Постанова № 75281061, 12.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7295/18 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року (дата виготовлення повного тексту ухвали невідома) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернулася до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити їй виплату пенсії відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 14.07.2010 у справі № 2-3500/10 за її позовом до Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про перерахунок пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 170 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що прохальна частина позовної заяви ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по справі №826/7295/18 та позовної заяви ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва по справі №2-3500/10 не є тотожними.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що стосовно спору, з яким позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва наявне судове рішення, яке набрало законної сили.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 14.07.2010 у справі № 2-3500/10 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії Управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку раніше призначеної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, неправомірними. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, державну пенсію в розмірі, передбаченому ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає щомісяця не менше 8 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність за період з 24.02.2010. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі, передбаченому ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що складає щомісяця 75% прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність за період з 24.02.2010. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність підвищувати ОСОБА_2 розмір пенсії та додаткової пенсії, визначений відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Проте, позивач не погоджується з твердженнями відповідача, що рішення суду виконане у повному обсязі та вважає, що відповідач умисно не виконує рішення суду, оскільки її пенсія на момент звернення до суду не відповідає вимогам ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в зв'язку з чим вона звернулася з даним позовом до суду.

Тобто, колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є зобов'язання відповідача здійснити їй виплату пенсії відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 14.07.2010 у справі № 2-3500/10 за її позовом до Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про перерахунок пенсії, що не було предметом розгляду по справі № 2-3500/10.

З наведеного вбачається, що даний спір не є тотожнім.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач обрала свій захист шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду, в обґрунтування якого посилається на неналежне виконання відповідачем рішення Подільського районного суду м. Києва від 14.07.2010 у справі № 2-3500/10.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями ст. 382 КАС України визначено порядок здійснення судового контролю.

Відповідно до вимог ч.1 ст383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах не передбачено звернення позивача з окремим позовом щодо зобов'язання виконання судового рішення по іншій справі.

Тобто, якщо позивач вважав протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинених на виконання вищевказаної рішення Подільського районного суду м. Києва від 14.07.2010 у справі № 2-3500/10 або порушення її прав, свобод чи інтересів, то вона повинна була звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання неналежного способу захисту може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, проте не підставою для відмови у відкритті провадження чи його закриття.

Таким чином, колегія суддів вважає, що, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував наведене та необґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язати вчинити дії - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяО.О. Беспалов СуддяА.Б. Парінов

Повне судове рішення складено 12 липня 2018 року.