Рішення № 75279784, 10.07.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3333/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гайданки Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовною заявою Ужгородської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування, в інтересах дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2, третя особа Ужгородська місцева прокуратура, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Ужгородська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, в інтересах дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа Ужгородська місцева прокуратура, про позбавлення батьківських прав.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі звернення 13.01.2017 року № 63/02-24, службою у справах дітей райдержадміністрації проведено перевірку щодо ухилення від виконання батьківських обов'язків гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, щодо їх малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дане питання розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 24.02.2017 року, та встановлено наступне.

Зазначає, що в службу у справах дітей Ужгородської райдержадміністрації надійшло звернення Середнянської селищної ради від 13.01.2017 року № 63/02-24, в якому просить здійснити перевірку умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мати дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодноразово попадала в поле зору селищного голови, як така, що не займається вихованням своєї дитини, ніде не працює, та разом із своїм співмешканцем - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року зародження, зловживає алкогольними напоями.

ОСОБА_5 викликалася до служби у справах дітей райдержадміністрації для проведення профілактичних бесід та спонукання до покращення умов проживання та способу життя. Крім обіцянок з боку матері та батька дитини щодо виправлення ситуації в сім'ї, ніяких змін не відбулося.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Середнянської селищної ради від 21.06.2016 № 2443, на вихованні гр. ОСОБА_4, перебувають малолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Середнянської селищної ради від 21.06.2016 № 2442, гр. ОСОБА_4 разом із малолітніми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації проживають за адресою: АДРЕСА_1. Малолітній син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає разом із батьком - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, на території Дубрівської сільської ради.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Середнянської селищної ради від 21.06.2016 № 2442, до складу сім'ї гр. ОСОБА_4 входять: співмешканець - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Середнянської селищної ради від 21.06.2016 № 2444, за малолітніми дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території селищної ради майно та житло не зареєстровано.

Відповідно до характеристики, виданої виконавчим комітетом Середнянської селищної ради, гр. ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі із гр. ОСОБА_8. В даному шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. На даний час гр. ОСОБА_4 проживає разом із співмешканцем - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочкою - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, та сином - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає разом із батьком - ОСОБА_8, на території Дубрівської сільської ради. Гр. ОСОБА_4 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 ніде не працюють, зловживають алкогольними напоями та не займаються вихованням своїх дітей.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.01.2014 року, малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, залишено проживати разом із батьком - ОСОБА_8 Малолітню доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, залишено проживати разом із матір'ю - ОСОБА_4

Станом на 27.01.2017 року, малолітні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, проживають разом із батьком - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, за адресою: АДРЕСА_2.

Службою у справах дітей райдержадміністрації 27.01.2017 року проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1. В ході обстеження з'ясовано, що будинок одноповерховий, складається з одної кімнати, коридор, кухня-столова кімната, санвузол надвірний, опалення пічне. Під час перевірки, в будинку було брудно та холодно, відсутні будь-які продукти харчування, на ліжку відсутня постільна білизна. Батьки перебували у стані алкогольного сп'яніння. Умови для проживання та виховання дитини мінімальні, батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, не підтримують порядок і чистоту в будинку. Малолітня дитина не відвідує дошкільний навчальний заклад. Під час візиту, мати дитини п. ОСОБА_4 не змогла дати жодних пояснень з приводу ситуації, що склалася, так як знаходилася у нетверезому стані і не могла адекватно реагувати на запитання. Малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було доставлено до дитячого відділення Середнянської районної лікарні № 2.

Вказує, що наказом служби у справах дітей Ужгородської райдержадміністрації від 30.01.2017 року № 8, малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, взятий на облік як дитина, батьки якої ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.

Відповідно до листа Ужгородського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 01.02.2017 року № 66/01-12, комісією здійснення соціальних інспектувань сімей, які опинились в складних життєвих обставинах 27.01.2017 року було здійснено виїзд до сім'ї ОСОБА_4 - матері малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року вродження, за адресою: АДРЕСА_1. Під час візиту, спеціалістам не вдалося скласти повноцінного акту оцінки потреб дитини у зв'язку з надзвичайно агресивною поведінкою обох батьків, в яких були наявні візуальні ознаки сильного алкогольного сп'яніння. В будинку було дуже холодно, відсутні будь-які продукти харчування, малолітня дитина була практично роздягнена, з наявними ознаками переохолодження.

