Постанова № 75284782, 11.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 679/1483/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Базарник Б.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

11 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Сербин І.І.,

позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 січня 2018 року (суддя Базарник Б.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про зобов'язання провести виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Нетішин, з вимогою про проведення виплати пенсії в сумі 15315,29 гривень, з яких:

- 1036,80 гривень нарахованої, але не виплаченої пенсії за три місяці 2013 року з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року, згідно прийнятого в квітні 2012 року розпорядження;

- 7307,86 гривень нарахованої, але не виплаченої пенсії за 14 місяців з 01.10.2013 року по 27.11.2014 року, згідно прийнятого 08 жовтня 2013 року розпорядження;

- 559,50 гривень нарахованої, але не виплаченої пенсії за 15 місяців з 01.09.2013 року по 27.11.2014 року, згідно прийнятого 08 жовтня 2013 року розпорядження;

- 6411,13 грн. нарахованої, але не виплаченої пенсії за 11 місяців з 01.07.2016 року по 01.05.2017 року.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області 15 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Відповідачем, на адресу суду апеляційної інстанції направлено відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить суд залишити оскаржуване рішення від 15 січня 2018 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні позивач вимоги апеляційної інстанції підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи відповідно до вимог ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно довідки №068093 Хмельницькою міжрайонної медико-соціальною експертною комісією (далі за текстом - МСЕК) 07.12.2005 року проведено повторний огляд позивача за результатами якого встановлено ІІ групу інвалідності та трудове каліцтво довічно, протипоказана важка фізична праця. На підставі вказаної довідки відповідачем для позивача було призначено пенсію по інвалідності в розмірі 90% пенсії за віком.

Постановою Нетішинського міського суду від 07.07.2011 року у справі №2а-1469/11/2211 зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до норм Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2009 рік та виплатити різницю недоплаченої пенсії, починаючи з 01.01.2011 року з подальшою виплатою пенсії в такому розмірі до наступного перерахунку, з урахуванням фактично виплачених сум. В подальшому, 18.07.2011 року судом видано виконавчий лист №2а-1469/11/2211 відповідно до якого, вказана постанова суду набрала законної сили 07.07.2011 року та підлягає негайному виконанню.

Розпорядженням відповідача №105951 від 13.09.2011 року проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії по інвалідності. За результатами такого перерахунку позивачу призначено пенсію з 01.09.2011 року у розмірі 3031,45 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 року скасовано вищевказану постанову Нетішинського міського суду від 07.07.2011 року, у зв"язку з чим, відповідач своїм розпорядженням №105951 від 08.10.2013 року здійснив перерахунок призначеної позивачу пенсії по інвалідності за минулий період з 01.07.2011 року, згідно якого позивачу призначено пенсію довічно: з 01.07.2011 року по 01.03.2012 року у розмірі 2542,14 грн.; з 01.03.2012 року по 01.05.2012 року у розмірі 2623,12 грн.; з 01.05.2012 року у розмірі 2723,12 грн.

Також встановлено, що 10.07.2013 року та 29.04.2014 року позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (про зміну виду пенсії: з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком). Проте, відповідач відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії через зміну виду пенсії, а саме, з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком, посилаючись на те, що зміна виду пенсії є недоцільною.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 року по справі №2-а/679/127/2014 відповідача зобов"язано повторно розглянути заяву позивача від 29.04.2014 року. Крім того, постановою Нетішинського міського суду від 08.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року пенсійний орган зобов'язано призначити позивачу пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно з ч.2 ст.33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 липня 2013 року.

Таким чином, на виконання вищезазначених постанов судів, відповідачем 27.11.2014 року прийнято два розпорядження №105951 від 27.11.2014 року: дата перерахунку 10.07.2013 р., вид перерахунку "зміна виду розрахунку", відповідно до якого відповідачем встановлено позивачу з 01.07.2013 року по 01.12.2013 року пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком у сумі 2057,01 грн. та з 01.12.2013 року пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком у сумі 2059,76 грн. та розпорядження №105951 від 27.11.2014 року: вид перерахунку "перерахунок зміна стажу", відповідно до якого позивачу проведено перерахунок - зміну стажу з 01.05.2014 року, вид пенсії - по інвалідності в розмірі за віком, зараховано стаж: держслужбовці - 4 роки 5 місяців 7 днів, військова служба - 1 рік 11 місяців 21 день, страховий стаж з 01.07.2000 року - 11 років 6 місяців 26 днів, загальний стаж (після 2004 року) - 8 років 0 місяців 25 днів, загальний стаж (повний) - 31 рік 6 місяців 0 днів (30.06.2013 року), що становить 378 місяців. Відповідачем встановлено позивачу з 01.05.2014 року пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком у сумі 2163,86 гривень.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки вказані розпорядження відповідача на момент розгляду справи були чинними, відповідач мав право та зобов"язаний був здійснити перерахунок пенсії позивача за минулий період, так як вони прийняті на виконання вимог судових рішень та з урахуванням вимог ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. На думку суду, відсутні підстави для виплати позивачу пенсії по інвалідності у розмірі 2723,12 грн., визначеному розпорядженням №105951 від 08.10.2013 року, та виплати пенсії в період з 08.10.2013 року по 27.11.2014 року у розмірі 2685,82 грн., що перевищує розмір пенсії, яка встановлена відповідачем вказаними вище двома розпорядженнями.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку, про відсутність підстав для стягнення з відповідача 1036,80 грн. нарахованої, але не виплаченої пенсії за три місяці 2013 року з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року; 7307,86 грн. нарахованої, але не виплаченої пенсії за 14 місяців з 01.10.2013 року по 27.11.2014 року; 559,50 грн. нарахованої, але не виплаченої пенсії за 15 місяців з 01.09.2013 року по 27.11.2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Слід врахувати, що позивач, у своїх вимогах вказує, що в період з 01.07.2013 року по 08.10.2013 року та з 01.09.2013 по 27.11.2014 року йому виплачувалася пенсія у розмірі 2685,82 грн.

За таких обставин, враховуючи, що перерахунок пенсії позивача був здійснений за минулий період, відповідно до вимог ч.4 ст. 45 КАС України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та на підставі рішень суду, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для виплати позивачу пенсії по інвалідності у розмірі 2723,12 грн., визначеному розпорядженням №105951 від 08.10.2013 року та виплати пенсії в період з 08.10.2013 року по 27.11.2014 року в розмірі 2685,82 грн., що перевищує розмір пенсії, яка встановлена пенсійним органом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 липня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4