Постанова № 75284706, 12.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1853/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Мінаєвої О.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 р., повний текст складего 29.12.2017 р., суддя І інстанції В.М. Соколов, по справі № 818/1853/17

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" ОСОБА_2

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду, що полягає у невключені даних про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору банківського вкладу "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) № 980-019-000236187 від 10.05.2016 на суму 175 000 грн., і процентів по цьому договору на суму 977,45 грн.;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду включити дані про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору банківського вкладу "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) № 980-019-000236187 від 10.05.2016 стосовно гарантованої суми у розмірі 175000 грн. і процентів по цьому договору на суму 977,45 грн. та подати вказаний перелік до Виконавця дирекції Фонду для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 року зазначений позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 21708016, м. Київ, вул. Січовий Стрільців, 17), що полягає у невключені даних про ОСОБА_1 (вул. Садова, 1, с. Панасівка, Липоводолинський район, Сумська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору банківського вкладу "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-019-000236187 від 10.05.2016 на суму 175 000 грн. (сто сімдесят п’ять тисяч грн. 00 коп.), і процентів по цьому договору на суму 977,45 грн. (дев'ятсот сімдесят сім грн. 45 коп.)

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 21708016, м. Київ, вул. Січовий Стрільців, 17) включити дані про ОСОБА_1 (вул. Садова, 1, с. Панасівка, Липоводолинський район, Сумська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору банківського вкладу "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) № 980-019-000236187 від 10.05.2016 стосовно гарантованої суми у розмірі 175000 грн. (сто сімдесят п’ять тисяч грн. 00 коп.) і процентів по цьому договору на суму 977,45 грн. (дев'ятсот сімдесят сім грн. 45 коп.) та подати вказаний перелік до Виконавця дирекції Фонду для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, м. Київ, вул. Січовий Стрільців, 17) на користь ОСОБА_1 (вул. Садова, 1, с. Панасівка, Липоводолинський район, Сумська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 1280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят грн.).

Відповідач не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що сума коштів, що обліковувалась на поточному рахунку позивача на кінець дня 19.05.2016, отримана на умовах договору, укладеного між позивачем та фінансовою компанією ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр”, а не на умовах договору банківського рахунку чи банківського вкладу. Тому позивач не є вкладником проблемного банку, адже правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ “Банк Михайлівський” не мають відношення до вкладу. Крім того, правочин з перерахування (повернення позики) коштів позивачу, є нікчемним відповідно до положень п.п. 2, 7, 8, 9 частини 3 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у ОСОБА_1 у ПАТ “Банк Михайлівський” відкрито поточний рахунок №26202502295604 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснення його розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів

10.05.2016 між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Розрахунковий центр" (далі по тексту - ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр") було укладено договір №980-019-000236187, згідно якого позивач передав у власність грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн. під 33,54% річних не більше 183 днів на рахунок №26202502295604 в ПАТ “Банк Михайлівський” (а.с.19). Відповідно до п. 8.3 Договору сторони підтверджують, що даний договір є договором позики та регулює відносини сторін, що пов’язані з наданням позики стороною-1 стороні-2 у сумі, на строк та у порядку, передбаченому договором, в зв’язку з чим взаємовідносини сторін за цим договором регулюються ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики.

13.05.2016 була укладена додаткова угода до Договору №980-019-000236187 на суму 25000 грн. Внесення цієї суми підтверджується квитанцією № 2577740 від 13.05.2016 (а.с.20).

19.05.2017 ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" здійснило повернення грошових коштів та відсотків у безготівковій формі позивачу на рахунок ОСОБА_1 №26202502295604, відкритий у ПАТ “Банк Михайлівський”, у розмірі 175 000 грн. (з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-019-000236187 від 10.05.2016) та сума процентів по договору - 977,45 грн., що підтверджується копією листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 від 25.01.2017 №ЗГ1/12242 (а.с.21).

В подальшому, на підставі рішення правління Національного банку України від 23.05.2016 за №14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень ліквідатора банку”, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно. У зв’язку з цим розпочались виплати гарантованої суми вкладникам, але позивача не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

28.11.2016 позивач звернувся до ПАТ “Банк Михайлівський” із заявою, в якій просив включити інформацію про нього до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести виплати відшкодування коштів у розмірі 175 000 грн., оскільки вважав, що він прирівняний до вкладника, який має право на відшкодування коштів відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (а.с.22).

На вказане звернення позивач від ПАТ “Банк Михайлівський” отримав лист-відповідь від 06.06.2017 за №ЗГ/19912, в якому повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для включення інформації про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з тих підстав, що договір №980-019-000236187 від 10.05.2016 не відповідає вимогам Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” (а.с.23).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточні рахунки позивача, у розумінні Закону є вкладом, а ОСОБА_1 прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування за вкладом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Так, пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 03 жовтня 2017 року визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, суд розглядає матеріали справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 №4452-VI (далі – Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків (стаття 1 Закону).

