Постанова № 75282201, 12.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/194/18 Суддя (судді) першої інстанції: Гарань С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Губської О.А., Беспалова О.О.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (повний текст складено 23.05.2018) у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, контролюючий орган) в якому просила суд:

- визнати протиправними дії працівників управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, головних інспекторів з будівельного нагляду інспекційного відділу Безкровної К.В. та Решетило О.М. щодо проведення позапланового заходу, перевірки житлового будинку по АДРЕСА_1;

- визнати протиправним та скасувати припис головних інспекторів з будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної К.В. та Решетило О.М. від 26.12.2017 №255 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора з будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної К.В. від 09.01.2018 №3 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі звернення гр. ОСОБА_5 щодо перевірки використання цільового призначення житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в якому проводить свою підприємницьку діяльність ОСОБА_2, та направлення від 14.12.2017 № 446, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Безкровною К.В. була здійснена позапланова перевірка позивача.

За результатами перевірки складено акт № 446, в якому контролюючий орган встановив наступні порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності:

1) гр. ОСОБА_2 у 2016 році здійснено реконструкцію житлового будинку за вищевказаною адресою (змінено функціональне призначення частини житлового будинку на громадський заклад магазин-кафе «Смачна хата», змінено основні техніко-економічні показники житлового будинку, а саме: зменшено житлову площу за рахунок влаштування громадського закладу торгівлі) без отримання відповідного документу дозвільного характеру, який дає право розпочати роботи з реконструкції та розробленої і затвердженої технічної документації;

2) під час проведення робіт з реконструкції на об'єкті не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду;

3) закінчений будівельний об'єкт, що експлуатується, не прийнятий в експлуатацію.

Також 26.12.2017 контролюючим органом винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 255, яким вимагалося усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства та зупинити експлуатацію до усунення порушення.

Крім цього, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Безкровною К.В. складено стосовно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення № 268, в якому вказано про виявлення тих же порушень, що зафіксовані в акті перевірки.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 09.01.2018 у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області.

Від надання пояснень та отримання протоколу і припису ОСОБА_2 відмовилась, про що наявні відмітки у вказаних документах, у зв'язку з чим документи були направлені ОСОБА_2 поштою.

Відповідно до п. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Таким чином, складені за наслідками перевірки документи вважаються врученими позивачу.

09.01.2018 року головним державним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровною К.В. за наслідками розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено:

- гр. ОСОБА_2 здійснено реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (зміну функціонального призначення частини житлового будинку на громадський заклад магазин-кафе «Смачна хата»), зміну основних техніко-економічних показників житлового будинку - зменшено житлову площу за рахунок влаштування громадського закладу магазину-кафе «Смачна хата») без отримання відповідного документа дозвільного характеру, який дає право розпочинати роботи з реконструкції, та розробленої і затвердженої проектної документації;

- під час проведення робіт з реконструкції на об'єкті не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду;

- закінчений будівництвом об'єкт, що експлуатується, не прийнятий в експлуатацію.

Цим самим позивачем порушено вимоги ст. 7, ст. 9, ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», ч. 1 ст. 31, п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 № 466, п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року № 461, п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою кМ України від 11.-7.07 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єктів архітектури», п. 7.2 ДБН А. 3.1-5-2016 «Організація будівельного будівництва».

Відповідальність за вказані правопорушення передбачена ч. 5, ч. 9, ч. 12, ч. 13 ст. 96 КУпАП.

Спірною постановою позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 12 750 грн.

Вважаючи дії посадових осіб відповідача щодо проведення перевірки неправомірними, а оскаржувані рішення протиправними, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення прийняті відповідачем в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність у відповідача правових підстав для проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення спірної перевірки стало звернення гр.. ОСОБА_5

Таким чином, у відповідача були всі підстави для призначення спірної перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Позивач 14.12.2017 особисто отримала копію примірника направлення на перевірку та власноручно розписалася на ньому, про те, що вона ознайомлена з метою та підставами перевірки.

Згідно з п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 13 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Пунктом 18 Порядку № 553 встановлено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п. 19 Порядку № 553).

Відповідно до п. 20 Порядку № 553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п. 21 Порядку № 553).

З матеріалів справи вбачається, що позивач була присутня під час проведення перевірки. Контролюючий орган було допущено до проведення перевірки, зауважень на складені за наслідками перевірки документи не надано, що підтверджується відео та-фотофіксації, наданими відповідачем.

Цим самим спростовуються доводи позивача про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, у зв'язку з чим в суду відсутні правові підстави для визнання оскаржуваних дій відповідача протиправними.

Стосовно суті виявлених порушень, які полягали у проведенні реконструкції позивачем будинку без відповідної дозвільної документації, без здійснення авторського та технічного нагляду, а також без введення в експлуатацію реконструйованого житлового приміщення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.1 ДБН А.2.2-2012 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)

Порядок виконання будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 466 (далі по тексту - Порядок № 466).

Згідно з п. 1 Порядку в редакції на час існування спірних правовідносин будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Пунктом 5 Порядку № 466 передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Як встановлено актом перевірки, ОСОБА_2 здійснено реконструкцію житлового будинку по АДРЕСА_1, в якому вона здійснює свою підприємницьку діяльність, а саме: змінено функціональне призначення частини житлового будинку на заклад громадського харчування магазин-кафе «Смачна хата», змінено основні техніко-економічні показники житлового будинку зменшено житлову площу за рахунок влаштування магазину-кафе.

З огляду на викладене, подання позивачем повідомлення про виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку є необхідним.

Положеннями ст.ст. 7, 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV передбачено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, в той час, як авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частина 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було здійснено саме реконструкцію житлового будинку по АДРЕСА_1 без отримання відповідного документа дозвільного характеру, який дає право розпочати роботи з реконструкції, без забезпечення авторського та технічного нагляду, а також без прийняття об'єкту в експлуатацію, висновки контролюючого органу про порушення останньою містобудівного законодавства, на підставі яких винесено припис, є законними та обґрунтованими, а тому підстави для скасування припису відсутні.

Стосовно вимог адміністративного позову про скасування головного інспектора з будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної К.В. від 09.01.2018 №3 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 колегія суддів виходить з такого.

Контролюючим органом встановлено порушення позивачем ч.ч. 5, 9, 12 та 13 ст. 96 КУпАП, якими передбачено наступне.

Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 5 ст. 96 КУпАП).

Експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 9 ст. 96 КУпАП).

Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 12 ст. 96 КУпАП).

Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 13 ст. 96 КУпАП).

Згідно ст. 244-6 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування, не обладнанням майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами або автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152 1, стаття 188 42). Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, та інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудування було зафіксоване у протоколі від 26.12.2017, складеному за наслідками проведення позапланової перевірки, що був отриманий позивачем, яку повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Встановлені порушення підтверджуються належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідачем при винесенні спірної постанови з посиланням на положення вказаної статті застосовано найбільш суворе стягнення на підставі ч. 13 ст. 96 КУпАП.

Проте, при цьому відповідачем не враховано положення ч. 1 ст. 38 КУпАП, згідно з якою адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Стосовно порушень, передбачених ч.ч. 5, 12 та 13 ст. 96 КУпАП (виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду), зважаючи на те, що реконструкцію було проведено у 2016 році, строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності сплинув, а тому при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача були підстави для притягнення до на підставі ч. 9 ст. 96 КУпАП за експлуатацію об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, що мало місце у спірних правовідносинах,та є триваючим правопорушенням.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, що за порушення ч. 9 ст. 96 КУпАП передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, захід стягнення, визначений постановою головного інспектора з будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної К.В. від 09.01.2018 №3 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 необхідно змінити на застосування штрафу у розмірі 10 200 грн.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про часткове задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судові витрати в цій частині стягненню на користь позивача не підлягають, оскільки в частині задоволених позовних вимог позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями ст.ст. 287, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року скасувати в частині про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови головного інспектора з будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної К.В. від 09.01.2018 №3 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2

Прийняти в цій частині нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Захід стягнення, визначений постановою головного інспектора з будівельного нагляду інспекційного відділу управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровної К.В. від 09.01.2018 №3 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, змінити на застосування штрафу у розмірі 10 200 грн.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в частині про задоволення вимог адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення оскарженню не підлягає. В іншій частині постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.А. Губська О.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2018