Постанова № 75284811, 11.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/411/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р., суддя І інстанції С.В. Воловик, повний текст рішення складено 14.03.2018 р., по справі № 818/411/18

за позовом ОСОБА_1

до Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Білопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд визнати незаконними дії Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відмову в перерахунку пенсії.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем неправомірно відмовлено у проведення перерахунку пенсії, виходячи із заробітної плати відповідно до 9-годинного робочого часу. Зазначає, що у військовій частині у якій позивач проходив збори у зв’язку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС він працював більше ніж 6 годин.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС що підтверджується посвідченням першої категорії (а.с.9). Також позивачу встановлена друга група інвалідності безстроково у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС (а.с.10).

Позивач перебуває на обліку в Білопільському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області та отримує пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії III групи інвалідності - до 15 листопада 2010 року та з 15 листопада 2010 року - II групи інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із заробітної плати, одержаної за час роботи у зоні відчуження, а також щомісячну додаткову пенсію у відповідності до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Розмір пенсії позивача склав 8382,77 грн. з яких: 7372,37 грн. - основний розмір пенсії від середнього заробітку (9215,46 грн. - середній заробіток х 80% - ступінь втрати працездатності); 379,60 грн. - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особі, віднесеної категорії учасників ліквідації на ЧАЕС інваліду II групи; 580,80 грн. - підвищення згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту” як особі, прирівняній до інвалідів війни; 50,00 грн. - цільова грошова допомога на прожиття інвалідам відповідно до Закону України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни”.

Позивач фактично не погоджується із застосуванням відповідачем при розрахунку його заробітної плати для обчислення пенсії 6-годинного робочого дня, оскільки вважає, що облік робочого часу не вівся і тому, військовослужбовець знаходився на службі 24 години на добу за розкладом військової частини. При цьому позивач просить зробити перерахунок його пенсії виходячи з 9-годинного робочого дня на підставі рішень Урядової комісії від 26.06.1986 року, від 02.02.1987 та розпорядження ОСОБА_2 Міністрів Української РСР від 06.01.1988 №12-р.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій Білопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови ОСОБА_3 у здійсненні перерахунку пенсії з розрахунку заробітної плати, виходячи з 9-годинного робочого дня.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 постанови Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань та Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 07.05.1986 №153/10-43 для працівників, безпосередньо зайнятих на роботах з ліквідації наслідків аварії, в зоні іонізуючого випромінювання, крім іншого, встановлюється 6-ти годинний робочий день.

Щодо доводів позивача про нерозповсюдження на нього роз’яснень вказаних у листі Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 № 01-3/244-013-2 та постанові Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань та Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 07.05.1986 №153/10-43 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, у своєму листі від 27.02.1996 № 01-3/244-013-2 Міністерство соціального захисту населення України звернуло увагу на те, зокрема, що оплата праці громадянам, які тимчасово переведені і відряджені на роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, провадиться в розрахунку встановленого 6-ти годинного робочого дня (36-ти годинного робочого тижня) з урахуванням кратності. Для оплати в зоні відчуження береться годинна тарифна ставка (оклад), яка розраховується шляхом поділу місячної тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи (без доплати і надбавок) на місячну норму робочого часу за відповідний місяць роботи в зоні відчуження.

ОСОБА_2 Міністрів СРСР "Про оплату праці військовослужбовців-учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" від 23.05.1986 р. №1031-рс розповсюджено на військовозобов’язаних, які призвані на збори та безпосередьо зайняті на роботах з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС порядок оплати праці і виплати одночасної винагороди за місцем постійної роботи, передбаченої для робітників та службовців, виконуючих таку роботу.

Таки чином, порядок оплати праці, встановлений постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань та Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 07.05.1986 №153/10-43 та листом Міністерство соціального захисту населення України від 27.02.1996 № 01-3/244-013-2 розповсюджується і на військовослужбовців, які були призвані на на збори з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено оплату праці громадянам, які тимчасово переведені і відряджені на роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження з розрахунку іншого ніж 6-ти годинного робочого дня (36-ти годинного робочого тижня), а тому доводи позивача щодо не розповсюдження на нього вищевказаного листа від 27.02.1996 № 01-3/244-013-2 та наказу Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 536 колегія суддів безпідставними.

Форма довідки про заробітну плату, одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження встановлена наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 536 “Про затвердження форми Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках”.

У довідці має бути вказана дата перебування у зоні небезпеки; зона небезпеки; кількість днів/годин; денна (годинна) тарифна ставка; кратність; доплата за роботу у надурочний час; доплата за роботу у вихідні та святкові дні тощо.

Колегією суддів встановлено, що у листопаді 2013 року позивач звертався до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про зобов'язання видати довідку про заробіток.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2014 у справі № 761/32 позов задоволено, зобов'язано Відокремлений підрозділ локомотивного депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” видати позивачу довідку для нарахування пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у серпні 1986 року, яка складає: обчислення заробітку по перерахованій та підвищеній в 1,5рази (на 50%) годинній тарифній ставці у зв'язку з проведенням робіт у зоні № 3 в умовах радіаційної безпеки (1,574 руб.) та нарахуванні премії за фактично відпрацьований час у розмірі 1776,19 руб. (60%) на підставі експертного висновку за Варіантом 1 проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (а.с.20-21).

