Рішення № 75280295, 10.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/2200/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.05.2018 № 25-01-009/0163/82 та припис про усунення виявлених порушень від 24.04.2018 № 25-01-009/0163-0124, прийнятих Управлінням Держпраці у Чернігівській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані постанова та припис підлягають скасуванню через необґрунтованість висновків акту перевірки. Зазначає, що надісланий відповідачем припис не містив підпису інспектора праці, а кількість осіб, яка зазначена в акті перевірки та щодо яких встановлено фактичне допущення до роботи без укладення трудового договору, не відповідає кількості осіб, перелічених в постанові про накладення штрафу. Наполягає на тому, що під час проведення інспекційного відвідування інспектором не було встановлено та досліджено факти допуску до роботи та знаходження на робочому місці осіб, перелічених в акті, без укладення трудового договору, що унеможливлює застосування відповідальності за статтею 265 Кодексу Законів про працю України.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при оформленні та направленні на адресу позивача припису про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу Управлінням Держпраці у Чернігівській області не було допущено жодних порушень вимог діючого законодавства. Вказує, що під час інспекційного відвідування інспектору були надані договори на виконання робіт з громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, жоден з яких не містить конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та повинні бути відображені в акті приймання та відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні виконавці передати замовникові, не визначено переліку завдань роботи, їх виду, кількісних і якісних характеристик, а також розрахункові листи, згідно яких вказані особи працювали на певних посадах з присвоєнням табельних номерів та обліком відпрацьованого часу, а тому інспектор дійшов висновку про те, що в даному випадку правовідносини між позивачем та вказаними особами носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не були встановлені при проведенні перевірки та не відображені в акті, а тому відповідач не може посилатися на такі доводи в суді. Вказує, що постанова має бути скасована в цілому, враховуючи допущену відповідачем арифметичну помилку щодо розміру штрафу. Вважає розрахункові листи, що надані відповідачем, неналежним доказом у справі, оскільки дані документи не надавались інспектору при проведенні інспекційного відвідування та не завірені в установленому порядку товариством.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 01.06.2018 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено; ухвалою суду від 27.06.2018 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено; ухвалою суду від 03.07.2018 заяву позивача про забезпечення позову було задоволено частково, забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу від 03.05.2018 № 21-01-009/0163/82 до набранням законної сили судовим рішенням по вказаній справі.

Вислухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Листом від 30.03.2018 № 4048/04-03 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надало до Управління Держпраці у Чернігівській області, зокрема, інформацію, про нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» у звітному місяці заробітної плати менше мінімальної (а.с. 165, 213).

На підставі наказу Управління Держпраці у Чернігівській області від 10.04.2018 № 107 та направлення на проведення контрольного заходу від 10.04.2018 № 362 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_17 було проведено інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю в частині нарахування заробітної плати у розмірі менше мінімальної та оформлення трудових відносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» за адресою: проспект Миру, буд. 312, корп. 10, м. Чернігів, 14007, про що складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 13.04.2018 № 25-01-009/0163 (а.с. 166, 167, 38-47).

Вказаним інспекційним відвідуванням було встановлено, що в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» у період з 01.01.2018 по момент проведення інспекційного відвідування (13.04.2018) працює 204 працівника та 12 осіб надавали послуги за договорами цивільно-правового характеру. З 01.03.2018 по 30.03.2018 керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» з громадянином ОСОБА_3 укладено договір на виконання робіт монтажу системи вентиляції в корпусі теплосилового цеху. Крім того, у період з 01.01.2018 по момент проведення інспекційного відвідування позивачем були укладені однотипні договори на виконання різного виду робіт ще з 12 громадянами, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 При вивченні документів по нарахуванню виплат по цивільно-правовим договорам з’ясовано, що всі нарахування ведуться відповідно до особових рахунків по нарахуванню заробітної плати із зазначенням: назви посади, табельного номеру, підрозділу, ідентифікаційного номеру платника податку, типу співробітника, окладу та відпрацьованого часу. Так, відповідно до особового рахунку посада ОСОБА_18 – налагоджувальник ковальсько-пресового устаткування, зайнятого на гарячій ділянці, табельний номер – 2220, оклад – 100 грн., ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, тип співробітника – штатний, підрозділ – 140-00, кількість відпрацьованих годин – 127. Договори на виконання робіт різного виду з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 мають всі ознаки трудових відносин: за всіма виконавцями закріплено місце роботи, обладнання, матеріали та видаються завдання на виконання робіт; за виконану роботу передбачено оплату, нарахування якої проводиться відповідно до особових рахунків по нарахуванню заробітної плати із зазначенням: назви посади, табельного номеру, підрозділу, ідентифікаційного номеру платника податку, типу співробітника, окладу та відпрацьованого часу. Враховуючи викладене, на момент проведення інспекційного відвідування накази про прийом на роботу вказаних громадян, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу до початку їх роботи відсутні, та вбачається, що керівництво ТОВ «ЧеЗаРа Деталь» протягом часу (з 01.02.2018 по 31.03.2018) діяло всупереч вимогам частини третьої статті 24, статті 48 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Листом від 18.04.2018 № 674 позивач на адресу Управління Держпраці у Чернігівській області надіслав зауваження на акт інспекційного відвідування, за результатами розгляду якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» листом від 23.04.2018 № 02-04/2341 було надано відповідь про достатність обсягу фактів, що характеризують відносини з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та товариства, як трудові, а також те, що головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_17 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами (а.с. 49-55).

Крім того, листом від 23.04.2018 № 02-04/2335 Управління Держпраці у Чернігівській області повідомило позивача про помилковість зазначення в акті інспекційного відвідування іншої назви товариства (а.с. 48).

24.04.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» відповідачем надіслано припис про усунення виявлених порушень № 25-01-009/0163-0124, в якому зобов’язано директора ОСОБА_19 усунути виявлене порушення, а саме відсутність на момент проведення інспекційного відвідування наказів про прийом на роботу громадян, повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу (а.с. 25).

Також, листом від 24.04.2018 № 10-04/2361 позивача повідомлено про розгляд 03.05.2018 о 11:20 справи за фактом порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» трудового законодавства (а.с. 56).

03.05.2018 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_20, розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 13.04.2018 № 25-01-009/0163 щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» законодавства про працю, було встановлено, що працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_3, фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу та винесено постанову № 25-01-009/0163/82, якою на позивача на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 1451970,00 грн. (а.с. 22-23).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

За змістом статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Згідно з частиною першою статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі – Порядок № 295).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

В силу підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема, Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки»); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Згідно пункту 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

В силу пункту 21 Порядку № 295 якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі – Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Положеннями пунктів 7, 8 Порядку № 509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами.

Водночас при накладенні штрафу слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу.

З викладеного встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 укладено договори на виконання робіт (а.с. 57-85).

За результатами проведених робіт були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 86-95).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Натомість, трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, укладається цивільно-правовий договір.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що стосовно вказаних осіб не видавались жодні накази, розпорядження про прийняття на роботу, їх не ознайомлювали з правилами внутрішнього трудового розпорядку та не вівся облік робочого часу, що свідчить про цивільно-правовий характер угод між позивачем та зазначеними громадянами.

Вказаними особами на підставі укладених договорів позивачу були виконані конкретні види робіт з кінцевим результатом, а саме: монтаж системи вентиляції в корпусі теплосилового цеху, очистка приямків пресу ПК-15, заміна скла у віконних рамах корпусу № 1, ґрунтування та фарбування стін та підлоги в корпусі теплосилового цеху, ремонт засобів вимірювальної техніки лінійно-кутових вимірювань.

Таким чином, з огляду на предмет укладеного договору та поняття трудового договору, аргументи відповідача про трудовий характер відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Суд враховує, що в силу положень підпункту 2 пункту 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.

Суд критично ставиться до наданих суду розрахункових листів (а.с. 214-223), оскільки вони не завірені у встановленому законом порядку об’єктом відвідування, не містять будь-якої інформації про підприємство, яка б давала можливість ідентифікувати роботодавця вказаних осіб.

Одночасно, вказані розрахункові листи, на які посилається відповідач не є належними доказами по справі, оскільки відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Натомість, в акті інспекційного відвідування посилання є тільки на особовий рахунок ОСОБА_3, який не було надано суду, щодо інших осіб, то в акті відсутній детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні документи.

Також суд звертає увагу на те, що в акті інспекційного відвідування зафіксовано інформацію про укладення договорів на виконання робіт різного виду, які мають ознаки трудових, з 12 особами, однак перелічено 14 різних прізвищ.

У відповіді від 23.04.2018 № 02-04/2341 на зауваження на акт інспекційного відвідування було зазначено про 14 цивільно-правових угод, які носять ознаки, притаманні трудовим відносинам.

Водночас, в оскаржуваній постанові перелічено вже 11 працівників, які були фактично допущені до роботи без укладення трудового договору, за що на позивача накладено штраф в розмірі 1451970 грн.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня – 3723 грн.

Враховуючи розмір штрафу, передбачений абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а також те, що при розгляді справи про накладення штрафу першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_20 було встановлено фактичний допуск до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу 11 працівників, розмір штрафу за наявності факту правопорушення мав би складати 1228590 грн. (3723 грн. (мінімальна заробітна плата, встановлена законом на момент виявлення порушення) * 30 (кратність мінімальної заробітної плати) * 11 (кількість працівників)).

При цьому, відповідачем підтверджено допущення арифметичної помилки у визначенні розміру штрафу та вказано, що розмір штрафу має становити 1228590 грн. (а.с. 211-212).

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.05.2018 № 25-01-009/0163/82 є необґрунтованою, оскільки прийнята без дослідження усіх обставин, що мали суттєве значення для правильного вирішення справи, без підтвердження належними доказами самого правопорушення, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнати протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень від 24.04.2018 № 25-01-009/0163-0124, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 24 Порядку № 295 встановлено, що припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Одночасно, пунктом 26 Порядку № 295 передбачено, що у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, вищезазначені положення Порядку №285 вимагають від суб'єкта владних повноважень дотримання відповідних процедур, які є гарантією права на захист своїх інтересів суб'єкта господарювання.

Зокрема, вказаними нормами передбачено підписання припису інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування.

Як встановлено судом, відповідачем після розгляду зауважень позивача на акт інспекційного відвідування було винесено припис про усунення виявлених порушень, два примірники яких були направлені позивачу, однак вони не були підписані головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області ОСОБА_17, яка проводила інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод».

Дослідивши оскаржуваний припис, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що оскаржуваний припис не може вважатися належним чином оформленим документом, оскільки не містить підпису особи, що склала документ.

Також, відповідачем, як вже встановлено судом, не доведено наявність порушень трудового законодавства зі сторони позивача, а тому в інспектора були відсутні правові підстави для винесення припису про усунення виявлених порушень.

Що стосується посилання представників позивача на те, що предметом перевірки згідно направлення на проведення контрольного заходу від 10.04.2018 № 362 було додержання законодавства про працю в частині нарахування заробітної плати у розмірі менше мінімальної та оформлення трудових відносин, однак листом від 30.03.2018 № 4048/04-03, який був підставою перевірки, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомляло Управління Держпраці у Чернігівській області лише про нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» у звітному місяці заробітну плату менше мінімальної, а тому відповідач повинен був з’ясовувати лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, судом не приймаються до уваги, оскільки позивач допустив посадову особу відповідача до проведення перевірки, тобто, фактично погодився на її проведення.

Суб’єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення стосовно нього перевірки, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, що контролюється органами Держпраці України. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки суб’єкт господарювання може ставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, водночас допуск до перевірки нівелює наслідки процедурних порушень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані припис та постанова винесені необґрунтовано, тобто без врахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), на підставі помилкових висновків, викладених в акті інспекційного відвідування, а отже підлягають скасуванню.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 23541,55 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» (просп. Миру, 312, корп. 10, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 33586107) до Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238) про визнання протиправними та скасування постанови та припису задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.05.2018 № 25-01-009/0163/82, прийняту Управлінням Держпраці у Чернігівській області.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 24.04.2018 № 25-01-009/0163-0124, прийнятий Управлінням Держпраці у Чернігівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» судовий збір в розмірі 23541,55 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.07.2018.

Суддя Н.М. Баргаміна