Постанова № 75284717, 11.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/714/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Бондара В.О. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2018, суддя Шевяков І.С., повний текст рішення складено 05.04.2018, вул. Пушкарівська 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 816/714/18

за позовом ОСОБА_1

до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії та рішення Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову у перерахуванні та виплаті позивачу ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, яка викладена у рішенні № 4 від 29.12.2007 року;

- скасувати рішення Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 4 від 29.12.2017 року про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення;

- зобов`язати Глобинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату з раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 в подальшому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 86% заробітної плати з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідки ТУ ДСА України в Полтавській області № 02/1990/2017 вих. 04.10.2017 року з моменту призначення виплат щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 08 червня 2016 року без обмежень його грошового розміру.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Визнано протиправною відмову Глобинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області у здійсненні перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області № 02/1990/2017 від 04.10.2017 року.

Скасовано рішення Глобинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 4 від 29.12.2017 року про відмову судді у відставці ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Зобов’язано Глобинське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% заробітної плати з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідки ТУ ДСА України в Полтавській області № 02/1990/2017 вих. 04.10.2017 року з моменту призначення виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто з 08 червня 2016 року, без обмежень його грошового розміру.

Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що в оскаржуваному рішення суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи та свідчать про неповне з'ясування судом обставин справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення», рішення Конституційного Суду України від 08.06..2016 № 4-рп/2016, від 15.10.2013 № 8-рп/2013. Зокрема, відповідач зазначив, що законодавством було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді. З документів наданих позивачем до органу пенсійного фонду вбачається, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання провести неможливо, оскільки не передбачено включення 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не погоджується та зазначає.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини, які не оспорені сторонами.

Позивач звільнена з посади судді Глобинського районного суду Полтавської області відповідно до Постанови Верховної Ради України від 16.07.2015 року № 634 - VIII «Про звільнення суддів» та наказу голови Глобинського районного суду Полтавської області від 16.07.2015 № 29/ос-с, у зв'язку із поданням заяви про відставку.

З 08.06.2016 року Глобинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області виплачується по теперішній час щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

У жовтні 2017 року позивач дізналась, що відповідачем не була включена до розрахунку суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці матеріальна допомога на оздоровлення, яка нараховувалась та виплачувалась згідно довідок ТУ ДСА Полтавської області.

Відповідно до довідки ТУ ДСА в Полтавській області № 02/1990/2017 від 04.10.2017 року, допомога на оздоровлення судді Прикіпєловій Л.В. виплачувалася у лютому 2015 року і в загальну суму заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді не була врахована, однак єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з неї утримано.

Позивач звернулась до Глобинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, надавши довідку про заробітну плату № 02/1990/2017 від 04.10.2017 року.

Згідно з рішенням Глобинського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29.12.017 року № 4 позивачу було відмовлено у перерахунку щомісячного грошового утримання через те, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, оскільки не передбачена переліком, встановленим статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов’язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

При цьому в Рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов’язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п’ятий, шостий, сьомий пункту 7 мотивувальної частини).

Статтею 141 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка була чинна на час, із якого позивачеві призначено довічне грошове утримання; далі також Закон № 2453-VI) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічне правове регулювання закріплено в Законі України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 вересня 2016 року та діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому утримання.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Враховуючи наведене вище матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 справа №333/4196/17(2-а/333/221/17), провадження №К/9901/309/17.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, адже застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом – Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Посилання позивача, що також частково взято до уваги і судом першої інстанції, на статтю 1 Закону України «Про оплату праці», пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Також є безпідставним застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 лютого 2012 року, № 21-430а11, 6 листопада 2013 року 21-350а13 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Посилання позивача та в рішенні суду першої інстанції на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати колегія судів також вважає безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції, на підставі ст.317 КАС України, як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року по справі № 816/714/18 за позовом ОСОБА_1 до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 12.07.2018