Постанова № 75280040, 10.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа: №826/13900/17 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року

у справі №826/13900/17 (розглянутої в порядку письмового провадження)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»

до відповідача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №1109/1755/13-4/14/П від 03.10.2017 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем не було порушено вимог законодавства про фінансові послуги, а тому винесена відповідачем постанова є протиправною та безпідставною. Крім того, зазначив, що оскаржувану постанову винесено на підставі розпорядження, яке оскаржується в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.02.2017 до Нацкомфінпослуг звернулась ОСОБА_4 та у своєму звернення зазначила, що ПАТ «Київський страховий дім» не виконує свої зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.09.2015 №АЕ/5689410 щодо відмови у виплаті страхового відшкодування та порушення вимог законодавства про фінансові послуги.

У зв'язку з чим, відповідач надіслав на адресу позивача вимогу від 10.02.2017 №830/13-8 щодо надання інформації та документів щодо порушених питань у зверненні ОСОБА_4

На вимогу Нацкомфінпослуг ПАТ «Київський страховий дім» було подано на адресу відповідача витребувані документи та пояснення листами від 16.02.2017 №308 (вх. №1473/ск від 16.02.2017), від 16.02.2017 №309 (вх. №1472/ск від 16.02.2017).

За результатами розгляду поданих документів, Нацкомфінпослуг було винесено Розпорядження від 16.03.2017 №560, яким зобов'язано ПАТ «Київський страховий дім» усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 06.04.2017.

Листом від 04.04.2017 №789 (вх. №2937/СК від 04.04.2017) ПАТ «Київський страховий дім» надіслав інформацію та клопотання про зупинення виконання Розпорядження від 16.03.2017 №560, оскільки останнє оскаржується у суді.

Водночас листом від 13.04.2017 №2830/13-8 Нацкомфінпослуг повідомлено позивача про відсутність підстав для зупинення вказаного Розпорядження від 16.03.2017 №560.

ПАТ «Київський страховий дім» було оскаржено зазначене розпорядження Нацкомфінпослуг.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017, у справі №826/4806/17 позовні вимоги ПАТ «Київський страховий дім» про скасування розпорядження Нацкомфінпослуг №560 від 16.03.2017 залишено без задоволення. Зазначені рішення суду набрали законної сили.

Оскільки позивачем не було усунуто порушень встановлених Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 16.03.2017 №560 відповідачем 12.09.2017 вих. 677/13-8 на адресу позивача було направлено Акт про правопорушення № 1755/13-4/14 від 11.09.2017, та запрошено прийняти участь уповноваженого представника позивача в розгляді справи, яка відбулась 03.10.2017. Повідомлення та акт було отримано позивачем та не заперечувалось.

На підставі розгляду справи відповідачем 03 жовтня 2017 року було винесено постанову №1109/1755/13-4/14/П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою застосовано до позивача штраф у розмірі 6 800,00 грн.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправними позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку про безпідставність тверджень позивача, обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення та відсутність порушень з його боку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Зокрема, ч. 1 статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації - у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, в ч.ч. 1, 2 статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зафіксовано, що штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

В той же час, відповідно до п. 1.5 Положення № 2319, Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Зокрема, в пп. 3 п. 2.1 Положення № 2319 зафіксовано, що Нацкомфінпослуг може накладати штрафи в розмірах, передбачених ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Рішення про накладення штрафної санкції (штрафу) на особу за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, приймається у вигляді постанови уповноваженої особи Нацкомфінпослуг.

Штрафні санкції (штрафи) накладаються Головою Нацкомфінпослуг та директорами департаментів за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, до позивача Нацкомфінпослуг застосовано захід впливу у вигляді розпорядження № 560 від 16 березня 2017 року, яким зобов'язано товариство усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 06 квітня 2017 року, а саме п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо невиконанням страховиком обов'язку протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, або, у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Позивачем станом на дату складання акта № 1755/13-4/14 від 11.09.2017 не надано до Нацкомфінпослуг документів, що підтверджують виконання вимог, зазначених у Розпорядженні №560.

Відповідно до п. 5.9 розділу V Положення № 2319, рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов'язковими для виконанім учасниками ринку фінансових послуг.

Розгляд справи, розпочатої актом № 1755/13-4/14 від 11.09.2017, було призначено на 03 жовтня 2017 року, про що позивача повідомлено листом від 12.09. 2017 № 6777/13-8.

До Нацкомфінпослуг листом від 03 жовтня 2017 року № 2297 позивачем надано клопотання про зупинення провадження у справі про правопорушення, вчинені товариством, посилаючись на п. 4.20 розділу IV Положення № 2319, відповідно до якого, провадження у справі про правопорушення може бути зупинено, якщо справу про правопорушення неможливо розглянути до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається в суді, - до набрання рішенням суду в такій справі законної сили. Товариством також надано копію касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2017 у справі № 826/4806/17.

03 жовтня 2017 року Нацкомфінпослуг не прийнято рішення про зупинення провадження у справі за клопотанням позивача та прийнято постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №1109/1755/13-4/14П.

При цьому, п. 4.20 розділу IV Положення № 2319, на якому у своєму позові акцентує увагу позивач, визначає право, а не обов'язок відповідача зупинити провадження у справі про правопорушення, що є його дискреційним повноваженням.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів скасування або зупинення дії розпорядження Нацкомфінпослуг № 560 від 16 березня 2017 року у період до прийняття оскаржуваного рішення, а тому воно вважається чинним та таким, що підлягає обов'язковому виконанню на підставі наведених вище вимог законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на правомірність дій відповідача при прийнятті постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №1109/1755/13-4/14П від 03.10.2017.

Посилання апелянта, на ту обставину, що відповідачем було повторно застосовано до позивача штрафну санкцію за невиконання Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 16.03.2017 №560 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки оскаржувана постанова була прийнята у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.5.9 розділу 5 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги та прийняттям відповідачем відповідного акту про правопорушення вчинені ПАТ «Київський страховий дім» на ринку фінансових послуг від 11.09.2017.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

При цьому апеляційна скарга не містять посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2018 року.