Постанова № 75281478, 12.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3395/18 Справа № 179/1339/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

04 вересня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, де просило стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 18707,35 Доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 18 серпня 2015 року складає 411748,86 грн. за кредитним договором №DNM0G100005405 від 26 квітня 2007 року (а.с.3-4).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – відмовлено (а.с.136-138).

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі (а.с.143-146).

В порядку ст. 360 ЦПК України від ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 26 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № DNM0G100005405, згідно умов якого - позивач надав відповідачеві кредитні кошти у сумі 20000 доларів США на термін до 26 квітня 2027 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором (а.с. 12-14).

З листа повідомлення від 01 листопада 2007 року вбачається, що позивач повідомив відповідача про відступлення своїх вимог за кредитним договором закритому акціонерному товариству «Акцент-Банк» (а.с. 51) на підставі договору факторингу № 1 від 01 листопада 2007 року (а.с. 54-55).

Згідно п. 1.4 додаткової угоди від 26 грудня 2007 року до договору про надання послуг (аутсорсинг) від 01 листопада 2007 року, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ЗАТ «Акцент-Банк», ЗАТ КБ «ПриватБанк» надає послуги щодо стягнення боргу з боржників ЗАТ «Акцент-Банк» та право звернення до суду першої інстанції в інтересах останнього. Крім того, у цьому пункті договору зазначено, що замовник видає виконавцю довіреність, в якій детально відображується суть повноважень та виконуваних виконавцем від імені замовника юридичних дій (а.с. 57-зворот).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що правом вимоги до відповідача наділений за законом та належним чином укладеним договором факторингу лише ЗАТ «Акцент-Банк». У разі надання ЗАТ «Акцент-Банк» довіреності для представництва інтересів іншій особі, вона може бути представником цієї юридичної особи, що визначено п. 1.4 додаткової угоди від 26.12.2007 року до договору про надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2007 року, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ЗАТ «Акцент-Банк» та ст. 244 ЦК України. Оскільки позивачем не надано суду відповідної довіреності ЗАТ «Акцент-Банк», тому саме ЗАТ «Акцент-Банк» належить право на звернення до суду щодо стягнення заборгованості з відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, права ЗАТ КБ «ПриватБанк» не були порушені відповідачем, оскільки 01 листопада 2007 року відбулось відступлення права вимоги за цим кредитним договором ЗАТ «Акцент-Банк», що в свою чергу, припинило права ЗАТ КБ «ПриватБанк» на отримання будь-яких грошових коштів за вказаним кредитним договором на свою користь.

Посилання представника ПАТ КБ «ПриватБанк» про таке його право, надане за договором аутсорсингу, не заслуговують на увагу, виходячи з такого.

Зміст договору аутсорсингу полягає у виконанні певних функції і робіт, які традиційно вважаються «внутрішніми» і виконуються штатними працівниками, шляхом залучення зовнішніх незалежних сторін на договірній основі, та використовується такий договір для оптимізації витрат і процесів у банку. Відповідно до договору аутсорсингу замовник доручає підряднику виконання робіт, таких як здійснення частини виробничого процесу або навіть усього виробничого процесу, надання послуг із залучення робочої сили або забезпечення допоміжної діяльності.

В матеріалах справи мається договір №1.07 надання послуг (аутсорсингу) від 01 листопада 2007 року, укладений між ЗАТ «Акцент-Банк», як замовником та ЗАТ «ПриватБанк», як виконавцем, про надання у розпорядження замовника своїх працівників для надання послуг (а.с.56-57).

Пунктом 1.4 Додаткової угоди №1 від 26 грудня 2007 року до договору аутсорсингу передбачено, що до числа послуг замовника включено надання виконавцем послуг щодо стягнення заборгованості з боржників замовника, а саме: здійснення від свого імені або від імені замовника дій, спрямованих на погашення заборгованості, яка виникла за кредитними договорами, стороною в яких виступає замовник, у зв’язку з чим, представляти інтереси замовника в судах всіх інстанцій з правами, які надані позивачу. Замовник видає виконавцю довіреність, в якій детально відображено зміст повноважень, які виконавець виконує від імені замовника.

Таким чином, за своєю правовою природою договір аутсорсингу є договором щодо надання послуг із залученням персоналу виконавця для виконання внутрішньої роботи замовника, що зазначається, зокрема, в договорі аутсорсингу №1.07 та вищевказаній додатковій угоді №1 від 26 грудня 2007 року. Виходячи зі змісту аутсорсингу та умов укладеного між двома банками договору аутсорсингу, ПАТ КБ «ПриватБанк» може тільки представляти інтереси ПАТ «Акцент-Банк» у суді з усіма правами позивача на підставі наданої довіреності, але не може самостійно виступати позивачем у справі про стягнення на свою користь заборгованості за кредитним договором, права за яким були відступлені ЗАТ «Акцент-Банк» згідно з договором факторингу №1 від 01 листопада 2007 року, оскільки це суперечить умовам договору факторингу та правовій природі цього договору.

До апеляційної скарги додано Додаткову угоду №1 від 25 квітня 2014 року до договору факторингу №1 від 01 листопада 2007 року, проте в апеляційній скарзі жодним чином не обумовлюється неподання зазначеного доказу до суду першої інстанції, що виключає його прийняття при перегляді справи апеляційним судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст. 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: