Постанова № 75284196, 12.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/248/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2018р., головуючий суддя І Інстанції Костенко Г.В., повне рішення складено 23.04.2018 р., по справі № 816/248/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія"

до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа: Державна фіскальна служба України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія" (надалі – ТОВ "НВК "Геологія", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі – ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України (надалі – ДФС України, третя особа), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія" до Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 27 вересня 2017 року №0009601403, №0009611403 та №0009621403.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м.Полтава, Полтавська область, 360014; код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Геологія" (вул. Чкалова, буд.2, оф.9, м. Кременчук, Полтавська область,39600; код ЄДРПОУ 38742888) судові витрати у розмірі 2066,50 (дві тисячі шістдесят шість гривень п'ятдесят копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме:п.44.1 ст.44, п.198.3 ст.198, п. 201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201, п.85.2 ст.85 ПК України та процесуального права, а саме:ст.72, 90, 242 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими. Зазначив, що скарга на податкові повідомлення-рішення була зареєстрована 30.10.2017 та кінцевий строк розгляду скарги припадав на 20.11.2017. Рішенням про продовження розгляду скарги від 15.11.2017 було продовжено розгляд скарги до 28.12.2017, та 14.12.2017 прийнято рішення про результати розгляду скарги. Вважає, що скарга розглянута у відповідності до правил статті 56 Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 11.08.2017 №2480, виданого ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3- ГДРІ відділу перевірок окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській області, відповідно до п.п.20.1.4, п.20.1 статті 20, п.п.78.1.4 п.78.1, п.78.2, статті 78, п.82.2 статті 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 11.08.2017 №1989 (а.с.75), проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "НВК "Геологія" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Строй комплекс груп" за період: травень 2016 року, з ТОВ "Фавор ОСОБА_4" за період: листопад 2015 року, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ "НВК "Геологія" відповідачем складено акт (надалі – акт перевірки) від 29.08.2017 №1152/16-31-14-03-13/38742888 (а.с.14-41), у якому зафіксовані порушення:

- п. 44.1 статті 44, п.198.3 статті 198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 109165 грн;

- п. 44.1 статті 44, п.198.3 статті 198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення (ряд.19 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 799,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки від 29.08.2017 №1152/16-31-14-03-13/38742888, позивач подав заперечення до акту перевірки (а.с.47-58).

У відповіді ГУ ДФС у Полтавській області від 22.09.2017 №15629/10/16-31-14-03-27 повідомлено, що інформація наведена у заперечені до акта перевірки від 29.08.2017 №1152/16-31-14-03-13/38742888 була розглянута, але вона не спростовує висновків перевірки.

Порушення викладені в акті перевірки є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства (а.с.59-60).

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 27.09.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0009611403, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 136456,25 грн (а.с.64);

- №0009601403, яким встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 799,00 грн (а.с.62);

- №0009621403, яким застосовано штрафну санкцію за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн (а.с.67).

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Так, 09.10.2017 за вих.№09-10/17-1 позивач направив до ДФС України скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403 (а.с.79-94).

Рішенням ДФС України від 15.11.2017 №26290/6/99-99-11-01-01-25, на підставі пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, продовжено строк розгляду скарги до 28.12.2017 (включно) (а.с.102).

Рішенням ДФС України від 14.12.2017 №29929/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.104-107).

Вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими що скасовані внаслідок застосування приписів пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403 підлягають скасуванню, в зв'язку з несвоєчасним прийняттям рішення за наслідками розгляду скарги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентований статтею 56 Податкового кодексу України.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку /пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України/.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення /пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України/.

Відповідно до пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку /пункт 56.8 статті 56 Податкового кодексу України/.

Пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Позивач вважає, що ДФС України порушено вимоги пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України в частині не надсилання на адресу позивача рішення протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивачем 11.10.2017 направлено (а.с.95), а ДФС України 24.10.2017 отримано скаргу ТОВ "НВК "Геологія" на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403.

Суд зазначає, що факт отримання ДФС України скарги позивача, саме - 24.10.2017 підтверджується: рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.96); сторінкою з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" у розділі "відстеження відправлень" (а.с.97-98); відповіддю ПАТ "Укрпошта" від 27.12.2017 №1853-Р-12096 на адвокатський запит (а.с.99-101).

Враховуючи норми пунктів 56.8, 56.9 статті 56 Податкового кодексу України останній день для прийняття вмотивованого рішення або рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків припадає на 13.11.2017.

Як свідчать матеріали справи, рішення №26290/6/99-99-11-01-01-25 про продовження розгляду скарги прийнято ДФС України 15.11.2017, тобто поза межами 20 денного строку визначеного пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, а отже скарга позивача на податкові повідомлення-рішення, відповідно до приписів пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Оцінюючи аргумент відповідача викладений в апеляційній скарзі про надходження скарги до ДФС України 30.10.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1.1 Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженої Наказом Державної фіскальної служби України від 27.11.2014 № 333 (далі - Інструкція №333) визначено, що Інструкція встановлює загальні правила документування управлінської діяльності Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

Факт і дата надходження документа до ДФС обов'язково фіксуються за правилами, зазначеними у пункті 2.3.56 цієї Інструкції /пункт 3.3.6 Інструкції/.

Відповідно до пункту 2.3.56 Інструкції, відмітка про надходження документа до ДФС проставляється за допомогою штрих-коду. Елементами зазначеного реквізиту є найменування ДФС України - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата надходження документа.

У ДФС формується реєстраційна база даних в електронному вигляді засобами АІС "Управління документами", в якій фіксується факт створення, направлення та отримання документа з присвоєнням реєстраційного індексу документа з подальшим відображенням у зазначених формах необхідних відомостей про документ. За допомогою реєстраційної бази даних працівники забезпечуються інформацією про всі документи і місце їх розташування. При реєстрації документів в АІС "Управління документами" усі вхідні, внутрішні, вихідні документи підлягають обов'язковому скануванню.

Отже, вказаною інструкцією передбачено обов'язок здійснення реєстрації вхідної кореспонденції, шляхом поставляння відмітки про надходження.

Посилання відповідача на дату надходження скарги - 30.10.2017 судом оцінюється критично, оскільки судовим розглядом встановлено та підтверджено відповідними доказами факт надходження до ДФС України скарги на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403, саме 24.10.2017, що підтверджено матеріалами справи (а.с.96-101).

Зазначення дати надходження скарги, як 30.10.2017 свідчить про те, що у ДФС України здійснено реєстрацію скарги позивача не за датою її отримання.

Колегія суддів зазначає, що положення статті 56 Податкового кодексу України визначають обов'язок контролюючого органу прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, а не за днем реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Проте, належних та допустимих доказів правомірності власних рішень відповідач не надав.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в зв'язку з несвоєчасним прийняттям рішення за наслідками розгляду скарги податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 27.09.2017 №0009601403, №0009611403 та №0009621403 підлягають скасуванню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 по справі № 816/248/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 13.07.2018.