Постанова № 75284757, 13.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1593/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного військового комісаріату на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2018, суддя Панченко О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 18.04.18 по справі № 820/1593/18

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” за формою, встановленою Додатком 13 до “Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей”, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року №530;

- зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат подати звіт про виконання судового рішення протягом 15 днів з дня набрання ним чинності.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2018р.позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 р. по справі № 820/1593/18 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що одноразова грошова допомога призначається військовослужбовцям строкової служби у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби і, що позивач проходив військову службу в Прикордонних військах Комітету державної безпеки СРСР, у зв'язку з чим витрати, пов’язані із виплатою одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності повинні здійснюватися Державною прикордонною службою України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Отже, апеляційний розгляд даної категорії справ, прийнятих у спрощеному позовному провадженні, має здійснюватися в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 10.11.1984р. по 29.12.1986р., що підтверджується копією військового квитка НУ №9266836.

Під час проходження служби позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови та лівої ноги (контузія головного мозку - 1985р.), що в подальшому призвело до розвитку захворювань: стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ (контузії головного мозку - 1985р.) у вигляді післятравматичної, та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст., прогресуючий кризовий перебіг, з вираженим церебростенічним синдромом, двобічною пірамідною недостатністю, частими (2-3 рази на тиждень) судинними кризами змішаного характеру (лікворно-гіпертензивні, вертебро-базилярні), мнестичними зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворно-гіпертензивним синдромом, вираженим вестибуло-атактичним синдромом-центральною вестибулярною дисфункцією ІІ ст., стійко-вираженим цефалгічним синдромом. ІХС, дифузний кардіосклероз, СНІІ-А. Ангіопатія сітківки обох очей. Розповсюджений остеохондроз хребта. Внаслідок цього позивач в подальшому отримав інвалідність, що підтверджується:

- витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №4021 від 20.09.2016 року;

- архівною довідкою №21/59/Ц-10361 від 24.07.2012р. про знаходження ОСОБА_1 на території Республіки Афганістан з 21.02 1985р. по 24.04.1985р.; з 21.07.1985р. по 09.08.1985р.; з 11.03.1985р. по 15.10.1986р.

- довідкою МСЕК №131930 від 20.03.2017р., відповідно якої позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з 14.03.2017р.

25.01.2018р. позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою стосовно виплати йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІI групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Листом від 05.02.2018р. №323/ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат відмовив в задоволенні його заяви, оскільки одноразова грошова допомога призначається військовослужбовцям строкової служби у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Оскільки ІІІ група інвалідності позивачу встановлена вперше у 2017р., тобто понад трьохмісячний термін після звільнення зі строкової військової служби, підстав для призначення одноразової грошової допомоги не має. Окрім того, позивач проходив військову службу в Прикордонних військах Комітету державної безпеки СРСР, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", витрати, пов’язані із виплатою одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності повинні, на думку відповідача, здійснюватися Державною прикордонною службою України.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмовою відповідача подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги порушується право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІI групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-ХІІ), встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Положеннями ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п. 4 - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

За таких обставин, позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги у відповідності з положеннями законодавства, чинного станом на дату встановлення інвалідності, - Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Порядку № 975.

У відповідності до п. 12 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно п. 13 Порядку № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15- денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.”

Відповідно до п. 1 постанови КМ України від 17.07.1992 р. № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у ОСОБА_2 та ОСОБА_3, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Таким чином, законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців ОСОБА_2 та прикордонних військ колишнього СРСР до військовослужбовців Збройних Сил України.

Крім того, позивач перебував на військовому обліку у відповідному РВК МО України, причинний зв'язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено Центральною військово-лікарською комісією МО України.

Згідно п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної ОСОБА_4 СРСР від 21.03.1989 р. № 10224-ХІ “Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ” - прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.

У відповідності до п. п. 1, 2 Постанови Верховної ОСОБА_4 України від 24.08.1991 р. “Про військові формування на Україні”, Верховна ОСОБА_4 України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, ОСОБА_4 України. Утворено Міністерство оборони України.

Згідно з ст. 4 Закону України “Про правонаступництво України”, органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

За приписами п. 2 постанови КМ України від 02.01.1992 р. № 3 “Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України” з наступними змінами - Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Тобто, Державний комітет у справах охорони державного кордону України (нині - Державна прикордонна служба України) у 1992 р. став правонаступником лише тієї частини прикордонних військ КДБ СРСР, що базувалась на території України.

В свою чергу, право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону № 2011-ХІІ та в Порядку № 975.

Враховуючи той факт, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а саме - Афганістан, за таких обставин має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, оскільки законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців ОСОБА_2 армії до військовослужбовців Збройних Сил України, а також встановлено обов'язок саме Міністерства оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання на підставі висновку відповідача.

Таким чином, зважаючи, що позивач проходив службу саме у Збройних Силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні МО СРСР, правонаступником якого в подальшому стало МО України, та в силу ст. 16 Закону № 2011-ХІІ і Порядку № 975 - обов'язок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на МО України.

З наведених вище обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність підстав для подання розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2018р. по справі № 820/1593/18залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7