Ухвала суду № 75284661, 13.07.2018, Біловодський районний суд Луганської області

13.07.2018

Справа № 408/656/17

1-кп/408/84/18

УХВАЛА

13 липня 2018 року смт. Біловодськ

Колегія суддів Біловодського районного суду Луганської області у складі:

головуючого судді: Соболєва Є.О.

суддів: Рукаса М.С., Кускової Т.В.,

при секретареві Савенко Т.А.,

за участю: прокурора Протасова А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130570000779, відносно ОСОБА_1, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 402, ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 410 та ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

29 липня 2018 року о 24:00 годині у обвинуваченого спливає строк тримання його під вартою. До цього часу закінчити розгляд даного кримінального провадження об’єктивно не вбачається можливим через великий обсяг обвинувачення та з інших підстав.

У зв’язку з цим прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому терміну тримання під вартою ще на 60 днів, зазначаючи, що на цей час продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник, вважала, що прокурор не довів наведені ним ризики, тому заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження терміну тримання її підзахисного під вартою.

Обвинувачений віддав вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів. У суду не виникає сумнівів в обґрунтованості підозри причетності обвинуваченого до інкримінованих йому злочинів, оскільки її обґрунтованість встановлена судовим рішенням про обрання даного запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що на цей час при вирішенні питання продовження обвинуваченому терміну тримання під вартою з урахуванням усіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України, в силу пред’явленого обвинувачення, а також досліджених характеризуючих даних особи ОСОБА_1, з яких йдеться про нестійкий характер поведінки обвинуваченого, що супроводжується імпульсивністю, скритністю та образливістю, об’єктивно продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані риси характеру обвинуваченого були підтверджені раніше дослідженим висновком комплексної судово-психіатричної експертизи, з якої йдеться, що обвинувачений в силу своєї нестійкої поведінки схильний на будь-які дії, в тому числі на погрозу життю та здоров’ю оточуючих. Схильність до таких дій суду підтвердив сам обвинувачений, який на поставлене судом питання підтвердив факт погроз гранатою співслужбовцям, після того як він вважав їх винними у пропажі його автоматичної зброї.

Така поведінка обвинуваченого дає суду підставу обґрунтовано вважати, що є наявним також ризик того, що ОСОБА_1 при складних сімейних відносинах, перебуваючи на волі, може вчинити інше, в тому числі тяжке або особливо тяжке кримінальне правопорушення.

Усе наведене свідчить, що на цей час продовжують існувати реальні, а не абстарктні ризики передбачені ст. 177 КПК України, для запобігання яким буде недостатнім обрання менш суворого запобіжного заходу.

З огляду на те, що закінчити розгляд кримінального провадження на цей час не вбачається можливим, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується, обрання більш м’якого запобіжного заходу є неможливим, суд дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме до 24:00 години 10 вересня 2018 року.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала окремо від вироку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: