Постанова № 75285082, 10.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 331/3129/17 Головуючий у 1-й інстанції Жукова О.Є.

Номер провадження 22-ц/778/1347/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Волчанової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 22 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району , Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зносу самовільної побудови,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зносу самовільної побудови.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що у спільному користуванні її та ОСОБА_3 перебуває житловий будинок та земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, пров. Ковальський, буд. 5. Восени 2015 року відповідач розпочала незаконне будівництво залізобетонної естакади без жодних дозвільних документів. Оскільки вказана споруда побудована з грубим порушенням будівельних норм та правил, вона обмежує їй та її сину , який є інвалідом, прохід до двору, вказана споруда побудована на водопроводі, звузила прохід та тротуар, вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

На підставі викладеного, позивач просила суд, зобов’язати відповідача усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом зносу незаконно побудованої естакади (оглядової ями) для стоянки та ремонту автомобіля, яка знаходиться на земельні ділянці за адресою: м. Запоріжжя, пров. Ковальський, буд. 5 , що є у спільному користуванні.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Зобов’язано ОСОБА_3І усунути перешкоди ОСОБА_4 в користуванні власністю, а саме: будинком 5 по провулку Ковальському в м. Запоріжжя, шляхом знесення споруди - залізобетонної естакади (оглядової ями) по провулку Ковальський, 5 в м. Запоріжжя .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 Л,А. судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп., витрати на проведення експертизи в сумі 500 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 на праві власності належить 3/10 частин жилого будинку з відповідною частиною господарчих та побутових споруд за адресою: м. Запоріжжя, пров. Ковальський, буд. 5, що підтверджено договором купівлі-продажу від 15.06. 1989 року (а.с.48-49).

В свою чергу ОСОБА_3 є власником 23/ 100 частин вказаного будинку, що вбачається з технічного паспорту (19-22).

Згідно наявного в матеріалах справи рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2007 року у справі 2-775/07 встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою м. Запоріжжя, пров. Ковальський, буд. 5 (стара назва вул. Кузнечна, буд. 5) , та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 виділено в спільне користування земельну ділянку S 1 площею 837 кв.м. (а.с.16).

Відповідно до матеріалів справи, у 2015 році ОСОБА_3 на земельній ділянці, яка знаходиться у спільному користуванні сторін розпочала будівництво залізобетонної естакади. З приводу незаконного будівництва позивач неодноразово зверталася до Департаменту ДАБІ у Запорізькій області, Районної адміністрації* Запорізької міської ради по Олександрівському (Жовтневому) району.

Згідно до відповідей Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 23.10.2015 року та від 02.06.2017 року встановлено, що ОСОБА_3 розпочато будівництво без отримання права на виконання робіт. Також, ОСОБА_3 запрошувалася до Департаменту для з'ясування обставин забудови. Крім того, ОСОБА_3 направлявся лист з вимогою надати документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (а.с. 17).

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.ст. 368, 369 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Зазначені правові норми передбачають право спільного володіння та користування спільним майном за кожним учасником права власності, інше може бути встановлено за домовленістю між ними.

Таким чином, при відсутності такої домовленості кожен із співвласників має чи може володіти та користуватися усім спільним майном.

З урахуванням наведених положень закону, здійснення повноважень володіння та користування одним з учасників щодо усього спільного майна не повинно порушувати аналогічних речових прав інших співвласників.

В силу ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме, майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до п. б ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

З огляду на наведене вбачається, що споруда залізобетонної естакади (оглядової ями) за адресою: м. Запоріжжя, пров. Ковальський, буд. 5, (наявність якої встановлена технічним паспортом), яка фактично може бути класифікована як наземний гараж відкритого типу є самочинним будівництвом, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності здійснення робіт з будівництва.

За ч. 4 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Зі встановлених обставин по справі вбачається, що земельною ділянкою під самовільною спорудою фактично користується відповідач.

Згідно висновку експертних досліджень з будівельно-технічної експертизи залізобетонної естакади (оглядової ями )( а.с.76-90) за адресою: пров. Ковальський, 5, м. Запоріжжя від 15.11.2017р. вбачається:

1 Залізобетонна естакада (оглядова яма) по пров. Ковальський, 5, м. Запоріжжя відноситься до споруд, але не відноситься до будівель. Вона призначена для зберігання та технічного обслуговування автомобілів і тому може бути класифікована як наземний гараж відкритого типу.

2. Визначення відповідності будівельних робот по будівництву споруди залізобетонної естакади (оглядової ями) по пров. Ковальський, 5, м. Запоріжжя проектній документації при відсутності самої документації є неможливим.

3. Будівництво споруди залізобетонної естакади (оглядової ями) по пров. Ковальський, 5 виконано з порушеннями діючих вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Також експертизою встановлено, що:

1)залізобетонна естакада (оглядова яма) по пров. Ковальський, 5, м. Запоріжжя відноситься до споруд, але не відноситься до будівель. Розміри та місце розташування споруди, форма прорізу у перекритті, наявність обмежуючого бортика з металевої труби з трьох боків споруди та рампи для заїзду автомобілю з четвертого боку дають підставу стверджувати, що ця споруда призначена для зберігання та технічного обслуговування автомобілів. Наявність навісу "Л" ще краще пристосовує обстежувану споруду для зберігання, обслуговування та ремонту автомобілів.

2)об'єкт досліджень є спорудою, що призначена для зберігання та технічного обслуговування автомобілів, її рівень підлоги вище за рівень землі, отвір складає майже 100%, а зона зберігання автомобілю обмежена парапетами із сталевої труби, можна стверджувати, що споруда залізобетонної естакади (оглядової ями) є наземним гаражем відкритого типу.

3)під час досліджень було виявлено ділянку водопроводу, що проходить під місцем знаходження споруди залізобетонної естакади. Проходження водопроводу під спорудою залізобетонної естакади також зафіксовано на топографічній зйомці КП "Ґрадпроект". Естакада створює на водопровід та шар грунту навколо нього додаткове навантаження, яке не було передбачене під час проектування та прокладання водопроводу.

Згідно з планом земельної ділянки М1:500 від 14.12.88 прохід на тротуарі біля будинку складів -1,5 м, зараз ширина проходу у найвужчому місці між будинком і спорудою залізобетонної естакади складає 0,9 м, що свідчить про зменшення ширини проходу на 0,6 м, що суперечить п. 3.4 ДБН В.1.2-12-2008.

4) мох та вологі плями на стіні будинку, сходах та споруді залізобетонної естакади свідчать про порушення системи водовідведення атмосферних опадів на ділянці. Пляма моху, що йде вгору по естакаді, дає підстави стверджувати, що при існуючому ухилі вимощення атмосферні опади, що повинні відводитись від будинку, затримуються між вимощенням та спорудою естакади. Таким чином можна стверджувати, що порушена робота системи водовідведення атмосферних опадів з об'єктів прилеглої забудови та території, що суперечить п. 3.9 ДБН В. 1.2-12-2008.

5) споруду залізобетонної естакади (оглядової ями) по пров. Ковальський, 5 можна класифікувати як надземний гараж відкритого типу. Споруда збудована по ліні забудови, але ані вбудована у житловий будинок, ані прибудована до нього (ширина проходу у найбільш вузькому місці між будинком і спорудою залізобетонної естакади складає 0,9 м), що протирічить п. 3.24 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

6) споруда залізобетонної естакади (оглядової ями) згідно з додатком Д до ДБН В 1. 1-7 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" відноситься до ступені вогнестійкості І, II (несучі та огороджуючі конструкції із штучних кам'яних матеріалів, бетону та залізобетону). Будинок, розташований на ділянці № 5а, відноситься до ступені вогнестійкості III (будинки з несучими та огороджуючими конструкціями з кам'яних матеріалів, бетону та залізобетону. Перекриття з дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою), тому мінімальна відстань між сусіднім будинком 5а та спорудою повинен бути не менше за 8 ж (див. Табл. 1). Фактична відстань від споруди залізобетонної естакади (оглядової ями) по пров. Ковальський, 5 та будинком по пров. Ковальський, 5а не перевищує 6 м. Таким чином, має місце порушення протипожежних вимог.

7) згідно з технічним паспортом станом на 20 березня 2017 p., будинок № 5 розділено на 4 квартири. За інформацією, наданою ОСОБА_4, разом з нею у квартирі будинку по пр. Ковальському, 5 проживає її син — особа з інвалідністю (інвалідність пов'язана з психіатрічним захворюванням, періодично виникає потреба у пересуванні на візку та ношах). Будинок №5 підпадає під дію ДБН В.2.2-17:2006 "Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення" (ДБН В.2.2-17:2006 Розділ 1 "Сфера застосування' '), згідно з Додатком А якого за групою мобільності щонайменше одна людина, що проживає на території будинку №5, класифікується за групою мобільності М2 (як людина з психічними відхиленнями) і періодично за групою мобільності М4 (інваліди, що пересуваються на кріслах-колясках, що приводяться в рух вручну).

8) територія ділянки будинку № 5 і до будівництва споруди залізобетонної естакади (оглядової ями) не відповідала нормам ДБН В.2.2-17:2006 (наприклад, відсутній відповідаючий п.5.3 шлях руху, пристосований для пересування візком), але під час нового будівництва споруди залізобетонної естакади (оглядової ями) не лише не були враховані потреби маломобільних груп населення, а стан проїзду з вулиці до квартири ОСОБА_4 було погіршено: згідно з п. 6.1.6 ширина шляху руху в коридорах, приміщеннях, галереях тощо у чистоті повинна бути не меншою 1.5м при русі крісла-коляски в одному напрямку, а внаслідок будівництва естакади прохід між естакадою та будинком, що є ймовірним евакуаційним виходом за межі забудованої ділянки у разі виникнення пожежі, звузився : ширина проходу у найбільш вузькому місці між будинком і спорудою залізобетонної естакади складає 0.9 м.

З огляду наведеного, вбачається, що будівництво споруди залізобетонної естакади (оглядової ями) по пров. Ковальський, 5 виконано з порушеннями діючих вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, зокрема ДБН 360-92**, ДБН В.1.2-12-2008, ДБН В.2.2-17:2006.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що ОСОБА_4 надано докази, що збудована ОСОБА_3 споруда, а саме: залізобетонна естакада (оглядова яма), є самочинним будівництвом, побудована з грубим порушенням діючих вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, порушує права позивача щодо користування належною їй частиною житлового будинку, а тому були наявними підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом передчасно ухвалено рішення у даній справі, оскільки в Жовтневому районному суді м. Запоріжжя відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою є неспроможними, оскільки в суді першої інстанції знайшов підтвердження факт порушення прав ОСОБА_4 щодо користування належною їй частиною житлового будинку.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були лдотримані норми матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2017 року у цій справі залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.07.2018 року.

Головуючий

Судді: