Постанова № 75279921, 17.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участі:

представника особи, стовно якої складено

протокол про адміністративне правопорушення - адвоката ОСОБА_1,

представника ДФС України - Глущенко Н.В.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: Угорщина, м. Мишкольц, вул. Арояно Штер, 1 (з його слів),-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил за ст. 471 МК України та на нього за цим законом накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1.700 грн. з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил, згідно протоколу про порушення митних правил № 0852/10000/17 від 08 вересня 2017 року, які зберігаються в касі Київської міської митниці ДФС України за адресою: м. Київ, бул. Гавела, 8-А.

Відповідно до постанови суду, 08.09.2017 приблизно о 06 год. 30 хв. на митному посту "Аеропорт "Київ" (Жуляни)" Київської міської митниці ДФС під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю "зеленого коридору" залу "Відліт" терміналу "А" Міжнародного аеропорту "Київ" (Жуляни), для проведення вибіркового митного контролю було зупинено гр. України ОСОБА_3, який слідував в Будапешт рейсом W62474 літаком авіакомпанії "Wizz Air".

Після перетину пасажиром "білої лінії", яка відповідно до п. 1.10 Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом, затверджених наказом Державної митної служби України від 18.02.2006 № 137 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.03.06 за № 217/12091, позначає закінчення "зеленого коридору" та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю, було проведене усне опитування. При опитуванні громадянин ОСОБА_3 заявив, що він має 6.000 (шість тисяч) євро. Зазначеного громадянина було запрошено до оглядової кімнати, де при перерахунку встановлено, що переміщував валютні цінності, а саме: 11.455 (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) євро.

Пропущено через митний кордон України 10.000 (десять тисяч) євро. За цим протоколом про ПМП вилучено 1.455 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) євро, з яких 1.400 (одна тисяча чотириста) євро як перевищення норми, дозволеної до вивезення за межі митної території України без письмового декларування та згідно п. 3 ст. 511 МКУ 55 (п'ятдесят п'ять) євро в якості застави для сплати штрафу, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 08.09.2017 складає 1.712,06 грн., так як, зі слів гр. України ОСОБА_3, він постійно мешкає на території Угорщини за вказаною вище адресою. Громадянину ОСОБА_3 повернено надлишкову суму по сплаті штрафу 12,06 грн. Номінали валюти та номера купюр зазначені в описах предметів.

Пасажир - гр. України ОСОБА_3 митної декларації не заповнював, з приводу декларування валютних цінностей до інспекторів митниці не звертався, самостійно обрав форму проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", чим засвідчив про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, або підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження. Будь-які документи на переміщення валютних цінностей через митний кордон України у пасажира при перетині зони митного контролю були відсутні.

Своїми діями пасажир - гр. України ОСОБА_3 порушив встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", перемістив товари, на які законодавством України встановлені обмеження.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 471 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 першочергово поставила питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки копію оскаржуваного рішення вона отримала в останній день можливості подання апеляційної скарги - 17.10.2017, у зв'язку з чим вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Що стосується апеляційної скарги та її доводів, то сторона захисту просить постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2017 стосовно ОСОБА_3 змінити в частині конфіскації предмету порушення митних правил, а саме - конфіскації 1.400 євро, прийняти рішення про повернення зазначеної суми, яка зберігається в касі Київської міської митниці ДФС України, з приведенням доводів на її обґрунтування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1, який просив задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи на підтримку апеляційної скарги, пояснення представника ДФС України - ГлущенкоН.В., яка заперечувала і щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2017, і щодо апеляційних вимог, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали провадження за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання, слід прийти до наступного висновку.

Як регламентують положення ч. 5 ст. 529 МК України, порядок оскарження постанови суду (судді) у справах про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Цей порядок визначений ст. 294 КУпАП.

Так, з матеріалів досліджуваного провадження вбачається, що на неодноразові звернення до суду першої інстанції про видачу копії постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2017, адвокат Волтарнист М.О. копію оскаржуваного рішення отримала безпосередньо в приміщенні суду 17.10.2017 (а.п. 40), а тому можна погодитись з доводами її клопотання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, з огляду і на те, що, в супереч вимогам ст. 285 КУпАП, копія постанови учасникам судового провадження не направлялась, оскільки матеріали судового провадження не містять відповідного супровідного листа щодо цього.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

При цьому, згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення.

Стаття 471 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій, щодо порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України - також конфіскацію них товарів.

Об'єктивна сторона правопорушення за ст. 471 МК України полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Відповідно до п.п. 4, 5 ст. 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення па митну територію України або вивезення за межі цієї території, свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Ст.ст. 196, 197 МК України встановлено порядок переміщення через митний кордон України.

Частиною 3 ст. 197 МК України та Постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.08 (із змінами та доповненнями), якою затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, встановлено порядок переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню.

Відповідно до розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10.000 євро, без письмового декларування митному органу, а готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10.000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10.000 євро.

Відповідно до п. 1.10 Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметі, ти переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом, затверджених наказом Державної митної служби України від 18.02.2006 № 137 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.03.06 за № 217/12091 після перетину пасажиром "білої лінії" позначає закінчення "зеленого коридору" та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.

В ході судового розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_3 був наданий договір позики грошових коштів від 07.08.2017, відповідно до якого ОСОБА_3 позичив грошові кошти у громадянина ОСОБА_6 у розмірі 3.200.000,00 угорських форинтів з кінцевою датою повернення 07.09.2017.

За несвоєчасне повернення грошових коштів ОСОБА_3 згідно з умовами договору сплачує пеню та неустойку.

На його думку зазначений документ підтверджує законність походження коштів, та необхідність повернення йому вилучених грошових коштів для погашення заборгованості за зазначеним договором позики.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції та з цим погоджується і суд апеляційної інстанції, зазначені докази є такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують факт переміщення гр. ОСОБА_3 через митний кордон України, який формою проходження митного контролю обрав проходження через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Крім того, слід зазначити, що порядок декларування товарів, щодо яких є заборона або обмеження у ввезенні/вивезені через кордон України, у доступній та зрозумілій формі роз?яснюється на численних дошках інформації та електронних інформаційних табло, розташованих в різних приміщеннях на території будівлі аеропорту.

Таким чином, дослідивши з повнотою матеріали судового провадження та додатково надані дані, суд першої інстанції ґрунтовно прийшов до висновку про доведеність вини гр. ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного правопорушення, яке в повній мірі підтверджується матеріалами справи, і, зокрема, протоколом про порушення митних правил, поясненнями самого ОСОБА_3, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, описом вилучених предметів, у зв'язку з чим визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та застосував адміністративне стягнення, відповідно до санкції вказаної статті МК України.

За наведеним, апеляційна скарга представника ОСОБА_3, подана адвокатом ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 529 МК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О.Балацька