Постанова № 7528361, 03.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2009                                                                                           № 11/433

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача - від позивача –представник не з’явився

від відповідача – Бонтлаб В.В.- юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2009

у справі № 11/433 (суддя

за позовом                               Іноземне підприємство "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 442203,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" пені за порушення термінів оплати у розмірі 151376,18 грн. та процентів за користування товарним кредитом у розмірі 290826,98 грн. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 52-ДО щодо оплати отриманого товару.

05.10.2009 позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 442203,16 грн., що належать відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 у справі №11/433 клопотання позивача було задоволено та накладено арешт на грошові кошти у розмірі 442203,16 грн., які знаходяться на рахунках відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 у справі №11/433 позовні вимоги позивача були задоволені повністю. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню пені за порушення термінів оплати у розмірі 151376,18 грн. та процентів за користування товарним кредитом у розмірі 290826,98 грн.

Не погоджуючись з рішенням та ухвалою суду відповідач звернувся з апеляційними скаргами та просить їх скасувати, оскільки вважає, що вони були прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та не відповідають дійсним обставинам справи.

03.12.2009 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання представника Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" про відкладення розгляду справи через відрядження уповноваженого представника.

Розглянувши вказане клопотання, та враховуючи думку представника відповідача, колегія суддів вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1,2ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Отже, враховуючи те, що позивач є юридичною особою, її керівник не позбавлений був права направити в судове засідання іншого представника та видати йому довіреність або представляти інтереси самостійно від імені Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі".

Крім того, колегія відмічає, що доказів поважності причин неможливості прибуття позивача в судове засідання не надано.

Судова колегія визнала за можливе розглядати справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, колегією встановлено наступне:

05.05.2008 між Іноземним підприємством "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 52 ДО (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору продавець зобов’язався передати, а покупець зобов’язався прийняти та сплатити вартість пестицидів, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до Договору. Специфікації є невід’ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

У п. 1.4. Договору сторони погодили, що загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Сторони підписали специфікації до Договору, в яких погодили асортимент товару та умовами оплати, а саме:

- Специфікація № 1 від 15.05.2008 (далі - Специфікація № 1) передбачає поставку товару на загальну вартість 464 233,57 грн. Пунктом 1 “УМОВИ ОПЛАТИ ТОВАРУ” сторони встановили, що покупець повинен в строк до 20.05.2008 перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 20% від вартості поставки товару. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу до 25.11.2008.

- Специфікація № 2 від 28.05.2008 (далі - Специфікація № 2) передбачає поставку товару на загальну суму 1 793 446,07 грн. Пунктом 1 “УМОВИ ОПЛАТИ ТОВАРУ” сторони встановили, що покупець повинен в строк до 30.05.2008 перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 20% від вартості поставки товару. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу до 25.11.2008.

Відповідно до п. 4.2 Договору товар поставлявся на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу на умовах сплати 0,02% річних за користування товарним кредитом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Особливості продажу товару в кредит встановлені ст. 694 Цивільного кодексу України. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2008 у справі № 48/377 було задоволено позов Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" основний борг за Договором купівлі-продажу № 52-ДО від 05.05.2008 у розмірі 1644 275,34 грн., пеню у розмірі 5 996,78 грн., проценти за прострочену заборгованість по товарному кредиту в розмірі 1 644,28грн., суму, на яку індексується основний борг, у розмірі 507 804,83 грн.

Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2009.

Судовими рішеннями у справі № 48/377 встановлено факт належного виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором купівлі-продажу та порушення відповідачем Договору в частині виконання грошових зобов’язань, прострочення відповідачем сплати попередньої оплати за Специфікаціями № 1 та № 2 на 7 та 68 днів відповідно та несплату відповідачем залишку боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином колегія вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору купівлі-продажу № 52-ДО щодо своєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у специфікаціях до Договору, він сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування Товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення оплати.

Позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення термінів оплати у розмірі 151376,18 грн. та процентів за користування товарним кредитом у розмірі 290826,98 грн. (за період з 27.11.2008 по 16.12.2008, який не був предметом розгляду у справі № 48/377, оскільки матеріали справи свідчать, що в межах справи № 48/377 позивачем були заявлені вимоги про стягнення пені та процентів нарахованих за період з 25.11.2008 по 26.11.2008).

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки у п. 7.1 та п. 7.2. Договору сторони погодили настання відповідальності у вигляді неустойки за порушення термінів оплати та процентів за користування товарним кредитом, а чинним законодавством не заборонено одночасне застосування відповідальності у вигляді стягнення пені та процентів, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Проте, такі висновки суду колегія не може прийняти до уваги та вважає їх необґрунтованими виходячи із наступного.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Як вбачається з умов договору, сторони передбачили відповідальність покупця за порушення термінів оплати товару у вигляді пені, яка сплачується покупцем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати (п.7.1. договору).

Поряд з цим пунктом 7.2. договору також встановлюється відповідальність покупця за порушення термінів оплати за товарним кредитом у вигляді сплати покупцем процентів за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення оплати, які нараховуються на суму заборгованості з дати виникнення простроченої заборгованості.

Враховуючи надане у ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України законодавче визначення пені, колегія приходить до висновку про те, що передбачена у п.7.2. договору відповідальність покупця є також пенею, оскільки її розмір обчислюється у відсотках від простроченої суми заборгованості та підлягає оплаті за кожен день прострочення оплати.

Колегія також відзначає, що відповідальність покупця за порушення термів оплати товару не може бути встановлена у вигляд процентів за користування кредитом, оскільки сплата таких процентів фактично є платою за користування товарним кредитом, яка вже була визначена сторонами у п.4.2. договору у розмірі 0,02% річних.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що пеня, передбачена у п.7.1. договору, та пеня, передбачена у п.7.2. договору у розмірі 0,1 %, відносяться до одного виду юридичної відповідальності та не можуть стягуватися одночасно, оскільки, згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань також врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з п.п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання щодо термінів оплати отриманого товару відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу пеню відповідно до п. 7.1 Договору та на підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, яка за розрахунком позивача, перевіреним судом, становить 151376,18 грн.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені у сумі 151376,18 грн. на підставі п.7.1. договору та у розмірах, які відповідають вимогам закону, є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам права та фактичним обставинам справи.

При цьому колегія відзначає, що стягнувши одночасно пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у спірний період, від несплаченої суми за кожний день прострочення у сумі 151376,18 грн. на підставі п.7.1. договору, та проценти за користування товарним кредитом у розмірі 290826,98 грн. на підставі п.7.2.договру, які є також пенею, господарський суд першої інстанції не взяв до уваги норми Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 61 Конституції України.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені у сумі 290826,98 грн., яка перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, та не може бути стягнута судом одночасно із стягненням пені у сумі 151376,18 грн., не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 підлягає зміні, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” на рішення суду першої інстанції задоволенню частково.

Що стосується апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.10.2009, то колегія відзначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2009р. було накладено арешт на грошові кошти відповідача у розмірі 442203,16 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ „Торговий дім „Вассма”.

Ухвала суду мотивована тим, що заборгованість відповідача є значною, відповідачем було відмовлено позивачу у добровільній сплаті заборгованості, а тому невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, у зв’язку з чим суд визнав заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову передбачений ст. 67 ГПК України, відповідно до якої позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Таким чином із вказаних статей 66, 67 ГПК України випливає, що заходи до забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, співрозмірними заявленим вимогам та необхідними до забезпечення виконання судового рішення.

При цьому колегія відзначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову суду слід виходити з того, що заходи забезпечення позову мають бути спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача.

При цьому у разі відмови у позові повністю або частково суд має зазначити про скасування забезпечення позову в частині відмови.

За таких обставин, колегія вважає, що оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом у розмірі 290826,98 грн., арешту мають бути піддані грошові кошти відповідача лише у розмірі 151376,18 грн., що відповідає предмету спору та розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи було залучено лист Державного експортно-імпортного банку України „Укрексімбанк” від 02.11.2009, у якому банк повідомляє про те, що станом на 02.11.2009 на виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 у справі №11/433 на рахунку відповідача №26002010031008/980 в АТ „Укрексімбанку” арештована сума в розмірі 683301,65 грн..

Таким чином, розмір арештованої суми грошових коштів відповідача на його рахунку в АТ „Укрексімбанк” повністю покриває розмір задоволених позовних вимог.

          Під час судового засідання представник ТОВ „Вассма” заявив клопотання про звільнення з під арешту решти розрахункових рахунків відповідача, які знаходяться в інших банківських установах, та на які згідно ухвали суду першої інстанції було накладено арешт.

Відповідно до п.6.1. роз’яснення Вищого господарського суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” – у позовному провадженні при накладенні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, враховуючи розмір арештованої суми грошових коштів відповідача на його рахунку в АТ „Укрексімбанк”, що повністю покриває розмір задоволених позовних вимог, колегія вважає за необхідне змінити заходи до забезпечення позову, шляхом обмеження накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 151376,18 грн. та які знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача лише в АТ „Укрексімбанк”.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що ухвала Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 підлягає зміні, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” на ухвалу суду першої інстанції задоволенню частково.

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 у справі №11/433 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 у справі №11/433 змінити, абзац другий резолютивної частини ухвали викласти у наступній редакції:

З метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти у розмірі 151376 (сто п’ятдесят одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 18 коп. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" (04201, м. Київ, вул. Мінське шосе, 4, ідентифікаційний код 33937992), які знаходяться на розрахунковому рахунку:

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” на рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 у справі №11/433 задовольнити частково.

4. Рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2009р. у справі №11/433 змінити, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" (04201, м. Київ, вул. Мінське шосе, 4, ідентифікаційний код 33937992, р/р 26002010031008 в ВАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" (юридична адреса: м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, буд. 2, оф. 416; фактична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-б, оф. 408, ідентифікаційний код 35543445, р/р26009001300214 в ВАТ "АКТАБАНК" м. Дніпропетровськ, МФО 307394) пеню за порушення термінів оплати у розмірі 151376 (сто п’ятдесят одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 18 коп., державне мито у розмірі 1 513 (одна тисяча п’ятсот тринадцять) грн. 76 коп. та 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

5. Стягнути з Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" (юридична адреса: м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, буд. 2, оф. 416; фактична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-б, оф. 408, ідентифікаційний код 35543445, р/р26009001300214 в ВАТ "АКТАБАНК" м. Дніпропетровськ, МФО 307394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" (04201, м. Київ, вул. Мінське шосе, 4, ідентифікаційний код 33937992, р/р 26002010031008 в ВАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313) 1 454,17 грн. державного мита, сплаченого відповідачем за подачу апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2009.

Видати наказ.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

7. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2009 у справі №11/433 набирає законної сили з моменту її прийняття, з 03.12.2009.

8. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2009 у справі №11/433 може бути пред’явлена до виконання протягом трьох років з моменту її прийняття до 03.12.2012.

9. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2009 у справі №11/433 підлягає негайному виконанню.

Матеріали справи №11/433 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді