Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2009 № 12/63
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з’явився
від відповідача - Недригайлов В.М., - директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Фірма СІТ-С"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.04.2009
у справі № 12/63 (суддя
за позовом ТОВ "Берліо-Інтер-Кард"
до ТОВ "Фірма СІТ-С"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення заборгованості 47109,74 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.04.2009 року у справі № 12/63 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Берліо-Інтер-Кард” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “СІТ-С” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості 47 109, 74 грн. задоволено частково.
З відповідача на користь позивача стягнуто 41 547, 04 грн. боргу, 415, 47 грн. державного мита та 104 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.04.2009 року та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що акти прийому – передачі робіт від 31.11.2008 року на суму 61 015, 78 грн. та від 31.12.2008 року на суму 16 712, 96 грн. він не отримував.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2009 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 30.06.2009 року в зв’язку з нез’явленням представників сторін в судове засідання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 року розгляд справи було відкладено на 15.07.2009 року в зв’язку з задоволенням клопотання відповідача.
В судове засідання 15.07.2009 року з’явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду від 03.06.2009 року та 30.06.2009 року про надання суду письмових пояснень щодо направлення відповідачу Актів приймання-передачі робіт за листопад 2008 року та грудень 2008 року (з доданням підтверджуючих доказів) не виконав, про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та просив оскаржуване рішення скасувати.
Враховуючи систематичне нез’явлення позивача в судові засідання та невиконання ним вимог ухвал суду, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за його відсутності та за наявними матеріалами справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 17.03.2008 року між сторонами було укладено договір № 08-45 (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1.-1.3.Договору, Компанія (позивач) від свого імені, за дорученням і за рахунок Клієнта (відповідача) за винагороду придбаває в торгових точках нафтопродукти, інші товари і послуги для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів Клієнта на території України по електронним картам, одержаним від Компанії.
Компанія від свого імені, за дорученням і за рахунок клієнта, за винагороду придбаває в торгових точках нафтопродукти і послуги по заправці нафтопродуктами, послуги автосервісу і послуги дорожнього сервісу (послуги) для забезпечення обслуговування транспортних засобів клієнта за межами митної території України по електронним картам, одержаних від Компанії.
Клієнт одержує нафтопродукти, товари і послуги в торгових точках, які входять в торгово-сервісну мережу “Вегlіо Сагd”на території України, а також послуги в торгових точках, які входять в торгово-сервісну мережу “Вегlіо Сагd” за межами митної території України у відповідності з умовами даного Договору.
Пунктом 2.1. Договору сторони передбачили, що електронні карти видаються Клієнту не пізніше двох робочих днів після надходження на розрахунковий рахунок Компанії грошових коштів згідно рахунку-фактури. Для одержання електронних карт представник Клієнта повинен мати при собі ксерокопію свідоцтва платника ПДВ чи документа, який підтверджує, що Клієнт не є платником ПДВ, довіреність на одержання електронної карти, паспорт чи інший документ який посвідчує особу.
На виконання п. 2.1. Договору, позивач видав відповідачу, як Клієнту по даному Договору, електронні платіжні картки для забезпечення обслуговування автотранспорту відповідача.
Факт видачі електронних платіжних карток підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 17.03.2008 року по Договору № 08-45, підписаного сторонами та скріпленого печатками, згідно якого поставка обладнання включає в себе передачу карток платіжних електронних “Вегlіо Сагd” в кількості 6 шт., ціною 40 грн., загальною вартістю 240 грн.
Відповідно до п.3.1 та п.3.2 Договору, відповідач зобов'язаний був кожного тижня перераховувати на рахунок позивача суму авансу в розмірі, який визначається ним самостійно, або погашати заборгованість перед позивачем після отримання щотижневих виписок із особового рахунку протягом 2 банківських днів з моменту отримання виписок. Виписка з особового рахунку надається шляхом використання факсимільного зв’язку або через Інтернет. Вартість отриманих відповідачем товарів і послуг по електронній картці списується компанією на підставі отриманих від торгівельної точки інформації по операціях відповідача по карті із суми його оплат, внесених на рахунок позивача.
Порядок визначення ціни на отриманий товар, сторонами встановлено в п.п.3.3 -3.4 Договору.
Пунктом 3.5 Договору сторони визначили, що компанія і клієнт щомісячно проводять звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту .
Згідно п.3.6 Договору, розмір комісійної винагороди компанії за надані у відповідності з даним договором послуги на митній території України становить 10 грн. в місяць , в т.ч. НДС.
Відповідно до умов Договору, сторонами були підписані акти приймання-передачі робіт від 31.03.2008 року на суму 530, 08 грн., від 30.04.2008 року на суму 22 748, 21 грн., від 31.05.2008 року на суму 28 395, 40 грн., від 30.06.2008 року на суму 43 155, 76 грн., від 31.07.2008 року на суму 48 570, 76 грн., від 31.08.08 року на суму 41 548, 62 грн., від 30.09.2008 року на суму 55 713, 78 грн., від 31.10.2008 року на суму 23 310, 53 грн. та акти приймання-передачі робіт (надання послуг) - № ОУ-0000075 від 31.03.2008 року на суму 10 грн., № ОУ-0000087 від 30.04.2008 року на суму 10 грн., № 0000132 від 31.05.2008 року на суму 10 грн., № ОУ-0000143 від 30.06.2008 року на суму 10 грн., № ОУ-0000221 від 31.07.2008 року на суму 10 грн., № ОУ-0000273 від 31.08.2008 року на суму 10 грн., № ОУ-0000339 від 30.09.2008 року на суму 10 грн., № ОУ-0000385 від 31.10.2008 року на суму 10 грн.
Акти приймання-передачі робіт від 31.11.2008 року на суму 61 015, 78 грн., від 31.12.2008 року на суму 16 712, 96 грн., а також акти приймання-передачі робіт (надання послуг) № ОУ-0000422 від 30.11.2008 року на суму 10 грн., № ОУ-0000435 від 31.12.2008 року на суму 10 грн., зі сторони відповідача не були підписані.
З матеріалів справи вбачається, що акти приймання-передачі робіт від 31.11.2008 року та 31.12.2008 року та виписки з особових рахунків відповідача за зазначений період були направлені позивачем відповідачу на вимогу місцевого господарського суду 19.03.2009 року, що підтверджується фіскальним чеком № 0376 та описом вкладень в цінний лист. Докази направлення зазначених документів до 19.03.2009 року позивачем суду не надані.
За одержані на підставі укладеного Договору товари та послуги відповідач сплатив позивачу 304 854, 84 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, доданих до матеріалів справи.
Пунктом п.3.5 Договору передбачено, що при відсутності протягом 5 робочих днів з моменту одержання Акту письмової заяви Клієнта із зазначенням підстав неможливості підписання Акту чи заперечень по акту, послуги Компанії по Договору вважаються прийнятими Клієнтом в повному обсязі, вказаному в Акті і без яких-небудь заперечень.
На підставі викладених вище обставин справи, місцевий господарський суд встановив, що виписки з особових рахунків за листопад та грудень 2008 року відповідачем отримані, акти приймання-передачі робіт від 31.11.2008 року та 31.12.2008 року прийняті відповідачем, оскільки останній не направив позивачеві заперечень на вказані акти, тому загальна вартість отриманих відповідачем паливно - мастильних матеріалів та послуг за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року становить 346 401, 88 грн., а заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 547, 04 грн.
Оскільки відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за одержані товари та надані послуги своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 41 547, 04 грн. боргу.
Крім вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 41 547, 04 грн., позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 991, 97 грн. пені на підставі п. 6.4. Договору за період з 11.12.2008 року по 23.02.2009 року, 3 318, 03 грн. інфляційних нарахувань за період прострочки з 11.12.2008 року по 23.02.2009 року та 3% річних в розмірі 252, 70 грн. за період з 11.12.2008 року по 23.02.2009 року.
Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного проведення розрахунків Клієнт зобов'язується сплатити Компанії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. Пеня нараховується з 11 дня місяця, який слідує за місяцем підписання Акту.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги той факт, що акти виконаних робіт та наданих послуг за листопад та грудень 2008 року на загальну суму 77 748, 74 грн., були направлені позивачем відповідачеві лише 19.03.2009 року, суд першої інстанції встановив, що у відповідача відсутня прострочка виконання зобов’язання щодо оплати вказаних актів за період з 11.12.2008 року по 23.02.2009 року, а тому визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 991, 97 грн. пені, 3 318, 03 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 252, 70 грн. за період з 11.12.2008 року по 23.02.2009 року безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 991, 97 грн. пені, 3 318, 03 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 252, 70 грн. за період з 11.12.2008 року по 23.02.2009 року є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у відповідача відсутня прострочка виконання зобов’язання.
Проте, з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 41 547, 04 грн. боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки останнім не виконано своїх зобов’язань по Договору та не проведено своєчасного розрахунку за одержані товари та надані послуги в повному об’ємі, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 3.1 Договору Клієнт (відповідач) зобов’язаний кожного тижня перераховувати на рахунок позивача суму авансу в розмірі, який визначається ним самостійно, або погашати заборгованість перед позивачем після отримання щотижневих виписок із особового рахунку протягом 2 банківських днів з моменту отримання виписок. Виписка з особового рахунку надається шляхом використання факсимільного зв’язку або через Інтернет. А пунктом 3.5 Договору передбачено, що Компанія і Клієнт щомісячно проводять звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту.
Згідно з абз.2 ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов’язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, акти приймання-передачі робіт від 31.11.2008 року та 31.12.2008 року та виписки із особового рахунку за зазначений період були направлені позивачем відповідачу 19.03.2009 року, що підтверджується фіскальним чеком № 0376 та описом вкладень в цінний лист, тобто після порушення провадження у даній справі (ухвала Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 04.03.2009 року).
Докази направлення вказаних актів до 19.03.2009 року в матеріалах справи відсутні та не надані позивачем на вимогу апеляційного господарського суду (ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2009 року та 30.06.2009 року).
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки обов’язок відповідача погасити заборгованість перед позивачем виникає після спливу 2 банківських днів з моменту отримання щотижневих виписок із особового рахунку, або ж, з урахуванням вимог ст.. 530 ЦК України та п. 3.5 Договору, після підписання відповідного акту та звернення позивача з грошовою вимогою, та враховуючи те, що акти приймання-передачі робіт від 31.11.2008 року та 31.12.2008 року та виписки з особового рахунку за листопад та грудень 2008 року були направлені позивачем відповідачу лише 19.03.2009 року (після звернення з позовом до суду), то право позивача на момент звернення останнього з позовом до суду з вимогою про погашення заборгованості не було порушено, і, в свою чергу, у відповідача не виник обов’язок погасити таку заборгованість.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем належним чином не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Виходячи з наведеного, колегія суддів констатує відсутність у позивача підстав для подання позову та вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було допущено порушення вимог чинного законодавства та не дано належної оцінки матеріалам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 41 547, 04 грн. є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “СІТ-С” на рішення Господарського суду Чернігівської області 09.04.2009 року у справі № 12/63 задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Чернігівської області 09.04.2009 року у справі № 12/63 скасувати.
3.В позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Берліо-Інтер-Кард” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “СІТ-С” заборгованості в розмірі 47 109, 74 грн. відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Берліо-Інтер-Кард” (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 2, оф. 424; фактична (поштова) адреса: 03680, м. Київ, вул. Окружна, 4 Б, оф. 203; р/р 26007024890 в ВАТ “Банк “Український капітал”, МФО 320371, код ЄДРПОУ 32377766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “СІТ-С” (юридична адреса: 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 27/39; фактична (поштова) адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 31/57; р/р 26009935062060 в ЧОФАКБ “Укрсоцбанк”, МФО 353014, код ЄДРПОУ 24554430) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.
4.Матеріали справи направити № 12/63 направити до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
20.07.09 (відправлено)
Судове рішення № 7528205, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 15.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/63. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: