Постанова № 75281044, 11.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2018 рокусправа № 808/2768/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.

судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

за участю:

представника третьої особи: ОСОБА_1,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Військової частини А3283

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року (суддя суду першої інстанції ОСОБА_4В.), прийняту у м. Запоріжжі у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 до Військової частини – польова пошта В3675, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини – польова пошта В3675, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини – польова пошта В3675 (по стройовій частині) від 28.05.2015 року в частині зазначення підстав смерті солдата ОСОБА_6.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуваним наказом не визначені обставини, відповідно до яких командир військової частини дійшов висновку про те, що смерть військовослужбовця не пов’язана з виконанням обов’язків військової служби. Відповідно до довідки про причину смерті, причиною смерті ОСОБА_6 є наскрізне вогнепальне поранення голови з численними переломами кісток обличчя, черепу та пошкодження мозку. На переконання Позивача, відсутність у командира військової частини, станом на час прийняття наказу, документів які б визначали обставини смерті ОСОБА_6 (висновки медичної установи та висновки спеціальної перевірки), свідчить про безпідставність визначення в наказі факту, що смерть військовослужбовця настала під час проходження військової служби, не пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини-польова пошта В3675 (по стройовій частині) від 28 травня 2015 року №172 в частині визначення висновку про смерть солдата ОСОБА_6, як не пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно висновку експерта Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи №217 від 28.05.2015 року та постанови Попаснянського районного відділу Головного управління МВС України у Луганській області від 17.07.2015 року «Про закриття кримінального провадження», ОСОБА_6 покінчив життя самогубством пострілом у голову. На переконання Відповідача, наявність вказаних обставин зумовлює обґрунтованість прийняття оскаржуваного наказу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом командира військової частини А3283 від 14 серпня 2014 року №202, ОСОБА_6 було зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначено механіком-водієм зенітного ракетного взводу 2 механізованого батальйону військової частини А3283.

Відповідно до Наказу командира військової частини А3283 від 28 травня 2015 року №172 солдата ОСОБА_6, механіка-водія зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, який загинув 28 травня 2015 року в результаті наскрізного вогнепального кульового ушкодження голови з численними переломами кісток обличчя, черепу та ушкодженням мозку, виключено зі списків особового складу частини, зі списків Збройних Сил України та всіх видів забезпечення з 28 травня 2015 року. Смерть настала під час проходження військової служби, не пов’язана з виконанням обов’язків військової служби.

28 травня 2015 року командиром військової частини – польова пошта В3675 видано Наказ №1895 “Про призначення службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_6А.”.

У довідці про причину смерті №217, виданій 29 травня 2015 року, зазначено, що причиною смерті ОСОБА_6 є наскрізне вогнепальне кульове пошкодження голови з численними переломами кісток обличчя, черепу та ушкодженням мозку.

Актом спеціального розслідування по факту загибелі солдатом ОСОБА_6 в зоні проведення АТО від 16 червня 2015 року зазначено, що “…28 травня 2015 року близько 01.00 години на взводному опорному пункті “ 1703” біля населеного пункту Попасна Луганської області, здійснив самогубство пострілом з автомату солдат ОСОБА_6, свідків події не було так як самогубство було здійснено наодинці без присутності співслужбовців. З пояснення старшого лейтенанта ОСОБА_7, молодшого сержанта ОСОБА_8. солдата ОСОБА_9 та солдата ОСОБА_10 стало відомо, що 28 травня 2015 року особовий склад здійснював охорону і оборону на взводному опорному пункті “ 1703” біля населеного пункту Попасна Луганської області, солдат ОСОБА_6 також знаходився на взводному опорному пункті, військовослужбовці бачили солдата ОСОБА_6 та спілкувалися з ним, нічого підозрілого вони не помітили, поведінка його була адекватною. Близько о 01.00 годині в бліндажу пролунали постріли, коли військовослужбовці підбігли до місця, вони побачили, що на землі лежав солдат ОСОБА_6 без ознаків життя…4. Причини нещасного випадку: Солдат ОСОБА_6 покінчив життя самогубством. 5.Заходи щодо усунення причин нещасних випадків: …2.Загибель солдата ОСОБА_6, механіка-водія 2 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону вважати не пов’язаною з виконанням обов’язків військової служби під час участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей…”.

18 червня 2016 року командиром військової частини – польова пошта В3675 видано Наказ №2192 “Про результати службового розслідування по факту загибелі солдата ОСОБА_6А.”, у якому зазначено, що “…1. Злочинних та протиправних дій серед командного складу підрозділу не виявлено. Посадових осіб частини до відповідальності не притягувати. 2. Загибель солдата ОСОБА_6, механіка-водія 2 зенітного ракетного взводу 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону вважати не пов’язаною з виконанням обов’язків військової служби під час участі в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей…”

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наказу командира військової частини – польова пошта В3675 (по стройовій частині) від 28.05.2015 року в частині того, що смерть солдата ОСОБА_6 не пов’язана з виконанням ним обов’язків військової служби, Позивач звернулась до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ був прийнятий передчасно, оскільки на дату його винесення, командир військової частини - польова пошта В3675 не мав підтверджуючих документів (доказів), які могли стати підставою для визначення висновку про причини загибелі ОСОБА_6

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно пункту 230 розділу XII Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, військовослужбовці, які померли, загинули, а також особи, позбавлені військового звання, виключаються зі списків особового складу Збройних Сил України наказами по особовому складу командирів (начальників), яким надано право видавати накази по особовому складу, і вище незалежно від номенклатури призначення.

Відповідно до п.2.9 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої Міністерством оборони України від 26.05.2014 року №333, виключення зі списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки, зокрема військовослужбовців, які померли від хвороб, загинули унаслідок трагічного випадку, - з дня смерті (загибелі) після отримання документів, що засвідчують смерть (загибель).

В свою чергу, приписами п.7.3 Інструкції від 26.05.2014, № 333, визначено, що військовослужбовці, які померли від захворювання або загинули в результаті подій, стихійного лиха і нещасних випадків, а також безвісти відсутні, після встановлення причин і обставин смерті (загибелі), розслідування причин відсутності і отримання підтверджувальних документів виключаються наказом по стройовій частині зі списків особового складу військової частини.

Отже, з зазначених правових приписів вбачається, що виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини здійснюється на підставі наказу по особовому складу, строки та підстави прийняття якого залежать від причин і обставин смерті (загибелі) такого військовослужбовця.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, підставою для виключення ОСОБА_6 зі списку особового складу була його смерть під час проходження військової служби, не пов’язаної з виконання обов’язків військової служби. Підставою прийняття вказаного наказу було визначено свідоцтво про смерть серії І-КИ № 632878 від 28 травня 2015 року.

Між тим, як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серії І-КИ № 632878, дата його видачі визначена 17.06.2015 року.

Наявність вказаного зумовлює невідповідність оскаржуваного наказу документам, на підставі яких він приймався

Поряд з вказаним, обґрунтовуючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу в частині визначення факту смерті ОСОБА_6 під час проходження військової служби, не пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, Відповідач посилається на довідку про причину смерті до лікарського свідоцтва від 29.05.2015 року №217, якою на його переконання встановлено, що смерть військовослужбовця настала внаслідок навмисного самоушкодження (самогубства).

Між тим, як вбачається з лікарського свідоцтва про смерть від 29.05.2015 року №217, причиною смерті було визначено наскрізне вогнепальне кульове пошкодження голови з численними переломами кісток обличчя, черепу та ушкодженням мозку. Місцем і обставинами при яких відбулись травми було визначено «знайдений в бліндажі з тілесними ушкодженнями.

При цьому, вказане лікарське свідоцтво не містить жодних відомостей про вчинення ОСОБА_6 навмисного самоушкодження (самогубства).

Також, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання Відповідача на постанову Попаснянського районного відділу Головного Управління МВС України у Луганській області про закриття кримінального провадження від 17.07.2015 року, якою було закрито кримінальне провадження відносно смерті ОСОБА_6 у зв’язку з вчиненням ним самогубства, оскільки постановою Військової прокуратури Луганського гарнізону від 18.08.2015 року, постанова від 17.07.2015 року була скасована з огляду на її передчасність, незаконність та необґрунтованість.

Поряд з вказаним, висновки Відповідача щодо встановлення факту самогубства ОСОБА_6 за результатом проведення судово-медичної експертизи, оформленої висновком експерта №217 від 05.06.2015 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки у вказаному висновку експерта зазначено, що відомості про вчинення ОСОБА_6 самогубства відображені в направленні.

Між тим, як вбачається зі змісту вказаного висновку, експерт не встановлював факту вчинення військовослужбовцем самогубства.

Що стосується посилань Відповідача на п.1.8 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних силах України, як на підставу обґрунтованості прийняття оскаржуваного наказу та визначення смерті ОСОБА_6 не пов’язаної з виконанням ним обов’язків військової служби, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.1.5 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої постановою Міноборони, від 06.02.2001 року № 36, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, що сталися під час виконання ним обов'язків військової служби, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень (заподіяних іншою особою), гострого професійного захворювання і гострого професійного* та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також випадки смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.

Згідно п.1.8 Інструкції, за результатами розслідування не складається акт (додаток 1 до Інструкції) і не беруться на облік нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями зокрема у разі природної смерті, самогубства, якщо це не було наслідком впливу психофізичних, небезпечних і шкідливих факторів під час виконання обов'язків військової служби за наявності офіційного висновку уповноважених органів.

Отже, положення вказаної Інструкції визначають можливість не складення акту про проведення розслідування і не взяття на облік нещасних випадків пов’язаних з самогубством військовослужбовця за умови наявності двух обставин: 1) самогубство не було наслідком впливу психофізичних, небезпечних і шкідливих факторів під час виконання обов'язків військової служби; 2) наявності офіційного висновку уповноважених органів.

Між тим, в даному випадку Відповідачем не було надано до суду жодних доказів, які б підтверджували факт наявності станом на час прийняття оскаржуваного наказу офіційного висновку уповноважених органів відносно того, що ОСОБА_6 вчинив саме самогубство та того, що він вчиняючи самогубство не перебував під впливом психофізичних, небезпечних і шкідливих факторів під час виконання обов'язків військової служби.

Отже, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на час прийняття оскаржуваного наказу, у командира військової частини – польова пошта В3675 були відсутні будь-які відомості, докази або факти, які б підтверджували факт наявності правового зв’язку смерті ОСОБА_6 з вчиненням ним самогубства, що в свою чергу має наслідком відсутність підстав для висновку, що його смерть не пов’язана з виконанням ним обов’язків військової служби.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Військової частини А3283– залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 11 липня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 12 липня 2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук