Рішення № 75279977, 11.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/1807/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни/доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок коштів Фонду, в частині рахунку вкладника ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: Україна, м. Чернігів, вул. В. Радченка, б. 4, кв.52, на суму вкладу 50000,00 грн. та відсотків 442,62 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що на її банківському рахунку, який був відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський" знаходяться грошові кошти у сумі 50000 грн. вкладу та 442,62 грн. відсотків, що підтверджується належними доказами.

Зазначені кошти протиправно не були включені до суми гарантованої виплати позивачу. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що кошти, які знаходяться на її рахунку, відкритому в ПАТ “Банк Михайлівський”, є вкладом, а тому в Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” є всі підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відповідності до ст. 26, 27 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Враховуючи наведене, позивач наполягає на задоволенні своїх позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, у відзиві на позовну заяву зазначив, що кошти отримувались позивачем на підставі договору позики, що не є вкладом або коштами, прирівняними до вкладу у розумінні чинного законодавства, а також те, що кошти, які обліковуються на рахунку позивача відображені на такому рахунку внаслідок вчинення нікчемного правочину, в Уповноваженої особи відсутні підстави для включення його до переліку рахунків вкладників з огляду на положення ст. 27 Закону № 4452-VІ.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 07.04.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір № 980-054-000001718 (а.с. 14) банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до якого банк відкрив на ім'я позивача поточний рахунок № 26206531340601 в гривні та зобов’язався зберігати гроші клієнта та здійснювати розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних документів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов договору та розпоряджень клієнта, а ОСОБА_1 зобов'язалася оплачувати послуги банку.

Також 06.05.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір № 980-054-000234195 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) (а.с. 15), за умовами якого позивач передала ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "Інвестиційно-розахунковий центр" зобов'язався повернути їй кошти та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим де говором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" прийняв від ОСОБА_3 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 50000,00 грн., строк користування коштами - не більше 181 днів, кошти передаються - з дати укладання цього договору по 03.11.2016, розмір процентів за користування коштами - ставка: 33,54% річних, що складає 27% річних після утримання податку з таких процентів, періодичність виплати нарахованих процентів - в кінці строку користування коштами або у випадку дострокового повернення коштів - не пізніше дня повернення коштів, ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" сплачує позивачу проценти і повертає кошти у безготівковій формі на рахунок № 26200530201101 в ПАТ "Банк Михайлівський", код банку 380935.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 50000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 978900 від 06.05.2016 (а.с. 19).

Згідно довідки ПАТ "Банк Михайлівський" від 03.04.2018 про стан рахунку № 26206531340601 19.05.2016 на поточний рахунок ОСОБА_1 26206531340601 надійшли кошти від ТОВ "Інвестиційно- розрахунковий центр" в розмірі: 50000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-054-000234195 від 06.05.2016" та 442,65 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-054- 000234195 від 06.05.2016».

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 прийнято рішення № 812 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” призначено ОСОБА_4. 13.06.2016 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” з 23.06.2016 до 22.07.2016.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213, “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень ліквідатора банку”, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегувалися повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський”, та такі повноваження делеговано ОСОБА_2.

29.03.2018 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про включення її до реєстру вкладників із посиланням на приписи нової редакції ст. 27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка вступила в дію 19.11.2016, проте 03.04.2018 позивача було повідомлено про відмову включити її до реєстру вкладників, оскільки банк не вважає, що ТОВ «Інвестиційно- розрахунковий центр» при укладенні договору з нею діяло як представник банку.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 3 ст. 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”).

Частиною першою статті 3 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” зазначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 3-1) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю тощо); 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.

Частиною першою статті 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 27 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Згідно із п. 6 Розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 N 14 Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення;

3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Згідно із п. 2, 3, 5 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 N 14 Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора-розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду.

Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Отже, згідно із вимогами цих норм, позивач як вкладник ПАТ “Банк Михайлівський”, відповідно до договору № 980-054-000001718 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", має гарантоване право на відшкодування суми вкладу разом із процентами у межах суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Сума коштів, що обліковується на рахунку позивача в ПАТ “Банк Михайлівський” разом з нарахованими процентами не перевищує граничного розміру. Матеріали справи свідчать про те, що зазначена суми дійсно наявна на рахунку позивача. Підставою для виплати цих коштів позивачу є включення його до Переліку вкладників. Таким чином, суд вважає, що позивач має право для включення інформації щодо неї до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відтак і до Загального реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат.

Посилання відповідача щодо нікчемності правочину щодо повернення на розрахунковий рахунок позивача, коштів за договором депозиту разом із процентами та бонусами суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Під час судового засідання встановлено, що підставами нікчемності правочину Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визначено п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

До таких висновків відповідач дійшов через те, що постановою Правління Національного банку від 22.12.2015 № 217/БТ Публічне акціонерне товариство “Банк Михайлівський” віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку. Зазначеною постановою встановлено ряд обмежень в діяльності банку. Постановою Правління Національного банку від 27.04.2016 № 295/БТ пункт 4 постанови від 22.12.2015 № 217/БТ, який встановлює обмеження, було викладено в новій редакції.

Банк уклав з ТОВ «ІРЦ» Договір відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016 та Договір відступлення прав вимоги №1 від 39.05.2016. Вказані договори стосуються переходу прав грошової вимоги, тобто с договорами факторингу.

На виконання зазначених договорів, Банком були здійснені внутрішні проводки в балансі шляхом збільшення залишку коштів за рахунком ТОВ «ІРЦ» на суму 870000 000,00 гривень (як оплата за Договором відступлення № 1805) та на суму 561957997,25 гривень (як оплата за Договором відступлення № 1).

Таким чином, 19 травня 2016 року Банк здійснив кредитні операції на загальну суму 1431 957 997,25 гривень шляхом укладення Договорів відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016 . та №1 від 19.05.2016 з подальшим відображенням в балансі розрахунків за ними.

При цьому, станом на 19.05.2016, максимальна сума кредитних операцій з юридичними особами з урахуванням встановлених Національним банком України обмежень, надавав можливість Банку проводити кредитні операції на суму 128291 771,21 грн.

Натомість, Банком проведено кредитні операції тільки з ТОВ «ІРЦ» на суму 1431957 97,25 гривень, що значно перевищувало наявний вільний ліміт кредитування.

Отже, на думку відповідача, банком було вчинено операції, які йому було заборонено вчиняти.

Суд не знаходить підстав вважати правочин банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ “Банк Михайлівський” та ОСОБА_1, нікчемним, оскільки зазначені вище договори відступлення права вимоги стосуються взаємовідносин ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” ПАТ “Банк Михайлівський” та кредиторів ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр”, однак жодним чином не стосуються взаємовідносин ПАТ “Банк Михайлівський” з його вкладниками за депозитними договорами, отже вчинення банком перерахування коштів за оплату договорів відступлення права вимоги не впливають на договори, за якими ПАТ “Банк Михайлівський” повинно повернути залучені як вклад кошти.

Отже, обставини щодо наявності визначених пп. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” підстав нікчемності правочину не знайшли свого підтвердження, відповідач належних та допустимих доказів щодо цього не надав.

Суд вважає, що Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти владнику за його вкладом, а отже за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо повернення коштів на її рахунок за договором № 980-054-000234195 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 06.05.2016, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов’язана внести ОСОБА_1 до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом. А отже, бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення позивача до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, є протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідачем не доведена правомірність не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ “Банк Михайлівський”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому позовні вимоги про зобов’язання відповідача внести до переліку вкладників інформацію стосовно неї, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8) надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни/доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок коштів Фонду, в частині рахунку вкладника ОСОБА_1 (просп.МируАДРЕСА_1,м.Чернігів,14000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: Україна, м. Чернігів, вул. В. Радченка, б. 4, кв.52, на суму вкладу 50000,00 грн. та відсотків 442,62 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судових витрат на користь ОСОБА_1 (просп.МируАДРЕСА_1,м.Чернігів,14000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 липня 2018 року.

Суддя О.В. Заяць