Постанова № 75285002, 10.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 321/1551/17 Головуючий у 1-й інстанції Кравченко Н.О.

Номер провадження 22-ц/778/1941/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Волчанової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2017 року за поданням державного виконавця Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про звернення стягнення на нерухоме майно, заінтересована особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Михайлівське відділення Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2017 року державний виконавець Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Відділ) звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, заінтересована особа: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Михайлівське відділення Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції.

В обґрунтування подання заявник зазначав, що на виконанні Відділу перебуває зведене виконавче провадження під номером 42631094 по стягненню з ОСОБА_3 на користь групи стягувачів боргу на загальну суму 665140,75 грн. Станом на 11.12.2017 року залишок загальної нестягнутої суми боргу складає 648868,64 грн.

14.07.2015 року з 10.00 год. по 13.00 год. під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було виявлено, описано та накладено арешт на майно боржника на загальну суму за попередньою оцінкою - 67725,00 грн. Вказане майно було передано на відповідальне зберігання боржнику ОСОБА_3, якого під підпис попереджено про матеріальну та кримінальну відповідальність за розтрату, приховування та відчуження описаного майна та про заборону відмовляти державному виконавцю у вільному доступі до описаного й арештованого майна, про що складено Акт опису й арешту майна №42631094 від 14.07.2015 року, копію акту вручено боржнику.

17.06.2017 року та 21.07.2017 року державним виконавцем було виявлено часткову розтрату майна боржником (розтрачено 12 найменувань майна), в зв’язку з чим 09.12.2016 року за вих. №10287/5 до Енергодарської місцевої прокуратури було направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника ОСОБА_3

В зв’язку з розтратою боржником ОСОБА_3 описаного й арештованого майна, 03.04.2017 року державним виконавцем направлено заявку на реалізацію нерозтраченого майна в кількості 12 одиниць. За результатами проведених торгів від реалізації майна боржника стягувачам за зведеним виконавчим провадєженням перераховано 16 272,11 грн., нереалізоване майно запропоновано залишити за собою. З огляду на викладене, боржник не володіє рухомим майном, на яке б можливо було звернути стягнення.

В ході провадження виконавчих дій було встановлено, що боржник фактично володіє нерухомим майном, а саме: будівля олійниці, загальною площею 533,84 кв.м., зерносховища, загальною площею 90 кв.м., розташованим за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Пушкіна, 112а, яке не зареєстровано за ним в установленому порядку згідно чинного законодавства.

На підставі викладеного, заявник просив суд, вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_3, право власності на яке не зареєстровано за боржником в установленому законом порядку, а саме: будівлю олійниці, загальною площею 533,84 кв. м., зерносховища, загальною площею 90 кв. м., розташовану за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Пушкіна, 112а, для задоволення вимог стягувачів в рамках зведеного виконавчого провадження.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2017 року подання Відділу задоволено.

Звернено стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_3, право власності на яке не зареєстровано за боржником в установленому законом порядку, а саме: будівлю олійниці, загальною площею 533,84 кв.м., зерносховища, загальною площею 90 кв.м., розташовану за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Пушкіна, 112а, шляхом опису й арешту вказаної будівлі, з наданням дозволу державним виконавцям Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області виготовлення технічної документації на вказане нерухоме майно, звернення до реєстраційної служби з метою отримання витягу про право власності на нерухоме майно та проведення інших необхідних дій спрямованих на примусове виконання рішень суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою у задоволенні подання - відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Задовольняючи подання Відділу та звертаючи стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що документально підтверджено, що боржником ОСОБА_3 22.10.2004 року придбано будівлю олійниці, загальною площею 533,84 кв. м., зерносховища, загальною площею 90 кв. м., розташовану за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, 112а за рішенням суду, яке є чинним.

Апеляційний суд повністю не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його передчасним.

Судом встановлено, що на виконанні Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження під номером 42631094 по стягненню з ОСОБА_3 на користь групи стягувачів боргу на загальну суму 665140,75 грн. Станом на 11.12.2017 року залишок загальної нестягнутої суми боргу складає 648868,64 грн. Під час здійснення виконавчих дій встановлено, що боржник не володіє рухомим майном, на яке б можливо було звернути стягнення.

Згідно договору купівлі-продажу майна, яке перебуває в податковій заставі та реалізовано на цільовому аукціоні від 22.10.2004 року, ОСОБА_3 придбав у власність будівлю олійниці, загальною площею 533,84 кв. м., зерносховища, загальною площею 90 кв. м., розташовану за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, 112а.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області суду у №2-2777/2004 рік від 29.12.2004 року за ОСОБА_3 визнано право власності на вказане нерухоме майно.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 30.03.2007 року визнано право власності на незавершений будівництвом магазин промислово-господарчих товарів, по вул. Пушкіна 112-а в смт. Михайлівка Запорізької області.

Рішення Михайлівської селищної ради Запорізької області №423 від 24.11.2011 року, яким за заявою ОСОБА_3 було змінено номер об’єкту незавершеного будівництва магазину промислово-господарчих товарів з номера 112а по вул. Пушкіна в смт. Михайлівка на номер 112, скасовано постановою Михайлівського районного суду Запорізької області 24.11.2017 року у справі 321/1398/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Запорізької області.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом .

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, боржником ОСОБА_3 було надано відповідь, на запит адвоката, КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро», в якому зазначили, що згідно рішення виконкому Михайлівської селищної ради № 84 від 29.03.2007 року, погашено право власності, на об’єкт нерухомості «Будівлі та споруди Михайлівського заводу продтоварів», що розташований за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул.. Пушкіна, буд. 112-а, в зв’язку з реконструкцією, даного об’єкта нерухомості (знесено 70% будівлі олійного цеху та повністю знесено будівлю зерносховища) під магазин господарчих товарів.

Таким чином, при задоволенні подання Відділу, судом першої інстанції не було досліджено всі наявні докази у справі, та не було з’ясовано та перевірено чи існує спірне майно на яке звернуто стягнення.

З огляду на зазначене, судом першої інстанції допущено неповне з’ясування обставин, що мають значення для розгляду подання.

Задовольняючи подання Відділу, суд першої інстанції обмежився констатацією належності боржнику на праві власності нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано за останнім у встановленому законом порядку.

Проте обставини існування зазначеного майна, судом не з'ясовувалися, а відтак й докази з цього приводу не досліджувалися.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2017 року у цій справі скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.07.2018 року.

Головуючий

Судді: