Постанова № 75281031, 11.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1809/18 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко ГО.Є.,

секретаря: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Громадянина Туркменістану ОСОБА_3 до Окремого контрольно - пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України, третя особа: Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Громадянина Туркменістану ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року, -

У с т а н о в и в:

Громадянин Туркменістану ОСОБА_3 через представника ОСОБА_4 звернувся у суд із позовом, у якому просив скасувати рішення від 30.01.2018 про заборону в'їзду в Україну.

Також, представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення до вирішення адміністративної справи.

В обгрунтування вимог заяви посилається на п. 8.1 Розділу 8 Інструкції про порядок прийняття органом охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, відповідно до якого суд у порядку забезпечення адміністративного позову може зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень. Також, вказує на те, що те, що через заборону в'їзду в Україну позивач не може захищатися у кримінальному провадженні, у зв'язку із чим істотно порушуються його права.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Судове рішення умотивовано тим, що на даний час відсутні докази, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Окрім того, місцевий суд виходив із того, що відповідачем також вживаються дії щодо надання можливості позивачу у визначеному законом порядку прибути у судове засідання Солом'янського районного суду м. Києва.

Не погоджуючись із судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що через наявність заборони на в'їзд в Україну позивач позбавлений можливості довести свою невинуватість в порушенні правил перетинання державного кордону України в рамках кримінального провадження, що в свою чергу прямо впливає на суть вирішення даної адміністративної справи, адже від доведення в рамках кримінального провадження наявності чи відсутності вини в діях позивача безпосередньо залежить вирішення справи по суті в адміністративному провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з таких підстав.

Судом установлено, що постановою Окремого контрольно - пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України від 30 січня 2018 року за порушення правил перетинання державного кордону України заборонено в'їзд в Україну громадянину Туркменістану ОСОБА_3 строком на три роки.

Судом також установлено, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.5. ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 Кримінального кодексу.

Позивачу міра запобіжного заходу не обиралася та останній виїхав за своїм внутрішнім паспортом по справах до Турецької Республіки.

Відповідно до статті 150 КАС суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно статті 151 КАС позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів відзначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Пунктом 18 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №1 від 25.06.2009 р., з змінами та доповненнями, «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» передбачено, що у разі якщо постановою, що оскаржується, заборонено в'їзд в Україну, то дія вказаної постанови перешкоджає іноземцям чи особам без громадянства прибути на територію України та взяти участь у розгляді цієї справи в суді будь-якої інстанції. Дію постанови про заборону в'їзду в Україну може бути зупинено на час судового розгляду справи ухвалою суду, який розглядає справу.

Відповідно до п.8.1 Розділу 8 Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 року №1946, іноземець, якому органом охорони державного кордону заборонено в'їзд в Україну, має право оскаржити відповідне рішення до регіонального управління Державної прикордонної служби або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Дослідивши зміст клопотання позивача та матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для забезпечення даного адміністративного позову, зокрема, у зв'язку із тим, що невжиття таких може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав позивача, зокрема під час розгляду даної адміністративної справи.

При цьому, такі заходи забезпечення позову є допустимими, відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову та предмету адміністративного позову, крім того, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на недопущення до завершення розгляду справи подальшого порушення конституційних прав позивача як іноземця.

До того ж, в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018100090000965 відносно ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5. ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 Кримінального кодексу.

Матеріалами підтверджується, що Солом'янський суд м. Києва неодноразово намагався забезпечити участь позивача у розгляді цього кримінального провадження, надсилая відповідачу листи про надання дозволу на в'їзд позивача в Україну. Проте, такі залишилися без виконання з огляду на неврегулювання цього питання нормами КПК.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову, окрім позбавлення можливості позивача брати участь у даній адміністративній справі, також позбавляє його можливості взяти участь у розгляді кримінального провадження відносно нього у суді.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного а з метою забезпечення права позивача доступу до правосуддя в Україні, судова колегія дійшла до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови до вирішення справи по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.

За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 34, 150, 151, 243, ч. 2 ст. 311, 312, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Громадянина Туркменістану ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року скасувати.

Заяву Громадянина Туркменістану ОСОБА_3 задовольнити.

Зупинити дію постанови Окремого контрольно - пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України від 30.01.2018 року про заборону в'їзду в Україну строком на три роки Громадянину Туркменістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя - доповідачЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 11липня 2018 року.)