Ухвала суду № 75282831, 13.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3569/18

УХВАЛА

13 липня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" до Державної фіскальної служби України в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 12.01.2018 за № 556451/40637393 щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 175 від 01.12.2017 до податкової накладної № 154 від 01.12.2017 року та зобов'язання комісії Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 175 від 01.12.2017 р. до податкової накладної № 154 від 01.12.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу.

Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС) у редакції на час подання скарги, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною першою ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями цієї ж статті у редакції на час подання позовної зави передбачено, що за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», який на перше січня 2018 року становив 1762,00 грн.

Як вбачається з адміністративного позову позивачем заявлено дві вимог немайнового характеру, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 5 286 грн. (1762 х 2) х 150 %).

Втім, в порушення вказаних правових норм апелянтом не надано доказів сплати судового збору у розмірі 5 286 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34312206081055; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 195 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було прийнято 14 травня 2018 року. Відомості щодо отримання її копії апелянтом в матеріалах справи відсутні Водночас, апеляційна скарга відповідачем подана лише 27 червня 2018 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому відповідач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року отримано ним 29.06.2018, проте доказів вказаному не надає, а тому апелянту необхідно надати оригінал супровідного листа та конверту, в якому надійшло судове рішення або зазначити інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, з наданням належних доказів, що їх підтверджують.

Також, відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У відповідності до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Апеляційна скарга від імені Державної фіскальної служби України підписана ОСОБА_1 як представником, на підтвердження чого додано копію довіреності від 28 березня 2018 № 99-99-11-17/26/7, яка видана і підписана в.о. Голови - ОСОБА_2, однак, без подання доказів на підтвердження таких повноважень (копії наказу про покладення виконання обов'язків на в.о. Голови - ОСОБА_2, тощо).

Крім того, відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

З вище вказаної ксерокопії довіреності вбачається, що вона належним чином не засвідчена, тобто, не засвідчена особою, яка її видає, у зв'язку з чим суд вважає, що документ, який повинен засвідчувати повноваження представника на ведення справи в суді та подання апеляційної скарги є неналежним чином засвідченим.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 05 січня 2018 року у справі № 819/492/16.

Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1., отже, ОСОБА_1. в розумінні статей 55,59 КАС України є неналежним представником у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якою вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту встановлюється строк для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 5 286 грн., належним чином засвідченого документу, який підтверджує повноваження представника Державної фіскальної служби України на підписання, подання апеляційної скарги та ведення справи в суді та оригіналу супровідного листа та конверту, в якому надійшло судове рішення або зазначити інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, з наданням належних доказів, що їх підтверджують.

Пунктом 4 частини 1 ст. 299 КАС України встановлено, що, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 298 КАС суддя, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" до Державної фіскальної служби України в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржникові строк на усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки, визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Губська