Постанова № 75284569, 09.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/340/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Чалого І.С. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

головного спеціаліста відділу ІТЗ ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2018, суддя Алєксєєва Н.Ю., повний текст рішення складено 27.03.2018, 36039, м. Полтава, вул.Пушкарівська, 9/26, по справі № 816/340/18

за позовом Приватного виробничого підприємства "Будівельні матеріали"

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватного виробничого підприємства "Будівельні матеріали" (далі – позивач, ПВП "Будівельні матеріали") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі – відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 28.08.2017 № 382 в частині пункту 3 Додатку 1 до наказу, яким з 01.02.2018 зупинено дію Спеціального дозволу на користування надрами №4103 від 02.11.2006, виданого Приватному виробничому підприємству "Будівельні матеріали".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №382 в частині пункту 3 Додатку 1 до наказу, яким зупинено дію Спеціального дозволу на користування надрами №4103 від 02.11.2006.

Стягнуто на користь ПВП "Будівельні матеріали" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відповити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, посилаючись на листи Державної фіскальної служби України та Міністерства юстиції України від 03.06.2016 № 9651/5/99-99-12-02-03-16 та від 18.09.2013 № 10140-0-26-13/10.2, що п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин через кожні 5 років є обов’язковим до виконання як такий, що забезпечує механізм прозорого формування у тому числі й податкової звітності видобувних галузей.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає, що відсутні встановлені законом підстави для проведення повторної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Представник відповідача в судове засідання в режимі відеоконференції не з’явився, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

ПВП "Будівельні матеріали" є власником спеціального дозволу №4103 від 02.11.2006 на користування надрами Кагамлицького родовища суглинків, а саме: видобування суглинків придатних для виробництва цегли будівельної марок "100". Термін дії дозволу - 20 років.

28 серпня 2017 року Державною службою геології та надр України винесено наказ № 382, яким, у зв'язку із порушенням ПВП "Будівельні матеріали" вимог п.25 Положення щодо непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, останньому встановлено строк для усунення недоліків.

Листом від 05.09.2017 № 19958/03/14-17 відповідач повідомив позивача, що наказом Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 № 382 власнику спеціального дозволу на користування надрами для проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 встановлено дату зупинення дії дозволу з 01.02.2018. У разі ненадання інформації щодо проведення експертизи, дію вказаного дозволу буде зупинено з 01.02.2018 (а.с. 18).

Пунктом 3 наказу Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 № 382 до наказу визначено, що відповідно до п.25 Положення щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 з 01 лютого 2018 року зупинено дію спеціального дозволу №4103 від 02.11.2006, виданого ПВП "Будматеріали" (а.с.20).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості заявлених вимог.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З письмових доказів у справі слідує, що підставою для винесення спірного наказу Державною службою геології та надр України визначено п.25 Положення № 865, у редакції, яка передбачає проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Суспільні відносини з приводу забезпечення раціонального, комплексного використання, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорони прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян урегульовані нормами Кодексу України про надра.

Згідно ч. 4 ст. 45 Кодексу України про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року №865 згідно п. 25 якого (у редакції, чинній до 26.03.2008) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов'язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" внесені зміни до пункту 25 Положення №865 та викладено у наступній редакції: "Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі: коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством; коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №264 визнано такою, що втратила чинність з 12.01.2011.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що оскільки зміни до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин не вносились, а попередня редакція п. 25 Порядку №865 не відновлювалась, тому вказаний пункт діє в редакції Постанови № 264 колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06.09.2005 - визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.

Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

У мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 № 1236 зміни та доповнення до Положення №865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась.

Враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин", якою внесені зміни до пункту 25 Положення № 865, втратила чинність 12.01.2011, а попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась, тому з цього моменту попередня та наступна редакції пункту 25 Положення № 865 не є чинними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент виникнення спірних правовідносин положення пункту 25 Положення № 865 у жодній із вищевказаних редакцій не діяли, а отже Державна служба геології та надр України в наказі № 382 від 28.08.2017 визначила підставу для прийняття спірного наказу нечинну норму Положення № 865.

Колегя суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта на листи Державної фіскальної служби України та Міністерства юстиції України від 03.06.2016 № 9651/5/99-99-12-02-03-16 та від 18.09.2013 № 10140-0-26-13/10.2, в підтвердження доводів апеляційної скарги, оскільки вони мають лише інформаційний характер та не є обов'язковими до застосування, а тому суд першої інстанції обгрунтовано не взяв їх до уваги.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року по справі № 816/340/18 за позовом Приватного виробничого підприємства "Будівельні матеріали" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 12.07.2018