Постанова № 75283639, 12.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 рокуЛьвів№876/4140/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гулида Р.М., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 17 квітня 2018 року у справі №444/805/17, винесене головуючим суддею Мікула В.Є., проголошене о у м. Жовква, повний текст складений – відомості відсутні, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка за № 55 від 6 жовтня 2016 року та провадження по даній справі закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 вересня 2016 року в кварталі № 31 Соснівського лісництва ДП «Жовківське лісове господарство», де було здійснено незаконну порубку деревини не перебував, власником саморобного транспортного засобу не являється, згадана господарська будівля в с. Куличків по вул. Ващишина, 2 Сокальського району Львівської області йому не належить. Наголошує, що самовільної рубки двох дерев породи «дуб» не здійснював.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 17 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови в справі про накладення адміністративного стягнення у справі про незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка за № 55 від 06.10.2016 року. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення за № 55 від 06.10.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 65 КУпАП, провадження по даній справі закрито.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що не погоджується, з підстав його незаконності та необґрунтованості через невідповідність висновків суду обставинам справи внаслідок порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, також судом не було в повній мірі досліджено доказів, а тому просить його скасувати. Зокрема доводи апелянта зводяться до того, що суд першої інстанції на заперечення відповідача уваги не звернув і в порушення вимог КАС України поясненням представника та письмовим доказам оцінки не надав і в рішенні не зазначив, чому не прийняв їх до уваги; дійсних обставин справи не з'ясував. Доводи позивача про те, що господарською будівлею він не користується спростовуються листами- відповідями Великомостівської міської ради, відповідно до яких «господарська будівля - стайня та земельна ділянка по вул. Ващишина, 2 в с. Куличків перебуває в користуванні ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів» та «за інформацією голови Цілісного майнового комплексу с. Куличків ОСОБА_3 гр. ОСОБА_1 фактично використовує господарську будівлю (стайню)». Крім цього, сам позивач в судовому засіданні цього в подальшому не заперечив, зазначивши, що «заходить в дане приміщення». Щодо транспортного саморобного транспортного засобу, яким було вивезено деревину та в подальшому виявлено працівниками поліції та лісової охорони, то також сам позивач визнав у судовому засіданні, що такий перебував у нього в користуванні. Впродовж судових засідань позивач суперечив своїм показам, а саме, що власником саморобного транспортного засобу він не являється, господарської будівлі у нього немає. Однак, в подальшому визнав, що користувався господарською будівлею і мав насправді у користуванні саморобний транспортний засіб, який пізніше продав, однак точного періоду часу продажу такого не назвав. Крім цього зазначає, що судом першої інстанції перекручено покази свідків. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач та представник позивача проти апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідачі в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Від відповідача надійшов лист про розгляд у відсутності його представника у зв’язку із перебуванням у щорічній відпустці. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує наступне. Інспектором охорони та захисту лісу ДП «Жовківський лісгосп» ОСОБА_4 винесена постанова від 06.10.2016 р. №55 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за 65 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення та крім цього, відповідачем не розглянуто справу про адміністративне правопорушення без повідомлення порушника та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого та законного рішення.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд першої інстанції вірно вказав, що докази про безпідставність даного позову позивача, які надані представником відповідача в їх контексті не спростовують доводів позивача, які викладені в позовній заяві, хоча протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі, невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення, а тому такі докази не можуть бути взяті судом до уваги.

Апелянт посилається на невірне трактування судом першої інстанції показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Однак як слідує із звукозапису судового засідання, жоден із свідків не вказав прямо проте, що є свідком чи особисто бачив, чи знає зі слів інших осіб, які були свідками того, що саме позивач здійснив незаконну порубку дерев. Фактично покази свідків зводяться до їх висновків про те, що позивач вчинив вказане адміністративне правопорушення.

Крім цього, у протоколі № 22/0 від 27.09.2016р. зазначено, що позивач зрізав дерева пороби дуб звичайний, натомість з постанови про накладення адміністративного стягнення слідує, що ОСОБА_1 вчинив самовільну рубку двох дерев породи сосна звичайна.

Що стосується посилань апелянта на відповіді Великомостівської міської ради, відповідно до яких «господарська будівля - стайня та земельна ділянка по вул. Ващишина, 2 в с. Куличків перебуває в користуванні ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів» та «за інформацією голови Цілісного майнового комплексу с. Куличків ОСОБА_3 гр. ОСОБА_1 фактично використовує господарську будівлю (стайню)», то такі фактично спростовуються відповіддю Великомостівської міської ради від 09.10.2017 р. № 578 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2, відповідно до якої попередня інформація на запит була надана на підставі інформації від голови Цілісного майнового комплексу с. Куличків ОСОБА_3, а власником вказаного нежитлового комплексу являється ОСОБА_7

Що стосується доводів апелянта щодо зареєстрованого кримінального провадження, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідач вважає, що поза увагою суду першої інстанції залишився такий доказ, як лист - відповідь з Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області за вих. № 3812/65/14-2018 від 14.06.2017 року на запит ДП «Жовківський лісгосп» за вих. № 09-422/17 щодо надання інформації, з якого слідує, що за повідомленням лісничого Соснівського лісництва ОСОБА_8 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140310001088 від 27.09.2016 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за фактом вчинення крадіжки двох дерев породи «дуб» ОСОБА_1, жителем ІНФОРМАЦІЯ_1. 30.09.2017 р. вказане кримінальне провадження було закрите на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого вказаною статтею, у зв’язку із тим, що інспектором охорони та захисту лісу Соснівського лісництва 27.09.2016 року на ОСОБА_1І, було складено протокол № 22/0 про адміністративне правопорушення і останнього притягнуто до відповідальності. НА думку апелянта наведене свідчить про те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України було закрито лише з підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Проте, апеляційний суд вважає, що закриття провадження у кримінальній справі у зв’язку із притягненням до адміністративної відповідальності, не може бути беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, вина у якому також повинна бути встановлена та підтверджена доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 280 КУпАП України (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду , чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів правопорушення з боку позивача та того, що саме позивач здійснив незаконну порубку дерев, тобто докази, які б підтверджували, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є правомірними, а натомість вказують на те, що таке відповідачем прийняте необґрунтовано, без дотриманням норм чинного законодавства, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Жовківське лісове господарство» - залишити без задоволення, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 17 квітня 2018 року у справі №444/805/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не піддягає.

Головуючий суддя ОСОБА_9 судді ОСОБА_10 ОСОБА_11 Повний текст постанови складено 12.07.2018р.