Постанова № 75281248, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1828/18 Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко О.Є. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Городнянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Московкої Діани Федорівни щодо ненадіслання позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2018 № 56040950 рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2018 № 56040950;

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 до Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови залишено без руху; встановлено позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліків поданого адміністративного позову; роз'яснено позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 до Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови повернуто позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що обставини вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не є поважними, а тому позовна заява підлягає поверненню відповідно до ст. 123 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частина 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вже було зазначено вище, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Підставою для залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції зазначив те, що позивачем не подана обґрунтована та підтверджена відповідними доказами окремо викладена заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 позивачем було подано заяву, в якій було обґрунтовано причини пропуску строку звернення з даним позовом до суду, а саме зазначено, що 02.04.2018 позивач звертався з позовом до Городнянського районного суду Чернігівської області з такими ж вимогами, однак, ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.04.2018, яку він отримав 17.04.2018, у відкритті провадження у справі відмовлено. З огляду на викладене, позивач вважає, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а тому строк звернення до суду із даною позовною заявою підлягає поновленню.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою, з огляду на наступне.

Про порушення своїх прав позивач (представник) дізнався 01.04.2018 з автоматизованої системи виконавчих проваджень. 02.04.2018 представник позивача звернувся з даним позовом до Городнянського районного суду Чернігівської області. Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.04.2018, яку він отримав 17.04.2018, у відкритті провадження у справі відмовлено. Того ж дня, 17.04.2018 представник позивача звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду.

При цьому, позивач зазначив про юридичну необізнаність, що стало підставою помилкового направлення позовної заяви не до належного суду.

Отже, колегія суддів, враховуючи сукупність встановлених по справі обставин, вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, та є всі правові підстави для поновлення такого строку.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до вимог ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 12.07.2018.