Постанова № 75281408, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1539/18 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 № 234-дс.;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України нарахувати та виплатити на користь заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області ОСОБА_2 премію за грудень 2017 року у розмірі 9486 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2018 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 16.11.2015 № 3635-о ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 20.04.2017 № 590 «Про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС у Житомирській області» на позивача покладено обов'язок щодо здійснення керівництва роботою управління податків і зборів з фізичних осіб.

Наказом Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 № 234-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного наказу, позивач звернулась з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що наказ Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 № 234-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» є необґрунтованим та протиправним, з огляду на те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за проступки, що не мали місця, внаслідок чого і премії за грудень 2017 року позбавлено протиправно.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що приймаючи оскаржуваний наказ від 12.12.2017 № 234-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що дисциплінарним проступком є, серед іншого, порушення Присяги державного службовця.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Статтею 77 Закону України «Про державну службу» встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 78 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії «А» до суду, а категорій «Б» і «В» - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду.

Частиною 2 ст. 78 Закону України «Про державну службу» встановлено, що скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.

Таким чином, вищезазначеною нормою встановлено спеціальні строки для звернення державних службовців категорій «Б» і «В» до суду за оскарженням рішення про накладення на них дисциплінарного стягнення.

Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що наказ Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 № 234-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» є рішенням про накладення дисциплінарного стягнення, колегія суддів приходить до висновку, що для оскарження спірного наказу ст. 78 Закону України «Про державну службу» встановлено інші строки для звернення до адміністративного суду, ніж ті, що передбачені ст. 122 КАС України, а саме 10 календарних днів з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня отримання (ознайомлення) оскаржуваного наказу.

Із наявної в матеріалах справи розписки (а.с. 58) вбачається, що ОСОБА_2 ознайомилась з оскаржуваним наказом Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 № 234-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» 03.01.2018, а тому строк на звернення до адміністративного суду сплив 15.01.2018 (з урахуванням вихідних днів). При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з даним позовом лише 26.01.2018 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції), тобто із пропуском строку на звернення до адміністративного суду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та відсутність доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів дійшла висновку, що позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції поза межами строку звернення до суду, встановленого ст. 78 Закону України «Про державну службу», а тому позовну заяву ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії необхідно залишити без розгляду, що не було враховано судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 319 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати, залишивши позовні вимоги без розгляду, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2018 скасувати та позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 12.07.2018.