Постанова № 75284604, 12.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/473/18

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

12 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Хмельницький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 02 серпня 2017 року, на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного від 17 грудня 2015 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року позивач звернувся до відповідача через Хмельницький обласний військовий комісаріат, щодо вищевказаних судових рішень.

Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум № 96 від 15 вересня 2017 року ОСОБА_2 повторно відмовлено у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги. Також вказано, що відсутні підстави для здійснення доплати одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку зі зміною групи інвалідності.

Позивач не погоджуюсь з вказаною відмовою, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплатні одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Отже, право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та часу звільнення.

Колегією суддів встановлено, що позивач не отримував одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності у 2006 році, а другу групу інвалідності позивач отримав 22 вересня 2014 року.

Предметом спору у даній справі є вимога зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до пункту 12 Порядку № 975, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року, виплатити позивачу одноразову допомогу в 200 кратному розмірі прожиткового мінімуму відповідно до статті 16-2 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції від 04 липня 2012 року.

Стосовно посилань апелянта на те, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло з моменту встановлення інвалідності, а саме з 15 вересня 2006 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 975 (далі – Порядок № 975) особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності -дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Другу групу інвалідності позивачу встановлено 22 вересня 2014 року.

На день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, 22 вересня 2014 року, діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відмова відповідача у виплаті одноразової допомоги, не ґрунтується на положеннях законодавства України, порушує права позивача на соціальний захист, гарантовані Конституцією України, та права на мирне володіння своїм майном, передбачене Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, тому є протиправною.

Отже, позивач має право на одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідачем не надано доказів, що позивач отримував через встановлену групу інвалідності виплати, у тому рахунку і страхові.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки передбачені статтею 325 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4