ОСОБА_3 штрафні санкції: інфляційні нарахування за період з 17.11.2016 по 15.02.2018 у розмірі 1367 гривень 92 копійки, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 276 гривень, пеню за несвоєчасне виконання зобов"язань за період з 17.11.2016 по 15.02.2018 у розмірі 2484 гривні 05 копійок, а всього 4 127 (чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 97 коп. .

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"- м.Київ, вул.Саксаганського, 119, ЄДРПОУ 35265086.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Ю.Горбань