Ухвала суду № 75285645, 13.07.2018, Попаснянський районний суд Луганської області

423/1244/17/7314/2018

13.07.2018

423/1244/17/73

423/1244/17

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2018 року

Попаснянський районний суд Луганської області

У складі

судді Архипенко А.В.

при секретарі судового засідання Іваненко С.П.

за участю

прокурора Неустроєвой В.В..

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст..307 ч.2 КК України , яка знаходиться під вартою, перебуває в Харківському СІЗО -

в с т а н о в и в :

Дане кримінальне провадження перебуває в провадженні Попаснянського районного суду Луганської області.

У судовому засіданні 13 липня 2018 року було вирішено питання про відкладання судового засідання на іншу дату, в зв»язку із продовженням дослідження письмових матеріалів кримінального провадження за встановленим порядком розгляду даного кримінального провадження.

При цьому прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, так як ризики, які були враховані судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 не змінилися та не зменшилися.

Заявлене клопотання прокурор обґрунтував тим, що обвинувачена ОСОБА_1 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що ОСОБА_1 тривалий час займається збутом наркотичних засобів, а також сама вживає наркотичний засіб ацетильований опій та психотропну речовину амфетамін, підтримує стосунки з особами, які вживають наркотичні засоби та неодноразово засуджені за незаконний обіг наркотичних засобів.

Враховуючи вищезазначене, а також стійкість злочинну умислу ОСОБА_1 на збут наркотичних засобів, коло її спілкування, вживання самою ОСОБА_1 наркотичних засобі та психотропних речовин, є підставі вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема продовжити свою злочинну діяльність в сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Наявність ризику переховуватися від суду підтверджується тим, що ОСОБА_1 не одружена, утриманців та сім’ї не має, м. Гірське Попаснянського району Луганської області знаходиться безпосередньо на лінії зіткнення Збройних сил України та збройних терористичних формувань, тобто обвинувачена може перейти на непідконтрольну державній владі територію, отримавши можливість належно організувати своє життя, оскільки на тимчасово окупованій території відсутня необхідність переховуватися та вживати у зв’язку з цим додаткових зусиль.

При цьому прокурор також зазначив, що дане кримінальне провадження ще не розглянуте і тому продовження тримання під вартою обвинуваченого є доцільним .

Строк перебування обвинуваченого під вартою обвинуваченого закінчується

03 серпня 2018 року.

Захисник обвинуваченої заперечувала щодо продовження тримання її під вартою, посилаючись , що ризики на які посилається прокурор вже втратили актуальність зі спливом часу, що навіть на момент обрання запобіжнго заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачена мала міцні соціалні стосунки, вона має постіне місце проживання, постйіне місце роботи , тому не ма намірів переховуватись від органів суду. До цього, ж на даний час вже допитані всі свідки по даній справі і подальше тримання під вартою обвинуваченої буде суперечить европейскій практиці Європейського суду з прав людини щодо обмеження волі особи.

Обвинувачена підтримала позицію свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників вважає необхідним відкласти судове засідання для подальшого розгляду кримінального провадження,дослідження письмових матеріалів , тому що це необхідним для дотримання порядку розгляду кримінального провадження, встановленого під час судового розгляду, для чого відкласти судове засідання на певний термін.

Щодо продовження тримання під вартою обвинуваченої, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог діючого законодавства тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жодені з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (ст.183 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконанн япідозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (ст.177 ч.1 КПК України), а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ст.177 ч.1 КПК України (ст.177 ч.2 КПК України).

Враховуючи зазначені правові положення, суд зазначає, що прокурор, в даному судовому засіданні при обгрунтуванні клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченої, посилаєтья на ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу на початку розгляду кримінального провадження і не надає ніяких доказів щодо їх наявності цих ризиків на теперішній час.

А так, суд зазначає, що ствердження прокурора щодо наявності зазначених ризиків на теперішній час спростовується, тим, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, має місце роботи, має матір і тому у неї немає необхідності переховуватись від органів суду на окупованій території, прокурором на теперішній час не надано достатніх доказів щодо вживання наркотичних засобів самою ОСОБА_1

До цього ж у даному кримінальному првадженні вже допитані всі свідки, тому виключається й інші ризики, передбачені законодавством (щодо впливу на свідків), але суду ще необхідний час на дослідження псьмових матеріалів, проведння дебатів та закінчення розгляду кримінального провадження.

При цьому, суд наголошує, що Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначаютьзміст і спрямованість діяльност ідержави, і принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8 КПК України).

До засудження звинувачений повинен вважатися невинним, і мета такого положення полягає передусім у забезпеченні «умовногозвільнення», якщо продовження його затримання більше не є обґрунтованим, при цьому, суд враховую, що збереження обґрунтованої підозри у тому, що заарештована особа вчинила злочин, є обовязковою умовою законності продовження тримання підвартою, але з перебігом певного часу цього недостатньо і суд має встановити, чи продовжують існувати інші підстави, наведені суду, які будуть виправдовувати позбавлення волі особи.

Таким чином, національні суди зобовязані переглядати правомірність попереднього увязнення осіб, які чекають суду, з метою забезпечення їх звільнення, коли обставини більше не виправдовують продовження тримання під вартою, і, питання розумності термін утримання під вартою не може бути оцінено абстрактно і повинно оцінюватися в кожному випадкувідповідно до його особливостей, бо немає встановленихстроків, застосованих до кожноїсправи (Маккейпроти Сполученого Королівства).

Обґрунтованість будь-якого строку триманняпідвартою, якимби коротким він не був, має бути переконливо доведена владою (ІдаловпротиРосії §140).

При цьому, як неодноразово зазначав у своїхрішенняхЄвропейський суд з прав людини, якщо спочатку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству, можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як триманняпідвартою, то чим довше відповідна особа знаходиться під вартою, тим більш вагомими і конкретними мають бути підстави для продовженняцього заходу.

Зокрема, у справі "SergeyVolosyuk v. Ukraine", рішеннявід 12 березня 2009 року Європейський суд з прав людини наголосив, "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув'язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільногоінтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистоїсвободи, і викласти ці міркування у своїхрішеннях про подовження строку триманняпідвартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов'язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою…

Крім того, відповідно до ст.5 п.3 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи підвартою, відповідніпосадові особи зобовязані розглянути й альтернативні заходи забезпеченняїї явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на «розгляд судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», а й передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями з"явитися на судовезасідання» (п.37, п.38).

А так, враховуючи наведену практику ЄСПЛ, суд зазначає, що ті ризики, на які посилається прокурор при обгрунтування свого клопотання дійсно не є достатніми на теперішній час для перебування обвинуваної під вартою, а враховуючи її особу, соціальний статус, на думку суду - у обвинуваної є можливість з"являтись до суду самостійно у судові засіданні в подальшому для закінчення розгляду даного кримінального провадження, що повінстю відповідає практиці ЄСПЛ.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку буде доцільним змінити щодо обвинуваної запобіжний захі на більш м"який - домашній арешт пов'язаний із забороною обвинуваченій залишати житло за адресою: Попаснянський район, м.Гірське вул Дружби б.11 кв.9 у нічний час з 22-00 год вечора до 06-00 ранку наступної доби, крім випадків відвідування медичних закладів, а також перебування на робочому місці.

При цьому суд вважаєдоцільнимпокласти на обвинувачену , згідно ст.194 ч.5 КПК України, наступніобов'язки:

1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження, за першою вимогою.

2) не відлучатися за межіміста м.Гірське Попаснянського району Луганської обл. без дозволу суду.

На підставі ст.9, ст.29 КонституціїУкраїни, ст.5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», керуючись ст.176-ст.178, ст.181, ст.186, ст.193, ст.194, ст.196, ст.201, ст.331, ст.372, ст.395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відкласти судове засідання у кримінальному у провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст..307 ч.2 КК України на 24 вересня 2018 року на 10-30 годин.

У задоволенні клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Запобіжний захід у виглядітриманняпі двартою, застосований відносно ОСОБА_1 змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченій залишати житло за адресою: Попаснянський район, м.Гірське вул Дружби б.11 кв.9 у нічний час з 22-00 год вечора до 06-00 ранку наступної доби, крім випадків відвідування медичних закладів, а також перебування на робочому місці.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки :

1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження, за першоювимогою.

2) не відлучатися за межі міста Гірське Попаснянського району Луганської обл. без дозволу суду

Дана ухвала діє протягом 2 місяців, тобто до 13 вересня 2018 року, включно, та підлягає негайному виконанню після проголошення.

Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду та направити: начальнику СІ міста СтаробільськаУДПтСУ в Луганськійобласті для виконання в частині звільнення особи з-підварти, начальнику Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області для контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 під час дії відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.В.Архипенко