Постанова № 75283307, 10.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/914/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року у справі № 813/4074/17 (час прийняття 16:08 год., м. Львів, суддя Качур Р.П., повний текст складений 29 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ваша Аптека” до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Ваша Аптека” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління (ГУ) ДФС у Львівській області від 30.10.2017 року за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Рішенням від 22 грудня 2017 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи контролюючого органу про відсутність реального характеру господарських операцій товариства з його контрагентами.

Так, надані первинні документи не відповідають вимогам ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а саме: акти виконаних робіт/наданих послуг не містять детального опису виконаних робіт/наданих послуг, а тому надані документи не можуть бути належним доказом правильності формування позивачем показників у спірних податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, господарські відносини між підприємством та його контрагентами не підтверджені належними первинними документами, а надані до перевірки документи не підтверджують обсягу і змісту, про які стверджує позивач. Зокрема, жоден документ не свідчить про економічний ефект, що мав би бути одержаний у результаті відповідних послуг.

За таких обставин, відповідач вважає правомірними оскаржені податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

ТзОВ ,,Ваша Аптека” подало відзив на апеляційну скаргу, в якому обґрунтовує правомірність оскарженого відповідачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ ,,Ваша Аптека” зареєстроване як юридична особа 18.04.2001 року, ідентифікаційний код юридичної особи: 31442745; основний вид економічної діяльності, код КВЕД 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; взяте на податковий облік з 15.05.2001 року, є платником податку на додану вартість з 14.06.2001 року (т.1, а.с. 21, 95-100).

За наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, оформленої актом за № 1678/13-01-14-02/31442745 від 11.10.2017 року (т.1, а.с.20-92), Головне управління ДФС у Львівській області 30 жовтня 2017 року прийняло податкові повідомлення-рішення: - за № НОМЕР_2, яким збільшило ТзОВ ,,Ваша Аптека” грошове зобов’язання за платежем: податок на додану вартість на суму 20465,00 грн., з яких 16372,00 грн. основного платежу та 4093,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т. 1, а.с.93);

-№ НОМЕР_1, яким збільшило позивачу грошове зобов’язання за платежем: податок на прибуток на суму 361450,00 грн., з яких 301112,00 грн. основного платежу та 60338,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т .1, а.с.94).

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач допустив порушення вимог п.п.134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України та Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 301112,00 грн. а саме: за 2015 рік - на суму 59336,00 грн., за 2016 рік - на суму 190040,00 грн., в тому числі за 1 кв. 2016 року - на суму 42794,00 грн., за 2 кв. 2016 року - на суму 51128,00 грн., за 3 квартал 2016 року – на суму 40406,00 грн., за 4 кв. 2016 року - на суму 55712,00 грн.; за 1 квартал 2017 року – на суму 51706,00 грн.

Крім того, на порушення приписів п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України ТзОВ ,,Ваша Аптека” допустило заниження податку на додану вартість на загальну суму 16372,00 грн., а саме: за січень 2015 року на суму 8710,00 грн. та за липень 2015 року на суму 7662,00 грн. (т.1, а.с.89).

Надаючи правову оцінки спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

1. З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 02 січня 2015 року фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_1 (виконавець) та ТзОВ ,,Ваша Аптека” (замовник) уклали договір про надання інформаційних послуг (т.1, а.с.10), відповідно до умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених договором, доручає, а виконавець здійснює послуги з питань аналізу інформаційних потреб замовника та пошуку найоптимальніших рішень щодо підготовки, організації та ведення торгівлі лікарськими засобами, виробами медичного призначення та іншою медико-фармацевтичною продукцією через мережу аптечних структурних підрозділів замовника кінцевим споживачам згідно з п. 1.2. договору.

Сторони погодили вартість консультаційних інформаційних послуг за договором із розрахунку за 1 годину 500,00 грн. (без ПДВ), що оформляється актом наданих послуг, що є невід’ємною частиною даного договору. Замовник здійснює розрахунки з виконавцем після підписання сторонами акта (актів) здачі-приймання наданих послуг протягом одного місяця. Оплата послуг може здійснюватись авансом (п. 4 договору).

На підтвердження факту виконання робіт за договором позивач надав копії актів прийому-передачі наданих інформаційних послуг.

Оплата послуг здійснювалася позивачем шляхом безготівкового розрахунку на банківський рахунок виконавця.

В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями: Дт 92 Кт 6851- сформовано витрати збут та вартість послуг, Дт 6851 Кт 311 – здійснено оплату, Дт 79 Кт 92 – віднесено на фінансові результати(т.1, а.с.28).

Відповідно до даних податкового обліку та податкових декларацій з податку на прибуток, звіту про фінансовий результат товариство віднесло до складу ,,витрати на збут” рядок 2150 ,,звіту про фінансовий результат за 2016 рік” суму 155500,00 грн., в тому числі за 3 кв. 2016 року – 59500,00 грн., за 4 кв. 2016 року – 96000,00 грн. (т.1 а.с. 29).

2. ТзОВ ,,Ваша Аптека” (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) уклали договори про надання послуг: за № 01-кд від 02.11.2015 року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання щодо надання послуг по веденню кадрового діловодства та іншої діяльності із забезпечення трудовими ресурсами визначеними у цьому ж пункті договору (п. 1.1. договору). Вартість послуг погоджується сторонами у звіті наданих послуг та відображається у акті приймання-передачі послуг (т.1, а.с.125-126);

- за № 01-пр від 02.11.2015 року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання щодо надання послуг по пошуку та працевлаштуванню персоналу, конкретизований перелік яких визначений у цьому ж пункті договору (п. 1.1. договору). Вартість послуг погоджується сторонами у звіті наданих послуг та відображається у акті приймання-передачі послуг (т.1, а.с.127-128);

- за № 01-оп від 02.11.2015 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання щодо надання комбінованих офісних адміністративних послуг, перелік яких визначений у цьому ж пункті договору (п. 1.1. договору). Вартість послуг погоджується сторонами у звіті наданих послуг та відображається у акті приймання-передачі послуг (т.1, а.с.129-130).

На підтвердження факту виконання умов зазначених договорів позивач надав копії актів прийому-передачі наданих послуг та звітів про надані послуги.

Оплата послуг здійснювалася позивачем шляхом безготівкогового розрахунку на банківський рахунок виконавця.

В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями : Дт 92 Кт 6851- сформовано адміністративні витрати на вартість послуг, Дт 6851 Кт 311 – здійснено оплату, Дт 79 Кт 92 – віднесено на фінансові результати(т.1, а.с.36).

Відповідно до даних податкового обліку та податкових декларацій з податку на прибуток, звіту про фінансовий результат товариство віднесло до складу ,,адміністративних витрат” рядок 2130 ,,звіту про фінансовий результат ” за 2015 рік – 80600,00 грн., за 2016 рік – 377650,00 грн., за 1 кв. 2017 року – 129100,00,00 грн. (т.1 а.с. 36).

3. 01 жовтня 2015 року ТзОВ ,,Ваша Аптека” (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) уклали договори про надання послуг: за № 01/10б від 01.10.2015 року (т.1, а.с.221-222), згідно з яким виконавець зобов’язується надавати замовнику послуги з ведення бухгалтерського, фінансового та податкового обліку, які конкретизовані у п.1.1 цього ж договору. Вартість послуг погоджується сторонами у звіті наданих послуг та відображається в акті приймання-передачі наданих послуг;

- за № 01-уо-ВА від 01.10.2015 року, згідно з яким виконавець зобов’язується надавати замовнику консультаційно-інформаційні послуги. Обов’язки виконавця за договором конкретизовано у п. 2 Договору. Вартість консультаційно-інформаційних послуг за даним договором визначається у звіті про надані послуги та оформляється актом наданих послуг, що є невід’ємною частиною договору (т.1, а.с. 223);

- за № 01-юр від 03.11.2015 року (т.1, а.с. 224-225), згідно умов якого виконавець зобов’язався надавати замовнику юридичні послуги згідно з переліком визначених у цьому ж пункті договору (п. 1.1 договору). Вартість послуг погоджується сторонами у звіті наданих послуг та відображається в акті приймання-передачі наданих послуг.

На підтвердження факту виконання робіт за договором товариство надало копії актів прийому-передачі наданих послуг та відповідних звітів про надані послуги.

Також 01 жовтня 2015 року ТзОВ ,,Ваша Аптека” (поклажодавець) та ФОП ОСОБА_3 (зберігач) уклали договір зберігання за № 1 (т.1, а.с. 226), відповідно до якого зберігач зобов’язався зберігати та повернути у схоронності майно, зазначене розділ 2 договору, яке передане йому поклажодавцем, згідно з актом передачі (документи бухгалтерського, фінансового, податкового та управлінського обліку Поклажодавця). За виконання робіт сплачується плата в розмірі 450,00 грн. за календарний місяць (п. 4.1 договору).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору товариство надало копії актів прийому-передачі наданих послуг, акти передачі документації до Договору.

Розрахунок за всіма договорами здійснювався у безготівковій формі, що зафіксовано у акті перевірки (т.1, а.с. 56).

В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями : Дт 92 Кт 6851- сформовано адміністративні витрати на вартість послуг, Дт 6851 Кт 311 – здійснено оплату, Дт 79 Кт 92 – віднесено на фінансові результати(т.1, а.с.57).

Відповідно до даних податкового обліку та податкових декларацій з податку на прибуток, звіту про фінансовий результат товариство віднесло до складу ,,адміністративних витрат” рядок 2130 ,,звіту про фінансовий результат ” за 2015 рік – 167350,00 грн., за 2016 рік – 492910,00 грн., за 1 кв. 2017 року – 157350,00 грн. (т.1 а.с. 57).

4. У 2013 році ТзОВ ,,Ваша Аптека” (клієнт) та Адвокатське об’єднання ,,Юридична фірма ,,ГРИНЧУК МАЗУР ТА ПАРТНЕРИ” (фірма) уклали договір про надання правової допомоги від 03.07.2013 року (т.2, а.с. 177-180), відповідно до якого предметом цього договору є правова допомога, що надається фірмою клієнту шляхом надання юридичних послуг в його інтересах. Перелік юридичних послуг визначено у п.п. 2.1 Договору. Згідно з додатком до договору від 29.01.2016 року, дію договору пролонговано до 31.01.2017 року (т.3, а.с. 44).

На виконання умов вказаного Договору впродовж березня-серпня 2013 року Юридичною фірмою ,,Гринчук і партнери” були надані позивачу юридичні послуги в обсязі 21.62 год. Роботи фахівців фірми загальною вартістю 14720 грн., що підтверджується специфікацією наданих послуг за період з 01.03.2016 року 31.08.2016 року та актом № 1 приймання-передачі послуг від 23.09.2016 року (т.2, а.с. 182-184). Вказана специфікація містить інформацію про вид послуг, що надавалися, їх виконавця, час та погодинну ставку, а також загальну вартість кожної послуги. За твердженням представника позивача юридичні послуги в цей період охоплювали в тому числі і представництво ТзОВ ,,Ваша аптека” в господарських судах за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до ТзОВ ,,Ваша аптека” про виселення з орендованого державного майна вбудованих нежитлових приміщень.

22.01.2016 року ТзОВ ,,Ваша Аптека” та АО ,,Юридична фірма ,,ГРИНЧУК ТА ПАРТНЕРИ” (фірма) уклали договір про надання правової допомоги (т.2, а.с. 187), відповідно до якого фірма зобов’язується надати клієнту правову допомогу, визначену цим договором, а клієнт зобов’язується оплатити гонорар в порядку та на умовах, визначених у договорі, а також здійснювати повне сприяння фірмі у виконанні покладених на неї обов’язків (т.2, а.с.187). Предметом договору було надання позивачу правової допомоги у справі судового оскарження результатів податкової перевірки, оформленої Актом ,,Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ ,,Ваша аптека” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014” від 18.01.2016 № 3/13-01-22-02/31442745. Гонорар за цим договором визначено у розмірі 15000 грн., факт надання послуг підтверджується актом № 1 приймання-передачі наданих послуг від 01 грудня 2016 року.

Розрахунки за надані послуги здійснювалися у безготівковій формі, що зафіксовано у акті перевірки (т.1, а.с. 39).

В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями : Дт 92 Кт 6851- сформовано адміністративні витрати на вартість послуг, Дт 6851 Кт 311 – здійснено оплату, Дт 79 Кт 92 – віднесено на фінансові результати(т.1, а.с.39).