Відповідно до п.п.3 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, суд зазначає, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" 19.05.2016 на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є вкладом.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Частиною 2 статті 27 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, серед іншого: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

За приписами ч. 2 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Так, Тимчасовою адміністрацією ПАТ “Банк Михайлівський” було складено Акт №2 від 01.06.2016 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності (а.с.46-48). В ході даної перевірки, результати якої зафіксовані вказаним актом, встановлено, що 19.05.2016 Банком виконано платіжні документи ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів.

Відповідно до додатку 2 до Акту, встановлено перелік фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснені перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" (а.с.46-48). До перелічених у додатку 2 до Акту осіб, віднесено і ОСОБА_4 із зазначенням суми перерахування у розмірі 175 977,45 грн. (а.с.32).

При цьому, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказані підстави (п.п.1,2, 7, 9) були зазначені уповноваженою особою ПАТ “Банк Михайлівський” в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий центр” ОСОБА_1 на його рахунок, відкритий у ПАТ “Банк Михайлівський” (а.с.21).

Разом з тим, жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ “Банк Михайлівський” у правовідносинах саме з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). Висновок щодо нікчемності не обґрунтований доводами чи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – Цивільний кодекс України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" коштів на банківський рахунок позивача, відкритого у ПАТ “Банк Михайлівський” здійснено 19.05.2016 (а.с.21).

Отже, кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточному рахунку позивача, відкритого у ПАТ “Банк Михайлівський”.

Суд також зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

За приписами частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком суду також не надано.

Згідно п.5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, в редакції чинній станом на момент виникнення правових відносин між сторонами, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в п.6 розділу ІІ вказаного Положення в редакції чинній станом на момент розгляду справи.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку. Однак, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ “Банк Михайлівський”, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що кошти, які надійшли від ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на поточний рахунок позивача у ПАТ “Банк Михайлівський”, є вкладом, а на позивача поширюються гарантії вкладників щодо відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду, що полягає у невключені даних про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по Договору банківського вкладу "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-019-000236187 від 10.05.2016 на суму 175 000 грн. і процентів - 977,45 грн та зобов’язання уповноважену особу Фонду включити дані про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ “Банк Михайлівський” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по вказаному Договору та подати вказаний перелік до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягають задоволенню.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ “Банк Михайлівський” не мають відношення до вкладу колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки кошти, отримані позивачем на свій рахунок в ПАТ “Банк Михайлівський” від ТОВ “Кредитно-інвестиційний центр” на виконання умов укладеного між ними договору, відповідають поняттю “вклад”, наведеному в п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

19 листопада 2016 року набрав чинності п. 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внесений Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 №1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Доказів повідомлення банком позивача під розпис про непоширення на такі кошти відповідних гарантій матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточні рахунки позивача, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладом.

В обґрунтування твердження про неможливість включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, апелянт послався на нікчемність договору відступлення права вимоги №№ 1805, 1 від 19.05.2016 року, укладеного між ПАТ “Банк Михайлівський” та ТОВ “Кредитно-інвестиційний центр”, в результаті якого за рахунок коштів, відображених на рахунку ТОВ “Кредитно-інвестиційний центр”, були проведені операції з перерахування коштів на поточні рахунки позичкодавців ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр”, в тому числі й позивача, відкриті у банку, як повернення коштів за раніше укладеними договорами позики.

Колегія суддів вважає необгрунтованим вищезазначене посилання апелянта, з огляду на наступне.

Згідно ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктами 1.24, 1.30 статті 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

З виписки по особовим рахункам з 19.05.2016 по 31.10.2016 слідує, що 19.05.2016 ТОВ “Кредитно-інвестиційний центр” зі свого рахунку на рахунок позивача № 26202502295604, відкритий в ПАТ “Банк Михайлівський”, здійснив перерахунок коштів у розмірі 175 000, 00 грн та 977, 45 грн відповідно з призначенням платежів “Повернення коштів згідно з договором № 980-019-000236187 від 10.05.2016” та “Оплата процентів по договору № 980-019-000236187 від 10.05.2016”. (а.с. 19)

Враховуючи вищенаведене, ТОВ “Кредитно-інвестиційний центр” 19.05.2016 відповідним платіжним дорученням зі свого розрахункового рахунку ініціював переказ коштів на повернення позик та сплату процентів позивачу на підставі відповідного договору, укладеного між ними.

На підставі системного аналізу приписів ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія суддів прийшла до висновку, що перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених/вчинених виключно між вкладником та банком, як стороною відповідного правочину.

Разом з тим, договір № № 980-019-000236187 від 10.05.2016“ був укладений між ТОВ “Кредитно-інвестиційний центр” та позивачем і відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 саме на умовах вказаного договору.

ПАТ “Банк Михайлівський”, виконуючи розрахунковий документ ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ “Банк Михайлівський” не є стороною правочину з переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань перед клієнтом, в даному випадку перед позивачем, забезпечуючи рух коштів від ініціатора ТОВ “Кредитно-інвестиційний центр” до отримувача переказу, тобто позивача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку що підстави визнання правочинів неплатоспроможного банку нікчемними, передбачені ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відсутні у правовідносинах між ПАТ "Банк Михайлівський" з позивачем.

За таких обставин, суд вважає, що в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” наявні підстави для включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 р. по справі №818/1853/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 13.07.2018.