Відокремленим підрозділом локомотивного депо Конотоп Державного територіального галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2014 у справі № 761/32093/13-ц виконано, позивачу видано довідку про заробітну плату від 20.10.2014 № 464 (а.с.22).

Згідно вказаної довідки вказано про 6-годинний робочий день позивача (36-ти годинний робочий тиждень).

Позивач, ОСОБА_1, звертався до суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області (правонаступником якого є Білопільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області), та просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати дії відповідача незаконними щодо відмови в перерахунку пенсії за довідкою, виданою Локомотивним депо Конотоп від 20.10.2014 року та зобов'язати відповідача провести починаючи з 01.11.2014 року перерахунок і проводити надалі виплати пенсії у відповідності до вказаної довідки та перерахувати і виплатити заборгованість, яка виникла за рахунок цих незаконних дій відповідача.

Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 24.12.2014 року по справі № 573/2580/14-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року, вимоги позивача були задоволені та зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Білопільському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки про заробітну плату від 20 жовтня 2014 року, виданою Відокремленим підпрозділом Локомотивне депо Конотоп, з 01 листопада 2011 року та провести відповідні виплати.

При цьому, судом було встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії із урахуванням всіх даних, що містяться у довідці від 20.10.2014 року на виконання постанови Білопільського районного суду Сумської області від 24.12.2014 року по справі №573/2580/14-а, яка набула законної сили.

Інших даних для здійснення перерахунку пенсії позивач до Білопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області не надавав.

Щодо посилань позивача на проведення перерахунку пенсії, виходячи з 9-годинного робочого дня на підставі рішень Урядової комісії від 26.06.1986 р., від 02.02.1987 р. та розпорядження ОСОБА_2 Міністрів Української РСР від 06.01.1988 №12-р, якими дозволено провадити оплату надурочної роботи керівних, інженерно-технічних працівників і службовців з ненормованим робочим днем не більше ніж 3 години на добу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки будь-яких доказів встановлення встановлення позивачу такої тривалості робочого часу не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Тобто самостійно визначати розмір та кількість годин робочого дня у відповідача не має. Вказані обставини визначаються в довідці про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення.

Зазначена довідка відповідно до п. 2.10. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1; надалі Порядок №22-1) видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію зокрема перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Отже, у відповідача відсутні повноваження щодо самостійного визначення для перерахунку пенсії позивачу 9-годинного робочого дня, вказані обставини мають бути зазначені у довідці, що надається підприємством на якому працював позивач.

Згідно довідки Відокремлений підрозділ локомотивного депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” від 20.10.2014 № 464 вказано про 6-годинний робочий день позивача. Також згідно довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 11.01.1994 р. №51/140 вказано, що згідно наказу командира військової частини №53893 позивач здійснював роботи з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у вересні 1986 р. два дні (а.с.22, 11).

Посилання позивача в суді апеляційної інстанції, що у військовій частині у складі якої він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було встановлено 9-годинний робочий день колегія суддів вважає безпідставними, оскільки документи в підтвердження вказаних доводів не були надані ні до суду, ні до відповідача, а тому не могли бути враховані при призначенні пенсії позивачу.

Враховуючи, що позивач не надав до Білопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області будь-яких доказів про встановлення йому під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 9-годинного робочого часу, то у відповідача були відсутні підстави для проведення такого перерахунку.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відмови відповідача в проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії, виходячи з 9-годинного робочого часу.

Щодо доводів позивача про необхідність призначення експертизи, що стосувалась би розкладу військової частини та часу який військовослужбовець працює на протязі доби, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що позивач вже звертався із вказаним клопотанням до суду першої інстанції.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи у справі № 818/411/18 відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для проведення експертизи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Враховуючи, що позивач до Білопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області не подано жодного документу в підтвердження встановлення 9-ти годинного робочого дня, а питання права не може бути предметом дослідження експерта у відповідності до ст. 101 КАС України, то підстави для призначення експертизи відсутні.

Колегією суддів встановлено, що згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.09.2014 у справі № 761/32 зобов'язано Відокремлений підрозділ локомотивного депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” видати позивачу довідку для нарахування пенсії на підставі експертного висновку за Варіантом 1 проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

Згідно довідки від 20.10.2014 № 464, виданої Відокремлений підрозділ локомотивного депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” на виконання вищевказаного рішення розрахунок заробітної плати проводився, виходячи з 6-годинного робочого дня.

Доводи позивача щодо проведення експертизи, що стосувалась би розкладу військової частини та часу який військовослужбовець працює на протязі доби, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такі обставини підтверджуються не висновком експерта, а документами про встановлення розкладу військової частини та тривалості робочого часу. Колегія суддів зазначає, що встановлення такої обставини не потребує спеціальних знань експерта.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийнято законні та обґрунтовані рішення у відповідності з приписами норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. по справі №818/411/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 13.07.2018.