Відповідно до листа Ужгородського районного відділення поліції УВП ГУНП в Закарпатській області від 14.02.2017 року № 1517/106/25/2-2017, з гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, було проведено роз'яснювально-профілактичну роботу стосовно неналежного виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню свого малолітнього сина, в їх діях вбачається склад адміністративного правопорушення, в результаті чого складено адміністративний протокол по ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Громадянка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше притягалась до адміністративної відповідальності 28.05.2016 року за ч. 1 ст.184 КУпАП.

Також зазначає, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 24.02.2017 року, гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_2 були присутні. На запитання, щодо ситуації яка виникла по факту не виконання ними батьківських обов'язків, громадяни відповідали поверхнево та беземоційно. На твердження членів комісії про виникнення підстав позбавлення їх батьківських прав щодо сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жодних доводів заперечення не висловили. За результатами обговорення прийнято рішення про наявність підстав для надання вказаного висновку.

Однак, вказує, що в ході підготовки позовної заяви про позбавлення батьківських прав до суду, органу опіки та піклування стало відомо про смерть гр. ОСОБА_4. Свідоцтво про смерть від 16.03.2017 серія НОМЕР_2, видане виконавчим комітетом Середнянської селищної ради.

Виходячи з вищенаведеного, просить суд позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1, батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

13.09.2018 року відповідачем - ОСОБА_2 через канцелярію суду подано заперечення на позовну заяву про позбавлення батьківських прав, яке він обґрунтовує наступним.

Зазначає, що категорично не погоджується із вимогами, викладеними у позові з наступних підстав.

На обґрунтування позовних вимог органу опіки та піклування Ужгородської районної державної адміністрації про позбавлення його батьківських прав відносно його сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 не надано достатньо доказів того, що він ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків та не піклується про нього, а докази, додані до позовної заяви є упередженими та необ'єктивними.

Зазначає, що в акті обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої дитини, його сина, вказано, що умови для проживання і виховання дитини є, але батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків і не підтримують порядок і чистоту в будинку, однак, в акті і у позові не вказують на підставі яких саме норм Закону працівники Служби у справах дітей Ужгородської РДА прийшли до такого висновку, що стало підставою для висновку, що умови проживання сім'ї є неналежними. Крім того, аналізуючи вказаний у позові акт та висновок, виникає сумнів про їх об'єктивність, оскільки при обстеженні він з дружиною були вдома та займалися доглядом за дитиною.

Вказує, що у 2003 році він успадкував будинок № АДРЕСА_1. В даному будинку він проживав із ОСОБА_4 у громадянському шлюбі з 2010 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син - ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_4 померла. Їхній син ОСОБА_9 на даний час проживає у бабусі ОСОБА_10 (його матері).

Зазначає, що у позові також вказано, що мати дитини не займається вихованням дитини, ніде не працює та разом з ним зловживає алкогольними напоями. Просить суд прийняти до уваги, що такі доводи не відповідали дійсності. ОСОБА_4 перебувала у декретній відпустці з їхнім сином, тому не працювала. Син ОСОБА_9 відвідує дитячий садочок, про що свідчать квитанції про оплату харчування в садочку та довідка. Алкогольними напоями він не зловживає, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває.

Стверджує, що він не усувався від догляду за своїм сином та всебічно намагався забезпечити належні умови для своєї сім'ї, виконуючи різного роду оплачувані роботи.

Крім того, хоче повідомити, що в будинку, в якому він проживав із своїм сином та дружиною, не проводилась така кількість перевірок, як вказано у позові, в підтвердження цьому є лише один акт, який не було надано йому для ознайомлення та підписання, тому є всі підстави вважати даний доказ необ'єктивним та сфабрикованим.

Також вважає, що у позові не доведено, що вжито усіх заходів впливу до нього, оскільки ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності за неналежне виховання дитини він не притягувався, ніякої профілактичної роботи з ним не проводилось, про що свідчить відсутність в матеріалах справи будь-яких роз'яснень підписаних ним особисто.

У позові відсутній будь-який висновок працівників медичного закладу, щодо жорстокого поводження з дитиною або наявність яких-небудь захворювань у дитини набутих в результаті недбалого догляду за дитиною, ухилення від виконання батьківських обов'язків.

Зазначає, що позивач не довів, які безсумнівні докази свідчать про ухилення ним від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, у чому полягає його винна поведінка, свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.

Також вказує, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок, щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, браги участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України). При цьому суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч.б ст.19 СК України).

Просить суд взяти до уваги Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», у яких роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Враховуючи наведені обставини та докази, вважає факти на підставі яких Ужгородська РДА як орган опіки га піклування просить суд позбавити його батьківських прав недоведеними та повністю спростованими.

Тому, просить суд у задоволенні позову Ужгородської районної державної адміністрації як органу опіки і піклування про позбавлення його батьківських прав - відмовити.

У судовому засіданні представник позивача Ужгородської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у його письмових запереченнях.

Третя особа - представник Ужгородської місцевої прокуратури в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, на адресу Ужгородського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та служби у справах дітей Ужгородської райдержадміністрації надійшло звернення Середнянської селищної ради від 13.01.2017 року № 63/02-24, в якому просить здійснити перевірку умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з частими зверненнями жителів с. Вовкове щодо ситуації в сім'ї гр. ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_1.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та змісту письмових заперечень відповідача - ОСОБА_2 - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали у громадянському шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_2, про що 04.12.2013 року складено відповідний актовий запис № 86, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданим повторно 30.01.2017 року Ужгородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, де батьком записано ОСОБА_2, а матір'ю - ОСОБА_4.

Як встановлено з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 126 СК України.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Середнянської селищної ради від 21.06.2016 № 2443, на вихованні гр. ОСОБА_4, перебувають малолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За даними довідки виконавчого комітету Середнянської селищної ради від 21.06.2016 № 2442, гр. ОСОБА_4 разом із малолітніми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації проживають за адресою: АДРЕСА_1. Син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14, проживає разом із батьком - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, на території Дубрівської сільської ради.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Середнянської селищної ради від 21.06.2016 № 2442, до складу сім'ї гр. ОСОБА_4 входять: співмешканець - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_15, син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14, дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Середнянської селищної ради від 21.06.2016 № 2444, за неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14 на території селищної ради майно та житло не зареєстровано.

Відповідно до характеристики, виданої виконавчим комітетом Середнянської селищної ради від 31.03.2017 року, гр. ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі із гр. ОСОБА_8. В даному шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12. На даний час гр. ОСОБА_4 проживає разом із співмешканцем - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_15, дочкою - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, та сином - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_14, проживає разом із батьком - ОСОБА_8, на території Дубрівської сільської ради. Гр. ОСОБА_4 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_2 ніде не працюють, зловживають алкогольними напоями та не займаються вихованням своїх дітей.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.01.2014 року, малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, залишено проживати разом із батьком - ОСОБА_8 Малолітню доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, залишено проживати разом із матір'ю - ОСОБА_4

З акту обстеження умов проживання від 31.03.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що в ході обстеження з'ясовано, що будинок одноповерховий, складається з одної кімнати, коридор, кухня-столова кімната, санвузол надвірний, опалення пічне. Під час перевірки, в будинку було брудно та холодно, відсутні будь-які продукти харчування, постільна білизна. Батьки спали у стані алкогольного сп'яніння. Умови для проживання та виховання дитини є, але батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків і не підтримують порядок і чистоту в будинку. Дитина не відвідує дошкільний навчальний заклад. Під час візиту, мати дитини п. ОСОБА_4 не змогла дати жодних пояснень з приводу ситуації, що склалася, так як знаходилася у нетверезому стані і не могла адекватно реагувати на запитання.

Наказом № 8 від 30.01.2017 року, на підставі листа Середнянського селищного голови № 63/02-24 від 13.01.2017 року та акту обстеження умов проживання від 27.01.2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, взято на облік як дитину, батьки якої ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.

Також, відповідно до листа Ужгородського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 01.02.2017 року № 66/01-12, комісією здійснення соціальних інспектувань сімей, які опинились в складних життєвих обставинах, 27.01.2017 року було здійснено виїзд до сім'ї ОСОБА_4 - матері малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року вродження, за адресою: АДРЕСА_1. Під час візиту спеціалістам не вдалося скласти повноцінного акту оцінки потреб дитини у зв'язку з надзвичайно агресивною поведінкою обох батьків, в яких були наявні візуальні ознаки сильного алкогольного сп'яніння. На момент інспектування дитина була практично роздягнена, з наявними ознаками переохолодження. Дитину було доправлено до дитячого відділення Середнянської районної лікарні № 2.

Відповідно до листа Ужгородського районного відділення поліції УВП ГУНП в Закарпатській області від 14.02.2017 року № 1517/106/25/2-2017, з гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, було проведено роз'яснювально-профілактичну роботу стосовно неналежного виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню свого малолітнього сина, в їх діях вбачається склад адміністративного правопорушення, в результаті чого складено адміністративний протокол по ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Громадянка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше притягалась до адміністративної відповідальності 28.05.2016 року за ч. 1 ст.184 КУпАП.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 року померла гр. ОСОБА_4. Даний факт підтверджується копією свідоцтва про смерть від 16.03.2017 серія НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За положеннями ст. 154 СК України батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

У відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого ч. 5 цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (з послідуючими змінами) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт подання відповідачем заперечення на позовну заяву про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Відповідач ОСОБА_2 в ході розгляду справи заперечував своє ухилення від виконання батьківських обов'язків стосовно малолітнього сина, пояснивши, що доводи позивача не відповідають дійсності, так як ОСОБА_4 перебувала у декретній відпустці з їхнім сином, тому не працювала. Син ОСОБА_9 відвідує дитячий садочок, про що свідчать квитанції про оплату харчування в садочку та довідка.

На підтвердження даного факту до матеріалів справи додано квитанції № № 21, 19, 23, 22, 20, а також довідку № 01-38/36 від 11.09.20127 року Руськокомарівського дошкільного навчального закладу.

ОСОБА_2 стверджує, що алкогольними напоями він не зловживає, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, не усувався від догляду за своїм сином та всебічно намагався забезпечити належні умови для своєї сім'ї, виконуючи різного роду оплачувані роботи.

Крім того, повідомив, що в будинку, в якому він проживав із своїм сином та дружиною, не проводилась така кількість перевірок, як вказано у позові, на підтвердження чого наявний один акт.

Також стверджує, що ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності за неналежне виховання дитини він не притягувався, ніякої профілактичної роботи з ним не проводилось, про що свідчить відсутність в матеріалах справи будь-яких роз'яснень, підписаних ним особисто.

У позові відсутній будь-який висновок працівників медичного закладу щодо жорстокого поводження з дитиною або наявність яких-небудь захворювань у дитини, набутих в результаті недбалого догляду за дитиною, ухилення від виконання батьківських обов'язків.

Окрім того, у 2003 році відповідач успадкував будинок № АДРЕСА_1. Судом з матеріалів справи встановлено, що даний будинок належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.02.2003 року серії НОМЕР_4, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5.

Як вбачається з висновку Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про позбавлення батьківських прав № 220/03-31 від 14.03.2017 року, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканців вул. Перемога, 74, с. Вовкове Ужгородського району, батьківських прав щодо їх малолітнього сина ОСОБА_2.

Згідно з ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як свідчить зміст висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, він ґрунтується лише на факті виїзду 27.01.2017 року до сім'ї, інформації, отриманій під час обстеження умов проживання відповідача та померлої ОСОБА_4 та складанні адміністративного протоколу за ст. 184 КУпАП відносно померлої ОСОБА_4

Таким чином, на підставі ч. 6 ст. 19 СК України суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування - Ужгородської районної державної адміністрації щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні сина, оскільки такий висновок є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що під час судового розгляду належних та допустимих доказів, які б свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків та його винної поведінки позивачем надано не було, і такі обставини судом не встановлені, а також приймаючи до уваги позицію відповідача, який бажає приймати участь у вихованні та утриманні сина, суд вважає, що позбавлення його батьківських прав є недоцільним та таким, що не буде відповідати інтересам малолітньої дитини.

При цьому, суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, який може унеможливити в подальшому відновлення відносин батька та сина.

Тому, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 141, 153-155, 157, 164 СК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Ужгородської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування, в інтересах дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2, третя особа Ужгородська місцева прокуратура, про позбавлення батьківських прав - відмовити повністю.

Позивач: Ужгородська районна державна адміністрація, вул. Загорська, 10, м. Ужгород, 88017, код ЄДРПОУ 04053849.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Третя особа: Ужгородська місцева прокуратура, вул. Небесної Сотні, 6, м. Ужгород, 88000.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст рішення буде складено 13 липня 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик