Постанова № 75279731, 10.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2018 рокусправа № 808/1809/17 Суддя І інстанції - Стрельникова Н.В.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Чепурнов Д.В.

судді: Сафронова С.В. Мельник В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 808/1809/17 за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Запорізькій області, Державне підприємство "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Вільнянська районна державна адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2018 року на адресу суду надійшла заява позивача, згідно з якою просить ухвалити додаткове судове рішення, яким вирішити питання про судові витрати та встановити спосіб виконання рішення і строк.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач вказує на те, що відповідач своїми діями створює перешкоди у видачі довідок на виконання рішення суду, причиною таких дій позивач вважає відсутність матеріальних втрат з боку відповідача за наслідками розгляду даної справи.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року в ухваленні додаткового рішення у справі №808/180/17 відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не дотримано вимог ч.7 ст. 139 КАС України у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення його заяви в частині вирішення питання про судові витрати. Також суд першої інстанції вказує на те, що у резолютивній частині рішення, судом чітко сформульовано спосіб виконання вказаного рішення, а тому підстав для задоволення заяви в частині встановлення способу виконання рішення не має.

Не погоджуючись з ухвалою суду позивач оскаржила її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції здійснив розгляд зазначеної заяви за відсутності позивача та її представника, що позбавило її права участі у судовому засіданні. Зазначає про те, що суд апеляційної інстанції повинен виконати роботу суду першої інстанції і встановити розмір витрат позивача та стягнути їх з відповідача. Також в доводах апеляційної скарги, позивач вказує на те, що є необхідність встановлення способу виконання судового рішення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, з викладених у ній підстав, представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області заперечував проти її задоволення, просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, інші сторони до суду не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Зазначений перелік є вичерпним та не підлягає розширенню.

Щодо вимог позивача в частині ухвалення додаткового судового рішення з приводу вирішення питання про судові витрати, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений від сплати судового збору та фактично його не сплачував.

У відповідності із ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи те, що позивачем не дотримано вимог ч.7 ст. 139 КАС України та не надано до суду у встановлений законом строк доказів понесення судових витрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутні підстав для задоволення заяви позивача в цій частині.

Щодо доводів скаржника відносно обов’язку суду апеляційної інстанції виконати роботу суду першої інстанції та самостійно встановити розмір судових витрат понесених позивачем, суд апеляційної інстанції зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Щодо вимог позивача в частині встановлення способу виконання рішення суду і строку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 зобов’язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надати ОСОБА_1 довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями без зазначення слів: “форма власності на землю: колективна” щодо земельних ділянок, про які начальником управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області були видані довідки №19-28-0.5-636/2-17 від 21.04.2017, №19-28-0.5-633/2-17 від 20.04.2017, №19-28-0.5-632/2-17 від 20.04.2017.

Тобто у резолютивній частині рішення, судом чітко сформульовано спосіб виконання вказаного рішення.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне роз’яснити позивачу, що питання, в тому числі, щодо встановлення способу виконання судового рішення вирішується за вмотивованою заявою в порядку встановленому статтею 378 КАС України, яка передбачає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а не в порядку положень статті 252 КАС України, якою надано суду право на ухвалення додаткового судового рішення у разі не вирішення такої позовної вимоги, що є різним за своєю правовою природою.

Щодо доводів скаржника в частині того, що суд першої інстанції здійснив розгляд зазначеної заяви за відсутності позивача та її представника, що позбавило її права участі у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені обставини не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції зроблених за наслідками розгляду заяви позивача.

Слід зазначити й те, що вищезазначені обставини не свідчать про позбавлення позивача права на прийняття участі у судовому засіданні, оскільки предметом розгляду є заява про прийняття додаткового судового рішення, яка не впливає та не порушує права позивача, як особи яка звернулася до суду за захистом порушених прав, а отже не позбавляє її доступу до правосуддя.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 808/1809/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

В повному обсязі постанова складена 11 липня 2018 року.

Головуючий суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник