Постанова № 75284186, 04.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 616/694/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Мінаєвої О.М. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 05.04.2018р., головуючий суддя І інстанції Нестайко Ю.В. по справі № 616/694/17

за позовом ОСОБА_1

до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перехід на пенсію,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулась до суду з позовом до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (надалі по тексту відповідач), в якому просила суд:

- визнати неправомірними дії Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у праві на перехід на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, в редакції від 01.01.2017 та ч.7 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001;

- зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області у відповідності із заявою ОСОБА_1 здійснити перехід на пенсію за віком згідно зі ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, в редакції від 01.01.2017 та ч.7 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001, здійснити перерахунок та начислення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 05.04.2018 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем неправомірно незараховано до стажу державної служби період роботи позивача з 04 липня 2001 року до 11.04.2006 року на посаді голови Червонохвильської сільської ради, а відтак, позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначає, що до стажу державної служби зараховуються лише періоди роботи на посадах, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723. На переконання відповідача стаж роботи позивача на виборних посадах в органах місцевого самоврядування не можливо зарахувати до стажу державної служби, оскільки це суперечить чинному законодавству.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

12.07.2017 ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

19.07.2017 позивач звернулася до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про перехід на пенсію за віком згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ.

Рішенням Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 02.08.2017 №7687-09/23 позивачу відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на те, що ОСОБА_1 на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-УІІІ має 15 років 11 місяців 18 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, набутого до 01 травня 2016 року. До стажу, що дає право на такий вид пенсії, позивачу зараховано період роботи на виборній посаді - секретаря сільської ради з липня 1985 року по березень 1998 року та голови селищної ради з березня 1998 року по 03 липня 2001 року. Період роботи з 04 липня 2001 року до березня 2006 року не зарахований до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки з 04 липня 2001 року ця посада є посадою органу місцевого самоврядування. Час роботи в органах місцевого самоврядування, зокрема і на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ до 04 липня 2001 року, тобто до дати набрання чинності Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (а.с.9-11).

Також судом встановлено, що позивач працювала в Червонохвильській сільській раді на посадах, які законодавством віднесені до категорій посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, в період з 05.07.1985 р. по 11.04.2006 р. (а.с.11-13,15).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутній необхідний стаж на посадах, віднесених до категорій посад державної служби для призначення пенсії, що свідчить про відсутність правових підстав для призначення пенсії згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, а також відсутні підстави для призначення пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - ОСОБА_2 №3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону України "Про державну службу" №889) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-XII передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Колегією суддів встановлено, що з урахування стажу роботи позивача з 04.07.2001 по 11.04.2006 на посаді сільського голови Червонохвильської сільської ради, станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889) ОСОБА_1 мала більше 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії стала саме відсутність у ОСОБА_1 стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII.

Таким чином, для вірного вирішення спору необхідно визначити, чи має позивач право на зарахування до його стажу державної служби зазначеного періоду роботи на посаді голови Червонохвильської сільської ради.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяла до набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

У відповідності до п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року за № 229, стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10 грудня 2015 р. N 889-VIII "Про державну службу" (далі - ОСОБА_2). До стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, зокрема, четверту категорію посад - посаду селищного голови.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що період роботи з 04.07.2001 по 11.04.2006 на посаді голови селищної ради (посадова особа місцевого самоврядування), відповідачем незаконно не враховано у стаж державної служби.

Також, варто зазначити, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилось.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про державну службу" №889 та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що робота позивача на посаді заступника голови Червонохвильської сільської ради відповідно до чинного законодавства зараховується до стажу державної служби, а відтак, позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі № 295/16375/16-а, від 10.05.2018 року по справі № 351/1792/17.

Колегією суддів встановлено, що 19.07.2017 року позивач звернулась до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про перехід на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно ст. 37 Закону України “Про державну службу” та покладення обов’язку на Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до заяви ОСОБА_1 призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця у відповідності до ст.37 Закону України “Про державну службу”, починаючу з дня подання заяви про перехід на інший вид пенсії, а саме з 19.07.2017 року.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дії Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно ч.7 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 р. та покладення обов’язку на відповідача призначити позивачу пенсію за віком згідно вказаної статті Закону, колегія суддів зазначає наступне.

Частина 7 статті 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про перехід на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу") передбачала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Верховною Радою України 03.10.2017 був прийнятий ОСОБА_2 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” яким в розділі II. Прикінцеві та перехідні положення стаття 1. Була викладена наступним чином: ОСОБА_2 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

абзаців першого і другого підпункту 1 та підпункту 2 пункту 1, підпунктів 4 та 5 пункту 2, підпункту 3 пункту 3, абзаців другого і третього, п'ятого і шостого пункту 5, пунктів 6, 9, 13 - 15, підпунктів 10 та 22, абзаців двадцять шостого - двадцять восьмого, абзаців тридцять третього - тридцять сьомого, шістдесят шостого - сімдесят другого підпункту 27 пункту 19, пункту 24, підпункту 1 пункту 27, пункту 29 розділу I, пунктів 2 - 4 розділу II цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовуються з 1 жовтня 2017 року”.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. N 2148-VIII) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи, що ч. 7 ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про перехід на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу") втратила чинність, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дії Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії згідно ч.7 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 р. та покладення обов’язку на відповідача призначити позивачу пенсію за віком згідно вказаної статті Закону.

Щодо позовних вимог про покладення обов’язку на Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 КАС України (в редакції на час звернення позивача з позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Колегією суддів встановлено, що призначення позивачу пенсії відповідачем на даний час здійснено не було, а тому відповідачем не вчинено будь-яких дій щодо призначення пенсії позивачу у розмірі іншому ніж 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Таким чином, з огляду на те, що призначення пенсії державного службовця позивачу здійснено не було, підстави вважати, що відповідачем при призначення пенсії позивачу буде враховано інший відсоток заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі ніж 60 є передчасними.

Враховуючи, що відповідачем на час звернення позивача до суду не було порушено право позивача на призначення пенсії у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі та на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції немає підстав вважати, що права позивача на таке призначення пенсії буде порушено Чугуївським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, переглянувши оскаржуване рішення, колегія суддів вважає, що через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 05.04.2018 р. по справі №616/694/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перехід на пенсію задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до заяви ОСОБА_1 призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця у відповідності до ст.37 Закону України «Про державну службу», починаючу з 19.07.2017 року та здійснити перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 13.07.2018.