Постанова № 75280580, 12.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 рокусправа № 808/2719/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Круговий О.О. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення (філії) ОСОБА_1 з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року (головуючий суддя: Прудивус О.В) по адміністративній справі №808/2719/16

за адміністративним позовом ОСОБА_1 з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України 15.09.2016 року звернувся до суду з позовом до відповідача до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області (далі – ДФІ в Запорізькій області), в якому просить визнати протиправними та скасувати п. 2, 3, 8 вимоги № 08-03-14-14/4555 від 23.08.2016 року «Щодо усунення порушень законодавства, виявлених позаплановою виїзною ревізією окремих питань ОСОБА_1 з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, в частині діяльності Запорізького обласного відділення (філії) даного ОСОБА_1».

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2017 року відповідача ДФІ в Запорізькій області змінено на правонаступника Східний офіс Держаудитслужби та 01.11.2017 року винесено постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Запорізьким обласним відділенням (філією) ОСОБА_1 з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована неправомірністю викладених судом першої інстанції висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2016 року та на підставі направлення № 571 від 04.07.2016 року ДФІ в Запорізькій області проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань ОСОБА_1 з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України в частині діяльності Запорізького обласного відділення (філії) за період з 01.01.2014 року по 24.06.2016 року, за результатами якої складено акт № 03-23/7 від 22.07.2016 року, висновками якого встановлено ряд порушень позивачем фінансової дисципліни.

На підставі акту ревізії ДФІ в Запорізькій області 23.08.2016 року винесено вимогу № 08-03-14-14/4555 про усунення виявлених ревізією фінансових порушень, п.2,3,8 якої, зокрема визначено, що: за період з 02.02.2015 року по 24.06.2016 року позивач зайво нарахував та сплатив ОСОБА_2 кошти у розмірі 16 449,75 грн. та, як наслідок, зайво нарахував та перерахував суму єдиного соціального внеску у розмірі 4 804,70 грн.;

за період з 01.05.2014 року по 24.06.2016 року чотирьом працівникам позивач зайво нарахував та сплатив суму заробітної плати за невідпрацьований час за рахунок асигнувань загального фонду державного бюджету у загальній сумі 1 884,63 грн., та, як наслідок, зайво нарахував та перерахував суму єдиного соціального внеску у розмірі 611,36 грн.;

за період з 01.04.2015 року по 24.06.2016 року провідному спеціалісту ОСОБА_3, який працює на умовах зовнішнього сумісництва, внаслідок оплати праці за невідпрацьований час позивач зайво нарахував та виплатив суму заробітної плати у розмірі 257,58 грн. та, як наслідок, зайво нарахував та перерахував суму єдиного соціального внеску у розмірі 71,02 грн.

Враховуючи, зокрема дані порушення, ДФІ в Запорізькій області визначено позивачу зобов’язання їх усунути у строк до 22.09.2016 року, шляхом надання копій підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів.

Не погодившись з висновками ДФІ в Запорізькій області, викладеними в п.2,3,8 даної вимоги, ОСОБА_1 з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України звернувся до суду з вимогами щодо визнання їх протиправними та скасування.

Приписами ст.1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XI від 26.01.1993 року (далі - Закон №2939-XI) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України № 499/2011 від 23.04.2011 року (далі - Положення № 499/2011) визначено, що зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

За приписами пп. 4 п. 4 Положення № 499/2011, Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 6 Положення № 499/2011 Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічні правові позиції висловлені також Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 року по справах №806/999/14 (К/9901/1862/18) та №814/3964/15 (К/9901/8027/18).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки оскаржена позивачем вимога ДФІ в Запорізькій області № 08-03-14-14/4555 від 23.08.2016 року зобов’язує позивача усунути визначенні, зокрема в п. 2,3,8 фінансові порушення, шляхом надання ним копій підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів в строк до 22.09.2016 року, без вимоги відшкодування виявлених збитків, заявлений позивачем позов щодо скасування зазначеної вимоги в частині вищезазначених пунктів є безпідставною, оскільки ні вони ні уся вимога в цілому жодним чином не порушують права, свободи та інтереси позивача.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та прийнято постанову з додержанням норм матеріального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 12, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення (філії) ОСОБА_1 з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року по адміністративній справі №808/2719/16- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 13 липня 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай