Постанова № 75280840, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/24506/17 Головуючий у 1-й інстанції - Оксюта Т.Г.

Суддя-доповідач - Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О, Ісаєнко Ю.А.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства оборони України та ОСОБА_4

на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року

у справі №760/24506/17 (розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження)

за позовом ОСОБА_4

до відповідача Міністерства оборони України

та Львівського обласного військового комісаріату

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України та Львівського обласного військового комісаріату, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

1) визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Львівського обласного військового комісаріату щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби відповідно до норм ст. ст. 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975;

2) зобов'язати Міністерство оборони України та Львівський обласний військовий комісаріат призначити та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби відповідно до норм ст. ст. 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20 травня 2016 року, в частині направлення документів ОСОБА_4 на доопрацювання з поверненням їх до обласного військового комісаріату. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач немає право на призначення одноразової грошової допомоги та надав до своєї заяви не всі документи, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції та зобов'язати відповідача призначити та йому одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що спосіб відновленого права має бути ефективним, а оскаржуване рішення суду першої інстанції дає можливість відповідачу нехтувати встановленими обставинами.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу позивачем та відповідачами не надано.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив строкову військову службу з 28.10.1984 по 05.01.1987 та є учасником бойових дій (приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан).

Під час проходження служби позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення, (контузію).

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 898839 від 25.03.2017 року ОСОБА_4 з 25.03.2016 року встановлена ІІІ група інвалідності, що настала в результаті поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

У зв'язку з встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, позивач у встановленому порядку звернувся до Львівський обласний військовий комісаріату із заявою та необхідними документами про виплату йому одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як інваліду ІІІ групи, які були направлені до Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.

Комісією з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленим протоколом від 20.05.2016 №36, документи ОСОБА_4 були повернуті на доопрацювання, оскільки були відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисно спричинення собі тілесного ушкодження.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо повернення документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання та зобов'язав Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивач отримав третю групу інвалідності 25 березня 2016 року.

Водночас при зверненні позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України рішенням виражене у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги а разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №36 від 20.05.2016 повернуло без реалізації подані позивачем документи до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктами 11 та 13 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції при звернені ОСОБА_4 з заявою та відповідним пакетом документів до військового комісаріату з вимогою скласти та подати до Департаменту фінансів Міністерства оборони України стосовно можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу передбаченої нормами ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 06.04.2017 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Проте рішенням у вигляді протоколу №336 від 20.05.2016 Міністерством оборони України подані позивачем документи були повернуті без реалізації.

Тобто, повернувши заяву позивача без реалізації без прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у її призначенні Міністерство оборони України діяло неправомірно.

На виконання наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 №168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби» (далі - Наказ №168) у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

У відповідності до пункту 2 Наказу №168 голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що в силу положень наказу №168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення (позитивне або негативне).

Згідно пункту 15 Порядку №975 рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Матеріали справи свідчать, що відповідач передбаченого законодавством рішення не приймав.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Міністерством оборони України було порушено Порядок №975 та безпідставно не прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги передбаченої нормами ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а подані документи повернуті без реалізації.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи Міністерства оборони України щодо відсутності у позивача права на призначення одноразової грошової допомоги оскільки відповідачем не було прийнято рішення по заяві та поданим документам, а повернуто документи позивача без реалізації, тому відсутня можливість надавати оцінку таким доводам.

Крім того колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта - Міністерства оборони України про підсудність зазначеного спору Окружному адміністративному суду, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 10.11.2017 та його позовна заява була залишена без руху та прийнята до провадження вже під час внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції 15.12.2017, Перехідні положення якого не передбачають повернення або передачу за підсудністю.

Також є безпідставними посилання апелянта - ОСОБА_4 на неналежний спосіб захисту його прав, оскільки суд не може вирішувати питання про призначення одноразової грошової допомоги, тоді коли відповідачем не було дотримано процедуру вирішення питання та не було прийнято рішення про призначення чи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам статті 86 КАС України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Міністерства оборони України та ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2018 року.