Постанова № 75284896, 12.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/643/18-а

Головуючий у 1-й інстанції:Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

12 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу департаменту поліції охорони Національної поліції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до департаменту поліції охорони Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

21 лютого 2018 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до департаменту поліції охорони Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено .

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти задоволення скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач з 03 жовтня 1975 року по 01 липня 2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

28 вересня 2016 року в результаті чергового огляду МСЕК, йому видано довідку огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №569496 про встановлення II групи інвалідності безстроково та зазначено, що причина інвалідності пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач звернувся до начальника управління поліції охорони у Вінницькій області з відповідною заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності II групи відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Листом №02/43/21/01-2017 від 04 квітня 2017 року управління поліції охорони у Вінницькій області повідомило позивача, що у зв'язку із тим, що пройшло більше 12 років після встановлення первинної дати інвалідності, підстави для виплати одноразової грошової допомоги відсутні.

Не погоджуючись з сказаною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі №802/597/17-а, яка набрала законної сили 21 вересня 2017 року, позов задоволено частково.

На виконання вказаної постанови суду, Міністерство внутрішніх справ України розглянуло матеріали щодо прийняття рішення, у вигляді висновку від 30 листопада 2017 року, про призначення позивачу одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Згідно висновку, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання Міністерства внутрішніх справ України (а.с.10-12).

Відповідно до листа департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України № 15/2-4473 від 05 грудня 2017 року, позивача повідомлено, що Міністерством затверджено висновок від 30 листопада 2017 року про прийняття рішення за заявою ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги, а заяву та додані до неї матеріали направлено до Національної поліції України, а саме Департаменту поліції охорони для виплати одноразової грошової допомоги.

Проте, 05 січня 2018 року, відповідно до листа Департаменту поліції охорони Національної поліції України №107/43/3/01-2018 матеріали щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги повернуто до управління поліції охорони у Вінницькій області без виконання. Як зазначено у вказаному листі, підставою повернення матеріалів слугувало те, що в наданих матеріалах відсутня копія постанови ВЛК, тому рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги не може бути прийняте по суті.

Не погоджуючись із вказаним, посилаючись на протиправність дій відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що відповідачем протиправно повернуто документи, які були подані для призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги з підстав відсутності копії постанови ВЛК. Також суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції встановлено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року (далі - Порядок № 850).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу встановлена друга група інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 8 Порядку керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 850 призначення та виплата грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття Міністерством внутрішніх справ рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ (пункти 9, 10 Порядку № 850).

Отже, зазначеним Порядком чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме Міністерство внутрішніх справ України, а виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.

Колегією суддів встановлено, що позивач проходив службу і був звільнений з органів внутрішніх справ, а не з органів поліції.

Таким чином, рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової допомоги позивачу приймає Міністерство внутрішніх справ України

Позивач звертався з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги за місцем проходження служби та подав документи, визначені Порядком № 850.

Згідно з висновком Міністерства внутрішніх справ України від 30 листопада 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

Висновок направлено до Національної поліції України, а саме департаменту поліції охорони Національної поліції України, який відповідно до пункту 9 Порядку зобов'язаний був, у даному випадку, письмово повідомити позивача про відмову у призначенні допомоги із зазначенням мотивів.

Порядком № 850 не передбачено повноважень департаменту поліції охорони Національної поліції України приймати рішення щодо виплати колишнім працівникам міліції одноразової грошової допомоги.

Такими повноваженнями згідно з Порядком № 850 наділено виключно Міністерство внутрішніх справ України.

Отже, в даному випадку належним способом захисту є оскарження висновку Міністерства внутрішніх справ України від 30 листопада 2017 року про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що одноразова грошова допомога - це соціальна виплата, гарантована з боку держави, яка має здійснюватись за рахунок коштів з Державного бюджету України.

Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття Міністерством внутрішніх справ України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ України.

Органи поліції охорони, у свою чергу, здійснюють свою діяльність за рахунок коштів від надання послуг охорони, які здійснюються на договірних засадах, юридичні та фізичні особи - замовники послуг охорони, з якими укладено договори у встановленому законом порядку, не є гарантами соціального захисту працівників міліції/поліції.

Порядком № 850 визначений виключний перелік суб'єктів, на яких поширюється дія даного нормативного акту і органі Національної поліції України не відносяться до них, як і будь-який інший орган виконавчої влади, крім Міністерства внутрішніх справ України та його підрозділів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу департаменту поліції охорони Національної поліції України задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року скасувати.

Прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки передбачені статтею 325 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4