Постанова № 75283662, 10.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2089/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Сіренко О.І. , Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 (суддя Слободянюк Н.І., м. Полтава; повний текст рішення складено 12.03.2018) по справі № 816/2089/17

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"

до Державної казначейської служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (далі по тексту – ПАТ “Полтавагаз”, позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (далі по тексту – відповідач, ДКС України), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання наказів № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн, та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн, виданих Господарським судом Полтавської області;

- зобов'язати відповідача виконати накази № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн, та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн, виданих Господарським судом Полтавської області;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 778260,08 грн по наказу № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року, та від несплаченої суми 27234,40 грн по наказу № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року, починаючи з 14 січня 2016 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" – задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн та наказу про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн.

Зобов'язано Державну казначейську службу України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) виконати наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн та наказ про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн.

Зобов'язано Державну казначейську службу України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) нарахувати та виплатити Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (місцезнаходження: вул. Володимира Козака, буд. 2А, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 03351912) компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 778260,08 грн за наказом про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року та від несплаченої суми 27234,40 грн за наказом про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року, починаючи з 14 січня 2016 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 37567646) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (місцезнаходження: вул. Володимира Козака, буд. 2А, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 03351912) витрати зі сплати судового збору у сумі 4800,00 грн (чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що Казначейством були вжиті всі можливі заходи передбачені законодавством, спрямовані на виконання виконавчих документів про стягнення коштів на користь позивача, прав та законних інтересів відносно позивача не порушено. Стверджує, що перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність Казначейства, а виключно у зв’язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у законах України про державний бюджет обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 10 вересня 2015 року у справі №917/1299/15 позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" задоволено: стягнуто з Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 583460,15 грн основного боргу, 305195,98 грн пені, 15830,78 грн 3% річних, 457233,32 грн інфляційних.

Додатковим рішенням цього суду стягнуто з Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації 27234,40 грн судового збору.

Наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року про стягнення 1361720,25 грн та наказ про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року про стягнення 27234,40 грн пред’явлені стягувачем до Управління Державної казначейської служби України у Решетилівському районі для виконання – 13 жовтня 2015 року /а.с. 19-22/.

05 листопада 2015 року наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року виконаний у частині стягнення з Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації 583460 грн основного боргу /а.с. 23/.

12 серпня 2016 року на адресу позивача надійшов лист Управління Державної казначейської служби України у Решетилівському районі Полтавської області за № 02-59/250, яким повідомлено позивача про те, що пакет виконавчих документів по справі № 917/1299/15 направлений для подальшого виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області через відсутність коштів та неможливість виконати накази від 02 жовтня 2015 року у повному обсязі /а.с. 24/.

10 серпня 2017 року ПАТ "Полтавагаз" звернулось до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області із заявами № 14/1276 та № 14/2175 повідомити про стан виконання наказів Господарського суду Полтавської області /а.с. 25-27/.

29 серпня 2017 року на адресу позивача надійшов лист за № 12-20/2226/5517 від 23 серпня 2017 року, в якому повідомлялось, що відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Так як на рахунку Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської РДА відсутні кошти для виконання судових рішень у повному обсязі, відомості щодо наказів господарського суду Полтавської області від 02 жовтня 2015 року у справі №917/1299/15 внесені Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області до прикладного програмного забезпечення "Формування інформації про виконання судових рішень" (КПКВК 3504040). Погашення заборгованості здійснюється Державною казначейською службою України в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі документів, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а саме: Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45 у порядку черговості надходження таких документів /а.с. 28/.

17 жовтня 2017 року позивач звернувся до Державної казначейської служби України з заявами, в яких просив повідомити про стан виконання судових рішень у справі № 917/1299/15, а також здійснити заходи по забезпеченню їх виконання /а.с. 17 -18/.

20 листопада 2017 року від Державної казначейської служби України надійшла відповідь від 16 листопада 2017 року № 5-08/7149-19117 з повідомленням про те, що накази Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року виконуються за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" та відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" відносяться до третьої черги погашення заборгованості. Таким чином, виконання цих наказів буде здійснено лише після погашення заборгованості першої та другої черг. Визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" обсяг коштів для вказаної Програми у сумі 500,00 млн гривень не дозволяє органу Казначейства здійснити у поточному році погашення заборгованості за рахунок Програми за всіма рішеннями судів, гарантованих державою. Строк погашення заборгованості за такими рішеннями залежить від суми коштів, встановленої у законі про державний бюджет України на відповідний рік /а.с. 15-16/.

Державною казначейською службою України направлялися листи до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040 /а.с. 116-162, 179 – 225, 249- 253/.

На дату подання позову до суду наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн та наказ про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн не були виконані, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання Державної казначейської служби України виконати накази Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн та нарахувати і виплатити компенсацію за порушення строку перерахування коштів у розмірі трьох відсотків річних від несплачених сум, починаючи з 14 січня 2016 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем у спірних правовідносинах допущено бездіяльність внаслідок порушення граничних строки виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 778260,08 грн та наказу про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (частини 1, 2 статті 3)

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (ст. 23 ч. 1 Бюджетного кодексу України).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 845, безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Підпунктом 2 пункту 5 Порядку № 845 визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

Пунктом 4 Порядку N 845 на органи Казначейства покладено, зокрема, обов'язок із вжиття заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку та розгляд письмових звернень (вимог) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

В силу положень пунктів 24 та 25 Порядку N 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно пункту 31 Порядку N 845, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Відповідно до п. 33 Порядку № 845, у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

В свою чергу, відповідно до підпункту 1 пункту 47 вказаного Порядку безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником, а також інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

У силу пункту 48 Порядку N 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Таким чином, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а у разі їх відсутності, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії спрямовані на виконання рішення суду і пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Казначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Разом з тим, у разі неможливості виконання боржником судового рішення протягом двох місяців з моменту надходження заяви щодо здійснення безспірного списання, виконавчий документ та інші відомості передаються до Державної казначейської служби України для подальшого виконання згідно з підпунктом 1 пункту 47 Порядку № 845.

Перерахування коштів стягувачу має бути здійснено у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів про стягнення коштів з державного органу. Таке перерахування коштів здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 3504040 “Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою”, які передбачаються законами про Державний бюджет України.

Водночас, у разі недостатності коштів державного бюджету, казначейство зобов’язане відкласти безспірне списання коштів, звернувшись при цьому до Міністерства фінансів України із пропозицією про необхідність внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем протягом 2015 – 2017 років направлялися запити до Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Прем’єр Міністру України щодо збільшення відповідних бюджетних асигнувань, що свідчить про вжиття ним усіх необхідних заходів для своєчасності виконання відповідного судового рішення.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що органами Державної казначейської служби України вживалися заходи щодо належного виконання виконавчих листів у відповідності до повноважень таких органів, а тому невиконання вищевказаних виконавчих листів пов'язано не з бездіяльністю відповідача, а з огляду на відсутність належного асигнування відповідної бюджетної програми, що не належить до компетенції відповідача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання наказів не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача виконати накази № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на загальну суму 778260,08 грн, та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року на суму 27234,40 грн, виданих Господарським судом Полтавської області, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно із п. 3 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою “Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою” для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством виключно у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Отже, заборгованість за наказами господарського суду Полтавської області по справі №917/1299/15 підлягає виконанню виключно у третю чергу, яка є загальною по всій Україні.

Враховуючи недостатність призначень за Програмою для погашення заборгованості за поданими судовими рішеннями та наявність сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів, Казначейство позбавлене можливості виконати виконавчі документи про стягнення на користь позивача, у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", з незалежних від нього причин.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок виконання судових рішень, не передбачено обставин, за наявності яких, Казначейство може здійснити першочергове або позачергове безспірне списання коштів.

Оскільки правові підстави для виплати позивачу коштів на виконання наказів Господарського суду Полтавської області № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року та № 917/1299/15 від 02 жовтня 2015 року у позачерговому порядку до виконання судових рішень, що надійшли раніше, відсутні, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ПАТ "Полтавагаз" в цій частині не підлягають задоволенню.

Також колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з 14 січня 2016 року, з таких підстав.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. п. 50, 51 Порядку № 835 ( в редакції чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції), компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується:

Казначейством, якщо боржником є державний орган;

державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

У рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.

Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

З аналізу положень викладених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що компенсація виплачується за умови несвоєчасного виконання судового рішення та може бути здійснена при виплаті коштів на виконання судового рішення, у зв'язку з чим вважає заявлені позивачем вимоги в цій частині передчасними і такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені у справі обставини, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах права позивача та охоронювані законом інтереси відповідачем не порушені, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи допущені судом першої інстанції норм матеріального права, про які зазначено вище, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 по справі № 816/2089/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 13.07.2018.