Ухвала суду № 75282990, 13.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/15170/17

УХВАЛА

13 липня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

На вказане рішення суду відповідачем – Державною фіскальною службою України, подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України від 03 жовтня 2017 року, норми якого були чинними на час подачі апеляційної скарги, з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення вимог зазначеної статті КАС України скаржником до апеляційної скарги не додано вказаний документ.

При цьому, апелянт звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Перевіривши доводи клопотання, суддя-доповідач не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Втім, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють від сплати судового збору суб’єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору відповідач не надав суду доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору.

Враховуючи наведене, клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання неправомірним неприйняття відповідачем податкових накладних № 31 від 20 жовтня 2017 року, № 36 від 25 жовтня 2017 року, № 40 від 26 жовтня 2017 року, № 47 від 23 жовтня 2017 року, № 58 від 30 жовтня 2017 року.

Згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову) за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Втім, в порушення зазначених правових норм, апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 2400 грн. (1600 грн. * 1,5 (150 %)).

У зв’язку з викладеним вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказаний недолік апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України від 03 жовтня 2017 року, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 133,169, 298, 325, 328 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, – залишити без руху.

Встановити апелянту строк для усунення вказаного недоліку – п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Літвіна