Відповідно до даних податкового обліку та податкових декларацій з податку на прибуток, звіту про фінансовий результат товариство віднесло до складу ,,адміністративних витрат” рядок 2130 ,,звіту про фінансовий результат ” за 2016 рік – 29720,00 грн., за 1 кв. 2017 року – 806,00 грн. (т.1 а.с. 39).

5. На виконання умов усного договору ПП ,,Системи кондиціювання та вентиляції” надало ТзОВ ,,Ваша Аптека” послуги з технічного обслуговування кондиціонерів, монтажу кондиціонерів, матеріали.

На підтвердження факту реального виконання вказаних господарських операцій товариство надало копії актів приймання передачі виконаних робіт, рахунків на оплату; податкові накладні з доказами їх прийняття.

На підставі актів приймання-передачі виконаних робіт товариство віднесло до складу адміністративних витрат в декларації з податку на прибуток за 2015 рік – 38309,00 грн. ( т.1, а.с. 83).

В бухгалтерському обліку дані операції відображені наступними бухгалтерськими проведеннями : Дт 93 ,,Витрати на збут ”- 38309,00 грн., Кт 6851 ,,Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами” (т.1, а.с.83).

6. В січні 2015 року ТзОВ ,,Ваша аптека” придбало у ТзОВ ,,ОСОБА_4” товар, а саме лампи та світильники для освітлення адміністративно-господарських приміщень на загальну суму 52260, 00 грн., в тому числі ПДВ - 8710 грн., що підтверджується видатковою накладною № 13000107 від 30.01.2015 року та податковою накладною № 12901 від 29.01.2015 року (т.1, а.с. 122, 123-124; т.3, а.с.41-43).

На підтвердження використання в господарській діяльності товарів, придбаних у вказаного контрагента товариство долучило копію акту списання товарів від 31.01.2015 року (т.3, а.с. 105).

На підставі виданих ТзОВ ,,ОСОБА_4” та ПП ,,Системи кондиціювання та вентиляції” податкових накладних ТзОВ ,,Ваша аптека” віднесло до складу податкового кредиту ПДВ відповідно за січень 2015 року в сумі 8710,00 грн. та за червень 2015 року в сумі 7661,83 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку, а тому оскаржені податкові повідомлення - рішення є протиправними.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об’єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1 ст. 138 ПК України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені норми права дають підстави для висновку щодо наявності у позивача права на віднесення до складу витрат операційної діяльності усіх понесених та документально підтверджених витрат на придбання послуг, робіт, товарів.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що будь-які документи (у тому числі, договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що сукупність наданих позивачем документів дають достатні підстави дійти висновку про фактичне виконання умов договорів з наведеними вище контрагентами.

Крім того, зміст первинних документів, долучених до матеріалів, підтверджує наявність у діяльності позивача та його контрагентів розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договорів, а також наявність чинників, з якими закон пов’язує можливість формування позивачем податкового кредиту за спірними операціями, а витрати позивача за цими договорами повною мірою пов’язані з його господарською діяльністю.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що господарські операції підприємства позивача з його контрагентом мали реальний характер, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними та іншими.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а податкових накладних - вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України податковим органом не спростовується.

Придбані товари та послуги відображені позивачем у бухгалтерському обліку, використані у власній господарській діяльності та спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

На час здійснення господарських операцій позивач та його контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платників ПДВ.

Також суд першої інстанції ретельно дослідив акти приймання-передачі послуг, додані до них аналітичні матеріали, зведені таблиці про нові фармацевтичні товари в аптеках та їх структурних підрозділах, величин роздрібних цін на товарну номенклатуру лікарських засобів, штатний розпис товариства позивача та дійшов обґрунтованого висновку щодо достовірності зазначених документів, які підтверджують фактичне виконання робіт, надання послуг.

Необхідність придбання товариством цих послуг викликана відсутністю у штаті товариства відповідних спеціалістів.

Правомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту також підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, бухгалтерськими документами про рух придбаних товарів, платіжними документами.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року у справі № 813/4074/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

ОСОБА_5

Постанова в повному обсязі складена 12 липня 2018 року.